Мінфін розповів, скільки грошей потрібно Україні, щоб прожити без зовнішньої допомоги
Всі зібрані податки у держбюджеті спрямовуються на сектор безпеки та оборони. Проте навіть їх не вистачає, тому залишок покривається з інших джерел, у тому числі неподаткових доходів та внутрішніх запозичень. Попри те, що зібраних податків не вистачає, щоб профінансувати усі потреби безпеки та оборони з початку повномасштабного вторгнення ставки податків не зростали - ні ПДВ, ні на прибуток, ні ПДФО, ні військовий збір. Навпаки - у 2022 році було запроваджено ряд пільг, щоб підтримати громадян та бізнес і дати час їм пристосуватися до нових умов. Про це 7 жовтня заявили в Міністерстві фінансів.
Як наслідок, в Україні у 2023 році податкові надходження до зведеного бюджету разом із ЄСВ становили 32,4% від ВВП, що нижче навіть за рівень довоєнного 2013 року (37%) та 2021 року (33,1%). Для порівняння середній рівень зібраних податків до ВВП у країнах ОЕСР у 2022 році - 34%. За даними ОЕСР у Польщі цей показник становив у 2022 році 35,2%, Словаччині - 34,8%, Угорщині - 33,2%.
“Зростаючі потреби сектору безпеки та оборони, на які спрямовуються усі внутрішні ресурси, вимагають ухвалення відповідних заходів. Саме тому важливо забезпечити прийняття змін до Податкового кодексу у другому читанні, щоб мати ресурси для фінансування Збройних Сил як до кінця 2024 року, так і у 2025 році”, - йдеться у повідомленні.
Засновник Ajax Systems і член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові ("Рада семи") Олександр Конотопський ввечері 4 жовтня розкритикував урядовий законопроєкт №11416 д про підвищення податкових ставок.
Олександр Конотопський назвав такі претензії бізнесу до авторів законопроєкту:
Станом на 7 жовтня цей пост мав понад 5,6 тис. лайків, 335 коментарів, та понад 3 тисячі поширень. Його гаряче підтримали такі відомі люди, як:
Сотні підприємців, економістів, блогерів гаряче підтримали цю думку, але найбільше нас вразила позиція заступника податкового комітету ВР Ярослава Железняка.
“Не скажу що прям з всім згідний, але в цілому наратив дуже правильний. Дивиться, в чому зараз проблема: що законопроект про податки в такому вигляді поганий розуміють майже всі. Навіть серед влади багато, хто згоден, що можна зробити значно більш нормальний текст і отримати навіть більше грошей в бюджет. Але проблема в ОП. Туди наші «економічні генії» донесли думку, що «все добре», «з бізнесом розрулили», «всі задоволені». І будуть це говорити до останнього - інакше самі будуть винні перед Президентом). Коротше десь на рівні 4-го поверху будинку на Банковій всі прибувають в ілюзії, що підхід до підвищення податків ідеальний і ось критика тільки від політиків звучить. Але Саша таким постом дуже допомагає, мʼяко говорячи, донести що хтось бреше про «все добре». І тому, шановний бізнес, зараз мʼяч на вашому полі: чим більше буде публічних заяв з конкретними альтернативами - тим більше шанс ще змінити позицію «вищого політичного керівництва» (як би тупо це не звучало). Десь до кінця понеділка є ще час”, - написав народний депутат Ярослав Железняк.
Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев, підтримав до другого читанні у парламенті законопроєкт про значне збільшення податків №11416-д. Крім того, нардепи обговорювали питання економічного бронювання. Про це 4 жовтня повідомив Данило Гетманцев.
У податковому законопроєкті передбачили:
1) підвищення військового збору на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, а саме:
2) встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%;
3) встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25% з 1 січня 2025 року;
4) вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток підприємств для АЗС;
5) зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб (для економічного бронювання) з 1 січня 2025 року;
6) прив'язка до євро ставки авансового внеску для пунктів обміну валюти;
7) продовження до кінця воєнного стану пільги щодо отриманої благодійної допомоги з бюджетів інших держав;
8) зміни по ренті в частині ПСО та щебеню;
9) звільнення від оподаткування доходів, отриманих в межах "Зроблено в Україні";
10) зміни щодо мінімальних роздрібних цін для вина;
11) зміни щодо мінімального податкового зобов'язання;
12) доручення Кабміну розробити законопроект про зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету.
Як прогнозував народний депутат Ярослав Железняк 2 жовтня, розгляд законопроєкту в парламентів буде на наступному тижні, підпишуть його вже у другій половині жовтня, але частина норм вступить заднім числом, з 1 жовтня. Тож, якщо законопроєкт приймуть, українці отримають меншу зарплату за жовтень, ніж очікували.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.