ПриватБанк змушує віддати 88 031 гривню, при тому що шахраї вкрали у цього клієнта 158 605 гривень - що вирішив суд
У ПриватБанку вказують, що клієнт користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно банку кошти для погашення заборгованості, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору
ПриватБанк змушує чоловіка закрити кредитну заборгованість у розмірі 88 031 гривні. Однак він відмовляється, бо шахраї викрали з його рахунку кошти у сумі 158 605 гривень. Про це йдеться у рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області, опублікованому 7 листопада 2025 року.
23.03.2021 року чоловік ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту. Також він 23.03.2021 року власноручно підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій погоджено наступні умови: відновлювальна кредитна лінія до 50 тисяч гривень, тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка 42,0%. У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки до 40,8%. Він користувався кредитним лімітом, вчиняв операції, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно банку кошти для погашення заборгованості, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 29.04.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 88 031 гривні, яка складається з 71 076 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 16 955 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
02.07.2025 року чоловік подав відклик на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити. Він дійсно користувався банківськими послугами ПриватБанку та мав зазначені у позові кредитні карти. Однак, 14.03.2023 року йому зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк» та повідомив про необхідність убезпечення коштів відповідача та переведення їх на відповідні банківські реквізити. У подальшій телефонній розмові, виконуючи вказівки працівника банку, він перерахував зі своєї банківської карти на резервні банківські картки кошти на загальну суму 158 605 гривень. Зрозумівши, що ошуканий шахраями, 16.03.2024 року звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР за ч. 3 ст. 190 КК України, досудове розслідування триває. Одночасно, він повідомив банк про вчинення відносно нього шахрайських дій. 19.03.2025 року ним було зменшено кредитний ліміт до 0 гривень. За період з 23.03.2021 року по 30.04.2025 року, 14.03.2024 року були здійснені три перекази з картки на загальну суму 70 905 гривень. До несанкціонованого зняття коштів з картки, не мав жодної заборгованості, оскільки є добросовісним споживачем банківських послуг. Банк не провів службове розслідування щодо несанкціонованого списання коштів з його рахунку, та вважає винним у несанкціонованих операціях по зняттю коштів, нарахував відсотки на залишок неповернутої суми за кредитним договором.
Що вирішив суд?
Суд задовольнив позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». З чоловіка на користь фінустанови стягнуть заборгованість за договором б/н від 23.03.2021 року в розмірі 88 031 гривні.
"З матеріалів справи встановлено, що про здійснення операцій з переказу коштів банк дізнався вже після їх проведення. Суд звертає увагу на те, що саме клієнт зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та негайно повідомляти банк про операції, які не виконувалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність у повному обсязі за всі операції несе виключно клієнт. У відклику на позовну заяву відповідач зазначив, що ним особисто було виконано операції щодо перерахування коштів зі своєї банківської карти на іншу. Також, під час допиту по кримінальному провадженню він повідомив, що надав згоду здійснити перекази коштів зі своєї банківської картки на банківську карту, реквізити якої були надіслані в месенджер Viber від незнайомої особи. Тобто, відповідач своїми діями чи бездіяльністю добровільно сприяв у здійсненні платіжних операцій щодо перерахування з його карткового рахунку коштів, зокрема, погодився здійснити перекази коштів на невідомий рахунок, після чого здійснив відповідні операції. Відповідач здійснив переказ коштів до моменту повідомлення емітента про даний факт, а тому ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладається на користувача. Наявність кримінального провадження, відкритого за його заявою, не може свідчити про вчинення злочину відносно відповідача та не може бути підставою для звільнення його від доказування з огляду на частину 6 статті 82 ЦПК України, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадженні винна особа не встановлена та не є підтвердженням вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку у кримінальній справі. Водночас він не позбавлений права заявити вимоги про відшкодування завданої йому шкоди до осіб, які вчинили щодо неї шахрайські дії. Не знайшли свого підтвердження доводи сторони відповідача, що банк своїми діями, бездіяльністю сприяв у доступі до персональних даних відповідача, відомостей за кредитною карткою, особового рахунку, акаунту чи додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що призвело до вчинення платіжних операцій. Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов АТ КБ "ПриватБанк" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
