Мінфін наполягає на якнайскорішому прийнятті закону про підвищення податків, який всі критикують

Мінфін розповів, скільки грошей потрібно Україні, щоб прожити без зовнішньої допомоги

Міністр фінансів Сергій Марченко
Міністр фінансів Сергій Марченко

Всі зібрані податки у держбюджеті спрямовуються на сектор безпеки та оборони. Проте навіть їх не вистачає, тому залишок покривається з інших джерел, у тому числі неподаткових доходів та внутрішніх запозичень. Попри те, що зібраних податків не вистачає, щоб профінансувати усі потреби безпеки та оборони з початку повномасштабного вторгнення ставки податків не зростали - ні ПДВ, ні на прибуток, ні ПДФО, ні військовий збір. Навпаки - у 2022 році було запроваджено ряд пільг, щоб підтримати громадян та бізнес і дати час їм пристосуватися до нових умов. Про це 7 жовтня заявили в Міністерстві фінансів. 

Мінфін наполягає на якнайскорішому прийнятті закону про підвищення податків, який всі критикують 1

Як наслідок, в Україні у 2023 році податкові надходження до зведеного бюджету разом із ЄСВ становили 32,4% від ВВП, що нижче навіть за рівень довоєнного 2013 року (37%) та 2021 року (33,1%). Для порівняння середній рівень зібраних податків до ВВП у країнах ОЕСР у 2022 році - 34%. За даними ОЕСР у Польщі цей показник становив у 2022 році 35,2%, Словаччині - 34,8%, Угорщині - 33,2%.

“Зростаючі потреби сектору безпеки та оборони, на які спрямовуються усі внутрішні ресурси, вимагають ухвалення відповідних заходів. Саме тому важливо забезпечити прийняття змін до Податкового кодексу у другому читанні, щоб мати ресурси для фінансування Збройних Сил як до кінця 2024 року, так і у 2025 році”, - йдеться у повідомленні. 

Що не так з законопроєктом про підвищення податків

Засновник Ajax Systems і член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові ("Рада семи") Олександр Конотопський ввечері 4 жовтня розкритикував урядовий законопроєкт №11416 д про підвищення податкових ставок

Олександр Конотопський назвав такі претензії бізнесу до авторів законопроєкту: 

  1. Ми так і не побачили жорсткого секвестрування бюджету. 
  2. Ми не побачили плану детінізації. Наприклад підняття мінімалки чи плану щодо митниці.
  3. Ми не зрозуміли як це так ви витрачали гроші за майбутнього вже у першому кварталі, а про те що їх немає почали говорити у кінці третього.
  4. Ми не розуміємо чого ви майже повний рік і не думали що у вас нема грошей для військових.
  5. Ми не розуміємо чому замість розгону економіки та стимулювання споживання, ви приймаєте рішення по типу обмеження карткових переказів 150 к гривень.
  6. Ми не розуміємо навіщо кожен раз коли ви обманюєте бізнес, ви прикриваєте це "маяком Світового Банку" або "програмою МВФ".
  7. Ми не розуміємо чому ви взагалі можете заїкатися про податки заднім числом.
  8. Ми не розуміємо чому підняття податків мають необмежені терміни.

Станом на 7 жовтня цей пост мав понад 5,6 тис. лайків, 335 коментарів, та понад 3 тисячі поширень. Його гаряче підтримали такі відомі люди, як: 

  • Голова Комітету оборонних закупівель легкої промисловості ФРУ, голова Всеукраїнське об‘єднання роботодавців легкої промисловості, Співзасновник Ukrainian Fashion Week Олександр Соколовський
  • Генеральний директор ТОВ Київгума Андрій Острогруд
  • Співзасновник Нової пошти Олександр Поперешнюк

Сотні підприємців, економістів, блогерів гаряче підтримали цю думку, але найбільше нас вразила позиція заступника податкового комітету ВР Ярослава Железняка. 

Проблема в Офісі Президента - Ярослав Железняк

“Не скажу що прям з всім згідний, але в цілому наратив дуже правильний. Дивиться, в чому зараз проблема: що законопроект про податки в такому вигляді поганий розуміють майже всі. Навіть серед влади багато, хто згоден, що можна зробити значно більш нормальний текст і отримати навіть більше грошей в бюджет. Але проблема в ОП. Туди наші «економічні генії» донесли думку, що «все добре», «з бізнесом розрулили», «всі задоволені». І будуть це говорити до останнього - інакше самі будуть винні перед Президентом). Коротше десь на рівні 4-го поверху будинку на Банковій всі прибувають в ілюзії, що підхід до підвищення податків ідеальний і ось критика тільки від політиків звучить. Але Саша таким постом дуже допомагає, мʼяко говорячи, донести що хтось бреше про «все добре». І тому, шановний бізнес, зараз мʼяч на вашому полі: чим більше буде публічних заяв з конкретними альтернативами - тим більше шанс ще змінити позицію «вищого політичного керівництва» (як би тупо це не звучало). Десь до кінця понеділка є ще час”, - написав народний депутат Ярослав Железняк.

Законопроєкт про підвищення податків 11416-д

Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев, підтримав до другого читанні у парламенті законопроєкт про значне збільшення податків №11416-д. Крім того, нардепи обговорювали питання економічного бронювання. Про це 4 жовтня повідомив Данило Гетманцев. 

У податковому законопроєкті передбачили:

1) підвищення військового збору на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, а саме:

  • підвищення ставки з 1,5% до 5% для доходів фізичних осіб;
  • встановлення ВЗ у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку III групи;
  • встановлення ВЗ для ФОП - платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної ЗП;

2) встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;

3) встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25% з 1 січня 2025 року;

4) вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток підприємств для АЗС;

5) зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (для економічного бронювання) з 1 січня 2025 року;

6) прив'язка до євро ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти;

7) продовження до кінця воєнного стану пільги щодо отриманої благодійної допомоги з бюджетів інших держав;

8) зміни по ренті в частині ПСО та щебеню;

9) звільнення від оподаткування доходів, отриманих в межах "Зроблено в Україні";

10) зміни щодо мінімальних роздрібних цін для вина;

11) зміни щодо мінімального податкового зобов'язання;

12) доручення Кабміну розробити законопроект про зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету.

Як прогнозував народний депутат Ярослав Железняк 2 жовтня, розгляд законопроєкту в парламентів буде на наступному тижні, підпишуть його вже у другій половині жовтня, але частина норм вступить заднім числом, з 1 жовтня. Тож, якщо законопроєкт приймуть, українці отримають меншу зарплату за жовтень, ніж очікували. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube