Особливо часто на видачу за валютними депозитами доларових купюр з помітками та штампами скаржаться клієнти ПриватБанку
Багато скандалів виникає на українському ринку готівкової валюти через зношені та пошкоджені доларові купюри, які видають в банковських касах при зниманні валютного депозиту. Найбільше обурює клієнтів те, що самі банки не приймають такі купюри, або пропонують це зробити по курсу на 20-30% дешевше за офіційний. Наскільки це законно? В чому причина такої поведінки? Як поскаржитися на дії банків в НБУ? Розбирався Інформатор.
На сайті Мінфін в розділі відгуків про роботу банків ми бачимо чимало скарг на якість купюр. Найчастіше вони стосуються ПриватБанку. Протягом вересня 2023 року кожна третя скарга клієнтів була пов’язана саме з неможливістю отримати гроші нормальної якості та отримати за такі долари гривні за нормальним курсом.
«ПриватБанк здійснює видачу валюти для фізичних осіб згідно з чинними вимогами НБУ. Всі банкноти без ознак підробки чи значного пошкодження придатні для операцій як купівлі, так і продажу, без жодних обмежень щодо року випуску банкнот іноземної валюти і їх номіналу. У відділенні Банку видаються купюри, які попередньо пройшли перевірку, відповідно, під час видачі пропонуються платіжні купюри. У разі, якщо вас не задовольнив стан купюри, ви можете відмовитись її приймати», - таку відповідь надають на сайті Мінфіну від імені у ПриватБанку.
Нацбанк заявляє, що намагається вирішити проблему, щоправда на практиці це непомітно. Та про зміни до нормативно-правої бази, якими скасовано перелік ознак незначного зношення банкнот.
«З усіма без винятку банкнотами іноземної валюти, крім значно зношених чи пошкоджених, мають здійснюватися валютно-обмінні операції. Всі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні прийматися до обміну. Регулятор заборонив банкам та небанківським установам відмовляти клієнтам у обміні іноземної валюти, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центральних банків, та справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання.», - підкреслили в НБУ.
З банкнотами, які мають ознаки значного зношення, мають здійснюватися операції інкасо за тарифами банків та небанківських фінансової установ. Заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот. В разі порушення такі дії розцінюватимуться потенційна ознака шахрайської діяльності. За це банкам загрожує штраф до 400 тисяч, а небанківським фінустановам до 5% від розміру власного капіталу установи.
«У разі порушення прав споживача банком або небанківською фінансовою установою споживачеві варто звернутися зі скаргою до керівництва такого банку чи небанківської фінансової установи. Якщо немає реакції з боку керівництва, слід звернутися до Національного банку», - радять в НБУ.
Детальну інформацію про оформлення звернення до Національного банку можна знайти тут. На інкасо можуть приймати лише:
1. Банкноти, які набули під час обігу одну або кілька ознак значного зношення/пошкодження:
2. Банкноти, які вилучені іноземною державою з обігу.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко розповів Інформатору, що подібна ситуація склалася практично у всіх банках. Старі та зношені купюри нема, куди дівати. За його словами, раніше працював механізм, коли старі купюри можна було загрузити на літак та відправити до США – і там обміняти на нові. І ніколи з цим не виникало проблем – люди навіть не розуміли, куди відаються старі гроші. Зараз це дуже важко здійснити, бо літаки не літають. Тому банки стали заручниками. З одного боку, їх потрібно приймати у людей, а з іншого – дівати їх нема куди, бо інші люди не бажають брати старі купюри.
«Вирішенням проблеми міг би стати наступний варіант. Нацбанк організує інкасацію, збирає ці купюри, інкасує, відвозить, наприклад, до Польщі, а звідти – до США. Бо, згідно із законними актами, комерційний банк не може вивезти старі купюри через кордон – просто не пропустять. А НБУ – може це здійснити, але цього не робить. Йому ліньки, бо це також головний біль, з цим пов’язано чимало проблем. В тому числі, необхідність прийняти законодавчі акти. Та й обсяг грошей, які необхідно буде перевозити, сягне близько мільярда купюр. Але технічно все може бути вирішено. Тим не менш, поки процес не запущений», - зазначив Олександр Охрименко.
Аудитор, економічний експерт Михайло Крапивко в своєму коментарі Інформатору підкреслив, що наразі ситуація ускладнюється. Хоча, як ми вказували вище, рішення регулятору по цьому питанню вже було.
«Банки зобов’язані приймати купюри старого зразку, кажуть, що не відмовляються. Комісію при обміні можуть брати тільки якщо купюра пошкоджена та треба встановити її справжність, відправити на експертизу. Але пункти обміну творять все, що їм заманеться. Видають старі купюри, а назад їх потім не приймають – свої ж», - вважає аудитор.
Він додає, багато готівки вивозять до Європи й сьогодні. За словами Крапивко, Нацбанк не зобов’язаний організовувати процес обміну для комерційних банків.
«Це їх звичайна діяльність. І вони завжди возили самі. Навіть сьогодні для них не є проблемою вивезти чи ввезти гроші в Україну – закон їм це дозволяє. Для цього, як будь-який суб’єкт, отримують ліцензію у Нацбанку», - акцентує експерт.
Він впевнений, що справа досить проста: фактично зараз бачимо спробу нажитися на рівному місці – за рахунок тієї ж комісії, більш низького курсу. Насправді ж нічого проблематичного у ситуації немає – лише спекуляція на ситуації та інформаційному шумі.
Ігор ТЕМИН
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.