Укрзалізниця відмовила у поверненні квитків з Польщі через відсутність Дія.Підпис, дніпрянин вимагає 11 740 гривень моральної шкоди: що вирішив суд
В Укрзалізниці вказують, що при своєчасному зверненні до касира квиткової каси вокзалу йому було б запропоновано не здавати посадкові документи для проїзду на 20.03.2025 року в поїзді сполученням Перемишль-Запоріжжя, а перенести дату відправлення на 21.03.2025 року
Чоловік придбав квитки на потяг сполученням Перемишль-Запоріжжя. Однак згодом він вирішив повернути квитки, але його просили пройти ідентифікацію через «Дія.Підпис». Проте він не користується додатком «Дія», тому просить стягнути з Укрзалізниці 11 740 гривень. Про це йдеться у рішенні Соборного районного суду Дніпра, опублікованому 14 січня 2026 року.
У березні 2025 року чоловік через сайт АТ «Укрзалізниця» придбав на 20 березня 2025 року квитки на потяг 032 сполученням Перемишль-Запоріжжя, номери посадкових документів - EF6B4800-45F65562-0001 та 382B4800-824D5АВ6-0001. 19 березня 2025 року приблизно за 30 годин до відправлення зазначеного потягу йому знадобилось перенести дату поїздки та він захотів повернути квитки через сайт й купити нові на добу пізніше. Однак банк не дав змоги повернути йому квитки, сайт вимагав ідентифікуватись через «Дія.Підпис». Проте він не користується додатком «Дія», а тому відповідний підпис у нього відсутній. Спробував зателефонувати на телефон підтримки АТ «Укрзалізниця», однак там працював лише автовідповідач. Потім звернувся до чату підтримки Укрзалізниці, звернення зафіксовано в системі АТ «Укрзалізниця», однак отримав на електронну скриньку відмову, оскільки повернути квитки можна лише через «Дія.Підпис» або у касі залізничого вокзалу в Україні, однак він знаходився у Польщі та не мав такої можливості. Крім того, написав декілька листів до служби підтримки та 7 квітня 2025 року направив листа до претензійного відділу АТ «Укрзалізниця» з вимогою розв'язати питання та повернути йому кошти. Зокрема, 23 травня 2025 року звертався до Управління Держпотребслужби з проханням допомогти йому відстояти порушені права споживача, звертався до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо термінів надання відповіді на звернення громадян. Всі його дії виявились безрезультатними, а тому змушений звернутись до суду. Просив визнати дії АТ «Укрзалізниця» протиправними та такими, що порушили його права, як споживача; визнати договори перевезення згідно з посадковими документами EF6B4800-45F65562-0001 та 382B4800-824D5АВ6-0001 від 19 березня 2025 року недійсними та стягнути з Укрзалізниці на свою користь завдані збитки у сумі 1 740 гривень, з яких: 1 657 гривень - вартість квитків та 82 гривень - вартість відправлення листа до Укрзалізниці. Крім того, посилаючись на норми ст.ст. 693, 536 ЦК України, вважає, що Укрзалізниця має відшкодувати йому 15,5 % річних за період з 19 березня 2025 року по день ухвалення рішення суду та моральну шкоду, яку оцінює у 10 тисяч гривень.
