Після трьох років підтримки українських біженців польське суспільство переживає різкий злам: зростає кількість нападів, а готовність допомагати українцям падає вдвічі. Експерти попереджають - на тлі політичних суперечок і російської дезінформації у Варшаві формується небезпечна хвиля ксенофобії
Кількість нападів і випадків дискримінації проти українських громадян у Польщі різко зросла. Це відбувається на тлі політичної поляризації, де питання допомоги Києву перетворилося на інструмент боротьби за владу у Варшаві. Однією з показових історій став інцидент у варшавському трамваї, де чоловік у камуфляжі почав кричати образи, почувши, як Олександра Іванюк розмовляє українською з подругою.
Про інцидент повідомляє видання Bloomberg. У вагоні панувала тиша - ніхто не втрутився.
"Мене найбільше вразило те, що ніхто не став на наш захист, - згадує Іванюк, яка мешкає у Польщі вже 15 років. - Я навіть не змогла відповісти, бо злякалася, що все може закінчитися фізичною атакою".
Bloomberg зазначає, що такі випадки стали симптомом змін у Польщі - державі, яка довгий час була головним тилом України та отримувала значні економічні вигоди від праці українців.
Після вторгнення РФ у 2022 році поляки масово приймали українців, демонструючи безпрецедентну підтримку. За даними опитувань CBOS, у березні 2022 року 94% респондентів висловлювали готовність прийняти біженців. Однак у 2025 році цей показник упав до 48%. Половина поляків нині вважає, що соціальні виплати для українців надмірні.
Президент Кароль Навроцький, який нещодавно переміг на виборах, відомий своїм скепсисом щодо вступу України до НАТО та ЄС. Його політичні союзники з "Права і справедливості" активно експлуатують антиукраїнську риторику, звинувачуючи біженців у "зловживанні допомогою". У серпні Навроцький наклав вето на закон, який мав розширити соцпідтримку для українців.
Прем’єр Дональд Туск водночас робить акцент на обороні: Польща нині витрачає на армію більшу частку ВВП, ніж будь-яка інша країна НАТО. Але питання ставлення до українців залишається політично вибухонебезпечним.
Українці суттєво вплинули на польську економіку. За підрахунками державного банку розвитку, їхня праця додає до 2,4% ВВП, який перевищив трильйон доларів. Близько 78% переселенців мають роботу - це найвищий показник серед країн ОЕСР.
Однак на тлі політичних спекуляцій та інформаційних атак з боку РФ зростає нетерпимість. За даними поліції, у 2024 році відкрито 651 кримінальну справу щодо злочинів проти українців, а лише за дев’ять місяців 2025-го - 477.
Омбудсман Польщі застерігає про "помітне збільшення проявів ворожості та мови ненависті" щодо українців. Варшавська організація "Nigdy Więcej" (укр. "Ніколи знов") повідомляє, що кількість фізичних нападів також різко зросла.
Дослідниця міграційних процесів Олена Бабакова, яка живе у Польщі понад 17 років, розповідає, що напруга відчутна навіть у побуті.
"Якось на дитячому майданчику чоловік почув мій акцент і відтягнув доньку, сказавши: "Ти не гратимешся з цим українським хлопчиком". Мій син - громадянин Польщі, він говорить польською. Але цього, здається, недостатньо".
Експерти попереджають, що Росія активно намагається посіяти ворожнечу між поляками та українцями. Дослідження Інституту стратегічного діалогу показало, що проросійські мережі в Польщі поширюють фейки про "українських терористів" і "загрозу від біженців".
Також знову активізувалася риторика навколо Волинської трагедії. Попри спільні зусилля Варшави та Києва щодо історичного примирення, політики знову використовують тему у внутрішній боротьбі.