Укрзалізниця після наїзду поїздом залишила 26-річного хлопця особою з інвалідністю — що вирішив суд з компенсацією у розмірі 150 тисяч гривень
Громадянину було встановлено другу групу інвалідності, а після переогляду третю
Чоловік важко травмувався внаслідок наїзду вантажного поїзда сполученням Стрий-Ходорів під керуванням працівника Укрзалізниці. Він вимагає стягнути з компанії компенсацію у розмірі 150 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Жидачівського районного суду Львівської області, опублікованому 24 листопада 2025 року.
18.09.2020 року в с. Покрівці, Жидачівського району, Львівської області вантажний поїзд №ВЛ-101492 сполученням Стрий-Ходорів під керуванням машиніста скоїв наїзд на чоловіка, який внаслідок наїзду отримав тілесні ушкодження та доставлений в медичний заклад з діагнозом ампутація нижньої кінцівки. Згідно з висновком МСЕК йому протипоказана праця з тривалою ходьбою і стоянням. Йому було встановлено другу групу інвалідності, а після переогляду третю. Група інвалідності встановлена безтерміново, оскільки жодні зусилля не зможуть відновити попередній стан. Важливим фактором є те, що на момент травмування йому було лише 26 років, тобто він міг розраховувати на тривале і активне життя. Враховуючи те, що громадянин зазнав значного фізичного болю, травма надовго змінила його життя у всіх сферах, оцінює розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у грошовому еквіваленті - 150 тисяч гривень. Такий розмір є розумним і справедливим і зможе хоча б частково допомогти в організації свого життя.
27.06.2025 року представником АТ «Укрзалізниця» подано відклик на позовну заяву у якому останній просить відмовити чоловіку в задоволенні позову до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 150 тисяч гривень моральної шкоди повністю та у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав на відшкодування моральної шкоди, зменшити заявлений розмір такої шкоди до розміру, який буде відповідати вимогам розумності, справедливості, виваженості та пропорційності з урахуванням всіх обставин цієї справи. В обґрунтування поданого відклику представник АТ «Укрзалізниця» зазначає, що кримінальне провадження закрито слідчим в порядку п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із чим, зазначена постанова про закриття кримінального провадження не є процесуальним рішенням суду. У зв'язку із цим, обставини згідно із постановою слідчого не наділені ознаками преюдиціальності стосовно обставин справи, що розглядається в розумінні ч. 5, 6 ст. 82 ЦПК України, а відтак підлягають доказуванню в загальному порядку. Враховуючи те, що у справі відсутні будь-які інші докази, які б підтверджували виникнення у нього тілесних ушкоджень саме внаслідок наїзду на нього поїзда, а також те, що згідно із постановою слідчого, безпосередніх обставин заподіяння таких ушкоджень працівники локомотивної бригади не бачили, а сам він не пам'ятає, факт наявності причинного зв'язку між дією джерела підвищеної небезпеки та виникненням моральної шкоди є не доведеним. Згідно із постановою слідчого на яку посилається громадянин, члени локомотивної бригади (машиніст та його помічник) пояснили, що він не дочекавшись повної зупинки поїзда самовільно зіскочив з локомотива та впав за посадкову платформу на колію. При цьому, залишення ним локомотива в такий спосіб відбулось самовільно, тобто без відома та домовленості про це з членами локомотивної бригади. Згідно зі змістом постанови слідчого, 18.09.2020 року після закінчення зміни він повертався додому у спосіб слідування в кабіні локомотива попутного вантажного поїзда під управлінням локомотивної бригади, у складі машиніста та його помічника. Вказане свідчить про наявність у нього в цей момент статусу пасажира та поширення у зв'язку із цим на нього вимог зазначених норм Правил безпеки від 19.02.1998 року № 54. Поряд з цим, згідно із наказом від 10.01.2018 року № 20/ос, станом на 18.09.2020 року був працівником АТ «Укрзалізниця» на посаді помічника машиніста електровоза. Отже, підстави позову на яких ґрунтуються позовні вимоги свідчать про те, що перебуваючи на об'єкті залізничного транспорту та бувши працівником Укрзалізниці, самоусунувся від безпосереднього контролю локомотивної бригади в головній кабіні, не дочекавшись повної зупинки поїзда, самовільно висунувся з дверей та вийшов (зіскочив) з локомотива під час руху, чим порушив вимоги п. 3.1, 3.5, 3.6, 3.7 Правил безпеки від 19.02.1998 року № 54, п. 6 наказу від 13.04.1998 року № 92-Ц та п. 3 Положення про дисципліну від 26.01.1993 року № 55. Така його протиправна поведінка, як потерпілого, а також відсутність будь-яких порушень зі сторони компанії та/або його працівників свідчать про неспівмірність заявленого ним у цій справі розміру моральної шкоди на суму 150 тисяч гривень з урахуванням таких засад цивільного законодавства, як розумність і справедливість. У зв'язку із цим, вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні таких позовних вимог у повному обсязі або суттєвого їх зменшення, що буде справедливою сатисфакцією у спірних правовідносинах, в яких, за обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, виключно наявність вини самого потерпілого призвела до його травмування та виникнення моральної шкоди.
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства "Українська залізниця" на його користь стягнуть 100 тисяч гривень в якості відшкодування моральної шкоди без врахування податків та зборів. В решті позовних вимог - відмовили.
"В судовому засіданні умислу у діях позивача доведено не було, а постанова слідчого про закриття кримінального провадження є належним та допустимим доказом, оскільки, така відповідачем оскаржена не була, а також підтверджується актом службової перевірки від 18.09.2020 року, виписками з медичної картки, які були досліджені в судовому засіданні та в повному обсязі підтверджують обставини викладені в позовній заяві. Відтак, суд констатує, що відповідачем не спростовано належними та допустимим доказами, відсутність події внаслідок якої позивачу було завдано моральної шкоди внаслідок ампутації нижньої кінцівки. Що стосується доводів відклику на позовну заяву щодо відсутності підстав для відшкодування шкоди через те, що він отримав травми внаслідок нехтування правилами безпеки дорожнього руху, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем в судовому засіданні умислу у діях громадянина доведено не було. З урахуванням встановлених обставин справи, наявності грубої необережності потерпілого, яка сприяла виникненню шкоди, на думку суду, справедливим та розумним розміром відшкодування моральної шкоди на користь позивача в цьому випадку буде сума в розмірі 100 тисяч гривень, що враховує глибину та тривалість душевних страждань позивача і відповідає принципу співмірності. Отже, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та стягнення з відповідача АТ «Українська залізниця» на користь позивача моральної шкоди в розмірі 100 тисяч гривень", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
