В Міноборони пояснили, як збираються фінансувати підвищення виплат військовим та що буде при непідписанні контракту
Заступник міністра оборони Мстислав Банік розповів, звідки гроші на нові виплати армії та що чекає на тих, хто відмовиться підписати контракт
Міноборони знайшло гроші на підвищення виплат військовослужбовцям усередині власного бюджету - без додаткових асигнувань з державної скарбниці. Водночас заступник міністра оборони Мстислав Банік пояснив, що станеться з тими, хто не захоче укладати нові контракти: вони продовжать службу до загальної демобілізації. Брифінг відбувся сьогодні, 15 червня, під час якого чиновники деталізували ключові елементи реформи Сил оборони. Нова контрактна система стартувала саме сьогодні.
Джерела фінансування підвищених виплат стали одним із головних питань на брифінгу. На запитання кореспондента про походження коштів заступник міністра оборони Мстислав Банік відповів, що кошти знайшли всередині Міністерства оборони - без додаткових видатків із бюджету. Він уточнив, що йдеться про поточний бюджетний рік. Загальну суму, необхідну для підвищення виплат Банік називати відмовився.
Ще одне болюче питання - що буде з тими, хто відмовиться підписувати новий контракт. Заступник міністра дав пряму відповідь:
"Якщо ми говоримо про контрактника-піхотинця і мобілізованого-піхотинця, які сидять поруч в одному окопі, по грошах у них буде все те саме, але контрактник через 10 місяців поїде додому й матиме відстрочку, а мобілізований буде продовжувати службу до оголошення загальної демобілізації."
Українські військовослужбовці, які не підпишуть нові контракти, служитимуть до демобілізації - про це Банік повідомив під час брифінгу для журналістів 15 червня. Від 15 червня можна укласти один із трьох нових контрактів:
- піхотно-штурмовий (розрахований на строк від 6 до 14 місяців),
- бойовий (розрахований на 24 місяці),
- базовий (розрахований на 24 місяці).
Що отримає контрактник на відміну від мобілізованого
Нова контрактна система передбачає право на відстрочку від служби після завершення контракту. Терміни залежатимуть від типу укладеного контракту та загального часу перебування в армії. Відповідно до постанови Кабміну, експериментальний проєкт діятиме два роки - до червня 2028 року.
Реформа передбачає нові типи контрактів, зміну системи грошового забезпечення та механізм поступового звільнення зі служби для військових, які воюють найдовше. Також відкривається ринок рекрутингу іноземців. Бійців, які найдовше перебувають на бойових позиціях, до кінця року планують почати поступово звільняти - ключовим питанням міністр назвав справедливість для тих, хто провів найбільше часу на передовій.
Деталі реформи та суперечки навколо неї
Мінімальну зарплату військових, які перебувають у тилу, планують підвищити з 20 до 30 тисяч гривень. Водночас зарплата штурмовиків може сягати значно більших сум залежно від типу контракту та виконуваних завдань. У законі "Про державний бюджет на 2026 рік" не передбачено додаткових 107,7 мільярда гривень на нові виплати - і саме тому питання джерел фінансування залишається дискусійним.
У Комітеті Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки немає повної інформації щодо реформи армії, яку презентувало Міноборони. На цьому тлі виникає багато запитань щодо реалізації намічених цілей. Проте, на думку нардепа Ярослава Юрчишина, важливо насамперед покращити умови для тих, хто вже давно у лавах ЗСУ, бо саме ці бійці становлять "хребет" української армії.
Попередні кроки та контекст змін
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив про підготовку комплексної реформи умов рекрутингу та служби. Вона передбачає нову контрактну систему із чіткими термінами служби, нові підходи до комплектації підрозділів і зниження відсотка самовільного залишення частини. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що Міноборони планує перегляд системи грошового забезпечення та запровадження чіткіших строків служби.
Реформа стартує на тлі гострої нестачі особового складу в підрозділах. Україна відкриє ринок рекрутингу іноземців із метою, аби понад половина піхотинців та штурмовиків були легіонерами. До процесу залучатимуть приватні рекрутингові компанії, які проводитимуть відбір і відправлятимуть добровольців в Україну.
Що треба знати про реформу служби в ЗСУ
Міноборони оприлюднило деталі нової контрактної системи ще 12 червня, коли реформу публічно підтримали одразу кілька урядовців. Відомство розкрило деталі про зарплати і рекрутинг іноземців у ЗСУ: зокрема, максимальні виплати для штурмовиків можуть сягати кількасот тисяч гривень, а залучення легіонерів через приватні агентства розглядають як спосіб знизити навантаження на мобілізованих українців. Паралельно Міноборони анонсувало початок звільнень тих, хто найдовше перебуває на передовій - це перший крок до поступової демобілізації.
Водночас реформа вже зіткнулася з критикою у парламенті. Інформатор писав, як нардеп жорстко розкритикував реформу служби у ЗСУ, наголосивши на відсутності базової справедливості - насамперед щодо тих, хто мобілізований із перших днів повномасштабного вторгнення і досі не отримав жодних гарантій звільнення. Юридичних механізмів для реалізації багатьох обіцянок досі немає.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