"Підставою для пред'явлення позову стали непрямі обмеження необхідні для ідентифікації особи через додаток «Дія», однак такі аргументи позивача є необґрунтованими, оскільки мета діяльності порталу Дія не направлена на обмеження прав користувачів. Його твердження, що додаток «Дія» створює непрямі обмеження прав споживачів є безпідставним. Вимога позивача про визнання договорів перевезення, згідно з посадковими документами EF6B4800-45A65562-0001 та 382B4800-824D5AB6-0001 для проїзду на 20.03.2025 року в поїзді 032 сполученням Перемишль-Запоріжжя відправлення 18:11 годин, які придбані 19.03.2025 року, недійсними не підтверджена належними та допустимими доказами. На сайті АТ «Укрзалізниця» розміщено розділ «Повернення проїзних документів», який надає роз'яснення щодо повернення квитків. Повернення проїзних документів здійснюється відповідно до «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» (зі змінами), які затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 року № 1196, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2007 року за № 310/13577. Проте, громадянин наданими роз'ясненнями не скористався, а тому втратив своє право на повернення коштів за невикористані проїзні документи. При своєчасному його зверненні до касира квиткової каси вокзалу йому було б запропоновано не здавати посадкові документи EF6B4800 45A65562-0001 та 382B4800-824D5AB6-0001 для проїзду на 20.03.2025 року в поїзді 032 сполученням Перемишль-Запоріжжя відправлення 18:11, а перенести дату відправлення на 21.03.2025 року. Питання, яке в компетенції вирішення касира квиткової каси, поставлено ним перед головою правління АТ «Укрзалізниця», перед головним управлінням Держпродспоживслужби, перед Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та в решті решт суду. Перед використанням послуги потрібно уважно вивчити умови її надання, та не порушувати вимоги, які стосуються замовника. Крім того, компанія заперечувала проти позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки він відмовився від поїздки з особистих причин, в термін передбачений п. 19.11 Правил не звертався до Єдиного державного вебпорталу електронних послуг ("Порталу Дія") та не звертався до квиткової каси, для повернення посадкових документів EF6B4800-45A65562-0001 та 382B4800-824D5AB6 0001 для проїзду на 20.03.2025 року в поїзді 032 сполученням Перемишль-Запоріжжя, пропустив строк встановлений для повернення вартості квитка п. 19.12 Правил і втратив своє право на відшкодування збитків. Протиправні дії компанії відсутні. Він при зверненні до суду належними та допустимими доказами не довів, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації, яку просить стягнути з компанії. Обставини, що виникли під час його подорожі не дають підстав для застосування п. 2 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», бо сама по собі моральна шкода відсутня", - заявили в Укрзалізниці.
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства «Укрзалізниця» на його користь стягнуть збитки, які є вартістю квитків, у сумі 1 657 гривень.
"Позивач, як то передбачено нормами п. 19.4 Правил, не зміг самостійно повернути грошові кошти за невикористані квитки через електронні канали зв'язку до відправлення поїзда, зазначеного у проїзному документі, через неможливість ідентифікуватись через «Дія.Підпис». У судовому засіданні позивач зазначив, що 20 березня 2025 року (в день запланованої поїздки) він перебував у місті Познані, а тому не міг здати роздруковані квитки у касу АТ «Укрзалізниця», яка знаходиться у м. Перемишлі (відстань - 700 км до м. Познань). Відповідач підтвердив, що у місті Познані відсутні каси АТ «Укрзалізниця». З огляду на те що позивач не має застосунку «Дія», повернення квитків було неможливим, а тому позивач звернувся до відповідача з відповідною претензією. Слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства мати застосунок «Дія» не є обов'язковим. Портал створений з метою реалізації права кожного на доступ до електронних публічних послуг та інших послуг, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (зокрема відповідно до Закону України "Про звернення громадян"), благодійної (волонтерської) діяльності, автоматизації управління закладами освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, створення, обробки, обміну інформацією та документами в електронній формі, однак Законом не передбачена реєстрація кожного громадянина у цій системі. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що купуючи квиток, позивач розумів, що його повернення має здійснюватись лише шляхом проходження верифікації акаунта через застосунок «Дія.Підпис», не міститься цієї інформації і на сайті АТ «Укрзалізниця». Слід вказати, що у судовому засіданні позивач зазначив, що реєструючись на сайті АТ «Укрзалізниця» для купівлі електронного квитка, система не потребувала наявності застосунку «Дія.Підпис». Вказані твердження не були спростовані представником відповідача. Матеріали справи також містять відповідь від 19 березня 2025 року на електронне звернення позивача, що підтверджує своєчасність вчинення позивачем дій з повернення квитків, зокрема, через електронні канали зв'язку. З наведених підстав, з метою захисту прав позивача, як споживача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вартість квитків у сумі 1 657 гривень", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
