Соціологи зафіксували обвал підтримки глави Кремля: 81,7% громадян вважають напрямок розвитку країни хибним, а 64,7% бояться висловлюватись відкрито
Частка росіян, які вважають, що їхня країна рухається у правильному напрямку, обвалилась до критичного мінімуму - 10,5%. Відчуття тупика, страху і соціального занепаду набирають силу - і цьому є конкретні цифрові докази. Нові дані отримані у травні 2026 року в межах соціологічного дослідження "Ставлення до президента РФ".
Дослідження провів Український соціологічний портал (USP). Якщо восени 2025 року сумарно 36,2% респондентів вважали напрямок розвитку Росії правильним, то у травні 2026 року цей показник скоротився більш ніж утричі - до 10,5%. Натомість частка тих, хто оцінює ситуацію як "скоріше неправильну" або "повністю неправильну", сягнула 81,7%.
Рівень довіри до офіційних державних повідомлень залишається вкрай низьким. 59,2% опитаних заявили, що "скоріше не довіряють" або "зовсім не довіряють" інформації від влади про стан справ у країні. Лише 23,2% декларують повну або часткову довіру офіційним джерелам.
Ставлення до Путіна демонструє глибокий розкол у суспільстві. Сумарно 33,8% опитаних повністю або частково схвалюють його діяльність на посаді президента. Водночас 45,8% - не схвалюють, а ще 20,4% взагалі не змогли визначитися. Дослідники вважають, що ця значна частка "невизначених" може свідчити про страх відкрито висловлювати позицію в умовах репресивного режиму.
Найпомітніший вплив на ставлення до Путіна за останній місяць справили блокування Telegram і обмеження мобільного інтернету - так відповіли 51,4% респондентів. Ще 45,2% пов'язують зміну свого ставлення із зростанням цін та інфляцією, а 31,2% - з ударами українських БПЛА та ракет по об'єктах на території Росії.

Дані дослідження фіксують тотальну атмосферу страху. 64,7% респондентів погодились із тезою "У наш час краще не висловлюватися проти". Лише 17,5% з цим не погоджуються. Такий розподіл відповідей свідчить про те, що самоцензура стала для більшості росіян нормою виживання, а не виключенням.
Відчуття особистої небезпеки також різко зросло. 73,8% росіян відповіли, що жити в Росії за Путіна стало "скоріше небезпечно" або "небезпечно". Лише 18,7% говорять про відчуття безпеки. У контексті війни найчастіше згадуваними темами є корупція у військових структурах (39,9%), загибель рідних на фронті (37,2%), страх за власну безпеку (34,4%) та обстріли російської території (33,1%).

Окремо дослідження зафіксувало різкий осуд дій влади під час надзвичайних ситуацій 2026 року - зокрема пов'язаних із ситуацією в Туапсе. 56,5% опитаних оцінили реакцію влади як неефективну або некомпетентну. Позитивно її дії оцінили лише 14,2%. При цьому 84% респондентів поклали особисту відповідальність за катастрофи і пожежі на Путіна.
Економічний чинник залишається центральним у формуванні недовіри. 63,8% опитаних пов'язують її з низькою якістю життя та соціальною незахищеністю, 57,7% - з відчуттям загального занепаду країни, а 54,7% - з невпевненістю у завтрашньому дні. Загалом результати свідчать про поступове накопичення суспільного роздратування через економічні проблеми, обмеження свобод та втому від війни.
Паралельно з даними USP офіційні російські соціологи також фіксують погіршення рейтингів. За матеріалами Фонду "Громадська думка", які висвітлила редакція, рівень схвалення глави Кремля опустився до річного мінімуму - 71%, тоді як кожен сьомий росіянин вже відкрито говорить про недовіру до свого лідера. Кремлівські соціологічні центри не можуть повністю приховати зростаючий розрив між офіційним наративом і реальними настроями суспільства.
Одним із ключових каталізаторів невдоволення стало повне блокування Telegram у РФ, яке розпочалось навесні 2026 року. Роскомнагляд запровадив обмеження за схемою, аналогічною до заборони Instagram та Facebook: месенджер перестав працювати як через мобільні мережі, так і через стаціонарний інтернет. Обійти блокування через VPN стало практично неможливо. Саме цей крок, за даними USP, виявився найбільш болючим для громадян і вплинув на ставлення до Путіна більше, ніж будь-який інший фактор останнього місяця.