У Раді розповіли про реформу вищої освіти: студенти отримають гарантовану роботу та високу стипендію

Верховна Рада у першому читанні підтримала ініціативу уряду щодо реформування системи фінансування вищої освіти. Ця ініціатива передбачає ряд змін, серед яких студентам пропонується гарантоване робоче місце по закінченню навчання, висока стипендія, розмір якої коливатиметься у межах розміру мінімальної заробітної плати, закриття потреб державного замовлення. 

Детальніше про реформу фінансування системи вищої освіти в Україні розповів нардеп і очільник Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Депутат пояснює, що реформа передбачає зміну системи держзамовлення на вищу освіту. Відтак, тепер держава замовлятиме підготовку фахівців у пріоритетних для себе сферах, як от освітян, медиків, фахівців стратегічних галузей. 

"Важливо, що кількість грошей на підготовку фахівців не змінюється. Однак держава буде замовляти ті професії, в яких вона або платить повністю заробітну плату, наприклад, учителі, медики, або є монополістом у наданні робочих місць, наприклад, "Укрзалізниця", атомна енергетика тощо", – каже Бабак.

За його словами, до третьої групи спеціальностей, які фінансуватимуться з держбюджету, належать напрямки, необхідні для національної безпеки та оборони. Йдеться і про так звані "дефіцитні спеціальності", як, наприклад, специфічні інженерні спеціальності, українознавство, інші "непомітні", але важливі для держави напрямки.

Бабак каже, що зміни фінансування вищої освіти дозволять розв'язувати проблему із працевлаштуванням студентів. Нардеп наголошує, що держава щороку замовляє понад 12 тис. учителів, однак після завершення навчання "до професії доходять" лише 18-19% з них.

Гарантоване робоче місце та стипендія, як "мінімалка"

Реформа системи фінансування вищої освіти передбачає, що студенти, які навчатимуться на державному замовленні, після закінчення навчання матимуть гарантоване робоче місце. Депутат підкреслив, що вже після другого курсу студенти повинні усвідомлювати, що вони продовжують навчатися на бюджеті, а держава надає їм стипендію в розмірі мінімальної зарплати. Це дозволить їм не думати про додатковий заробіток і зосередитися на навчанні та розвитку своєї професії.

Нова система фінансування вищої освіти почне працювати вже з вересня 2024 року. Зміни стосуватимуться лише нових вступників і не поширюватимуться на студентів, які вступили раніше.

Реформа вищої оствіти

20 березня Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №10399 "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Цей документ пропонує суттєві зміни в системі фінансування вищої освіти, а саме:

• Скорочення держзамовлення на 50%. Це передбачає, що на платній основі навчатиметься значно більше студентів,
• Перехід до системи "гроші ходять за студентом". Фінансування буде надаватися не університетам, а самим студентам, які зможуть обирати ЗВО та спеціальність на власний розсуд.

Раніше Міністерство освіти і науки України повідомило про тимчасове призупинення процесу модернізації мережі вищих навчальних закладів. Це рішення пов'язано з активною фазою вступної кампанії 2024 року, яка розпочнеться після завершення реєстрації на НМТ (14 березня) та основної сесії тестування (14 травня - 25 червня).

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах "Україна на часі", а також "Україна на часі Shorts". Там оперативно зʼявляються новини - від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки. Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Останнім часом в мережі та ЗМІ вибухла справжня хвиля обурення щодо Польщі. Виявилося, що вони пропонують ЄС скасувати всі торгові преференції, які Україна отримала під час війни. Прем’єр-міністр Польщі, Дональд Туск, вважає, що зараз потрібні зміни, що захищали б європейські та польські ринки і виробників. Що на це скаже політолог Андрій Золотарьов? Чи можна це розглядати як ще одну зраду від Польщі? І чи варто Україні віддавати свої життя захищаючи європейський ринок і всю Європу від російської навали?