Аналітики ISW та Dallas Analytics підрахували - після трьох ударів по Україні у Москви з початкової партії міг залишитися лише один боєприпас середньої дальності
Росія майже повністю витратила запаси балістичних ракет середньої дальності "Орєшнік" - у розпорядженні агресора з початкової партії з чотирьох ракет могла залишитися лише одна боєздатна одиниця. Третій підтверджений удар цією зброєю стався 24 травня - ракета влучила в гаражний кооператив у Білоцерківському районі Київщини, і вже тоді аналітики попереджали про обмеженість запасів. Водночас питання про те, скільки саме ракет лишилося у Москви, й досі залишається відкритим: джерела дають суперечливі оцінки.
Офіційно Кремль жодних даних не надає, а українська розвідка називає цифри, що разюче відрізняються від мінімальних оцінок. Нагадаємо, що після першого удару по Дніпру в листопаді 2024 року Путін наказав терміново виготовити ще чотири ракети, а підприємства-виробники обійшли протоколи контролю якості, аби вкластися в жорсткі терміни. Про вичерпання запасів повідомив Інститут вивчення війни з посиланням на розслідування аналітичної компанії Dallas Analytics. У 2026 році Росія вже застосувала три з чотирьох виготовлених ракет: першу випустили по Львівській області в ніч на 9 січня, ще дві використали під час нічної атаки на Білу Церкву 24 травня - одна з них до цілі не долетіла і впала на тимчасово окупованій Донеччині. Таким чином, у розпорядженні Росії залишилася лише одна боєздатна ракета із початкової партії. Як зазначив Дмитро Следюк, керівник навчального департаменту Dronarium Academy у етері Київ 24:
"Ми можемо казати дійсно тільки з відкритих джерел - і ці джерела відносно суперечливі. Мінімальна оцінка - це дійсно одна ракета, але український ГУР повідомляє, що може бути теоретично до 10 бортів. Скільки насправді - ми поки не знаємо, але все одно не дуже багато", - сказав він.
Следюк пояснив: одна ракета несе 36 бойових елементів - шість бойових блоків по шість суббоєприпасів у кожному. Це означає, що навіть одна така ракета здатна охопити значну площу.
Через поспіх виробники припустилися критичних помилок у якості. Конфіденційні російські закупівельні документи свідчать про вразливість радянського авіаційного гіроскопа ГУ-503, що погіршила точність наведення і призвела до відхилення ракети на десятки кілометрів від цілі. За словами Следюка, цей гіроскоп розроблений ще у 1970-х роках, знятий з виробництва і був суто авіаційним компонентом, де похибка в пів градуса є несуттєвою. Але для балістичної ракети така похибка на надзвуковій швидкості перетворюється на відхилення у десятки кілометрів.

Важливою складовою стратегії України є не лише відстеження запасів, а й активне знищення потужностей ворога. Удари українських Deepstrike-систем по полігону Капустин Яр - місцю, звідки Росія запускає ці ракети, - завдали відчутної шкоди ракетній інфраструктурі агресора. За словами Следюка, Капустин Яр - це великий комплекс із кількома пусковими установками, і точна кількість пошкоджених об'єктів поки невідома. Окрім того, українські удари вразили одне з ключових підприємств, задіяних у виробництві балістичних і крилатих ракет - за наявними даними, саме там збиралися компоненти для цього боєприпасу.
Попри обмежені запаси, аналітики переконані: Росія намагатиметься виготовити якомога більше таких ракет. Водночас ISW звертає увагу на те, що російські оборонні підприємства могли порушувати стандарти контролю якості під тиском Кремля, який вимагає прискореного виробництва озброєння. Це ставить під сумнів бойову ефективність кожної нової партії. Між першою і другою атакою минув рік і приблизно півтора місяці, а між другою і третьою - лише чотири з половиною місяці.

Окрім "Орєшніка", на полігоні Капустин Яр проводять випробування різних типів ракет малої та середньої дальності, крилатих ракет і систем протиповітряної оборони. Удари ЗСУ по цьому об'єкту вже не перші - у липні 2024 року українські безпілотники також вражали будівлі військової інфраструктури на його території. Кожна така атака сповільнює можливості Росії готувати нові пуски і змушує ворога залучати додаткові ресурси на відновлення.
Ця балістична зброя, якою Росія намагається "вразити" Захід, виявилася значно ближчою до радянського минулого, ніж до міфічної "зброї майбутнього". Під час аналізу уламків українські експерти знайшли всередині деталі, які більше пасують музею, ніж гіперзвуковим презентаціям Кремля. Аналіз начинки фахівцями Київського НДІ судових експертиз підтвердив: всередині - радянські лампи і мікросхеми, деякі компоненти ще з часів перших космічних польотів. Це підтверджує тезу Следюка про гіроскоп ГУ-503 і пояснює, чому ракета з гучним іміджем має настільки серйозні проблеми з точністю.