Учені зчепилися не по-дитячому: писати від руки чи друкувати – що краще для мозку
Вважається, що рукописний текст є цінним засобом для покращення навчання та пам’яті
Минулого року журнал Frontiers in Psychology опублікував статтю норвезьких вчених, яка пропагувала силу пера для розвитку мозку. Дослідники стверджують, що оскільки цифрові пристрої стають все більш поширеними, традиційні способи письма від руки стають все менш важливими. При цьому вони є цінним способом вивчення та запам’ятовування інформації, йдеться в публікації IFLScience.
Вчені проаналізували мозкову активність студентів університету, коли ті писали від руки та друкували на клавіатурі. Зрештою виявилось, що рукописний текст призводить до значно більш складних моделей зв’язку мозку, ніж введення слів натисканням на клавіші. Ці результати мають важливе значення для пам’яті та навчання, особливо для дітей, переконані дослідники.
"Наші висновки говорять про те, що просторово-часовий патерн інформації, отриманої за допомогою точно контрольованих рухів руки під час використання ручки, значною мірою сприяє моделям зв’язку мозку, які сприяють навчанню", – кажуть вони.
Це також означає, що люди можуть краще запам’ятовувати інформацію, якщо записують її. Автори також наголосили на тому, наскільки важливо від самого початку навчання вичти дітей писати від руки.
Однак двоє дослідників з Іспанії та Франції опублікували відповідь, оскільки вони не погоджуються з методологією норвезького дослідження. Мовляв, воно не вимагало від студентів фактичного вивчення чогось, незважаючи на твердження, що почерк покращує пам'ять.
"Учасники неодноразово писали добре відомі слова без будь-якої вимоги до кодування пам’яті, що не дозволяло робити висновки з точки зору запам'ятовування", – написали вони.
Крім того, норвезьке дослідження було зосереджено на дорослих, а тому буцімто незрозуміло, як письмо впливає на мозок дітей. Робити висновки щодо процесів навчання дітей у класі на основі лабораторного дослідження, проведеного на групі студентів університету, яке не включало жодного типу навчання, здається не надто доречним, протестують опоненти дослідження.
Автори спростування також стверджують, що умови в рамках експерименту насправді були нетиповими, з якими хтось міг би зіткнутися в реальному світі. Студенітв підключили до пристроїв ЕЕГ, які вимірювали активність їхнього мозку. Тобто акт письма зазнав змін в ході експерименту.
Під час письма від руки студентів просили писати ручкою, не відриваючи її від екрана, тоді як набір тексту обмежувався вказівним пальцем правої руки, що ускладнювало введення тексту, ніж більшість людей зазвичай друкують.
"Зміна звичної поведінки набору тексту відповідно до інструкцій може вплинути на ефективність набору тексту учасників і пов’язану з цим мозкову діяльність через порушення певного контролю", – дійшли висновку автори спростування результатів першого експерименту.
Та так чи інакше, вони теж дослідники визнають важливість почерку та навчання. Мовляв, не варто сприймати з сумнівом важливість почерку. Натомість, відповідаючи на критику, одна з авторів норвезького дослідження Одрі Ван дер Меєр сказала, що критики пропагують клавіатуру в освіті, тому тут може бути елемент упередженості.
Зараз Ван дер Меєр проводить нове дослідження навчання серед підлітків, яких просили робити нотатки за допомогою ручки чи клавіатури. Наразі вчена бачить докази того, що ті, хто пише від руки, справляються краще, ніж їхні однолітки, але її аналіз триває, а результати ще не опубліковані.
Тож питання про те, наскільки важливий почерк для навчання та пам’яті, залишається відкритим. Тож, Інформатор з нетерпінням чекає результатів нових досліджень, щоб підтвердити або спростувати озвучені ідеї.
Зараз читають на Інформаторі
