Американські консерватори з головних супротивників надання підтримки Києву перетворюються на найактивніших лобістів, які закликають Білий дім "розв'язати руки" ЗСУ
На Адміністрацію Байдена зростає тиск щодо надання Україні дозволу бити американською зброєю по об'єктах на території РФ. Показово, що найбільшими лобістами такого рішення стали представники Республіканської партії, які ще донедавна блокували допомогу союзникам. Частково така зміна вектора продиктована внутрішньою політикою в таборі прихильників Дональда Трампа, а частково — тиском союзників у ЄС. Водночас в американському суспільстві назрівають тривожні настрої щодо наближення глобального конфлікту, запобігти якому є шанс, зупинивши Росію в Україні.
Понад пів року саме Республіканська партія, підкоряючись вимогам свого лідера Дональда Трампа, стояла на заваді ухвалення пакета допомоги від Сполучених Штатів. Тож важко повірити власним очам, дивлячись як республіканці потужно вимагають зняти обмеження на використання далекобійної західної зброї по території РФ. Голова комітету в закордонних справах, сенатор Майкл Маккол буквально розносить Адміністрацію Байдена на слуханнях у Конгресі:
"Знаєте, Конгрес дав Україні зброю, але Конгрес не обмежив використання цієї зброї, це Джейк Салліван і ваша адміністрація наклали на неї обмеження. Я говорив із ними (українцями — ред.) і вони не можуть здобути перемогу за тих умов, у яких ви їх помістили", — притискає Маккол до стінки Держсекретаря Ентоні Блінкена.
Маккол, як і очільник республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл, — давній друг України. Вони від початку війни стоять на позиціях збільшення американської підтримки та критикують уряд за нерішучість. Але цього разу навіть спікер-трампіст Майк Джонсон, який ще недавно кам’яною стіною стояв на заваді ухвалення законопроєкту про допомогу союзникам, закликає "дозволити Україні вести війну так, як вони вважають за потрібне".
На слуханнях очільник Державного департаменту США Ентоні Блінкен змушений був виправдовуватися за всіх, але, пише The New York Times, у Білому домі він є чи не найбільшим "яструбом". Блінкен знайшов однодумців, які наполягають на знятті обмежень із використання американської зброї, тож наразі знову тривають дискусії довкола питання, що, здавалося б, уже давно вирішили.
В Адміністрації Байдена виробляють проєкт рішення, яке враховуватиме позицію різних сторін, зокрема й радника президента Саллівана, пише видання. До прикладу, міністр оборони Ллойд Остін припустив, що Києву нададуть дозвіл застосовувати західні системи ППО над "законною територією ворога". Тож є висока ймовірність, що Білий дім принаймні у якійсь формі погодиться на такий крок.
Видання пише, що Блінкен став гарячим прихильником цієї ідеї після того, як відвідав Україну. У Києві, нібито, він переконався, що атаці на Харківщину можна було б запобігти, якби ЗСУ мали можливість знищувати ворожі склади за лінією кордону. Але ж щоб дійти такого висновку, не потрібно два роки чи їхати в Київ, достатньо глянути на карту. І чому, зрештою, змінив свою думку вірний поплічник Трампа Майк Джонсон?
Дональд Трамп змушений був скоригувати свою позицію з підтримки України після того, як його необережні заяви щодо планів із врегулювання війни та подальшого функціонування НАТО шокували союзників всередині та ззовні країни. Ціла вервичка впливових політиків Заходу, включно з президентом Польщі Анджеєм Дудою, очільником МЗС Британії Девідом Кемероном та колишнім прем’єром Японії Таро Асо, особисто намагалися переконати його відійти від принципу "ані цента Україні", який сповідує MAGA. Але навряд ці візити мали таке значення, як опозиція великих донорів партії, які усвідомлюють наслідки такого ізоляціонізму.
Хоч ексцентричний політик має широку народну любов, спонсори більш прихильні до його конкурентки на праймеріз Нікі Гейлі, повідомляє Axios. І це особливо дошкуляє, зважаючи на те, що судові позови виснажують його передвиборчий фонд. На Трампа посилився тиск, аби він обрав Гейлі на посаду віцеспікера. Будучи другим номером у Білому домі, вона змогла б врівноважити зовнішню політику США, де фаворит партії є відверто слабким.
Не ясно, чи цей союз відбудеться, але Трамп зацікавлений у тому, аби довести свою поміркованість. Він дещо дистанціювався від MAGA, щоб здобути підтримку "рейганівського" крила та республіканців із гуртка Джонсона, які орієнтується на цінності ультраправих у внутрішній політиці, але протистоять "ізоляціоністам" у зовнішній.
А ще за останні пів року, спостерігаючи за тим, як Китай досягнув деяких успіхів у спробах зруйнувати їхні союзи в Європі і як прохамасівська пропаганда руйнує їхнє суспільство із середини, консервативні американці раптом усвідомили, що геополітичні гравці по-справжньому готуються до великого конфлікту. Тож ізоляціонізм перестав бути мейнстрімом.
Захід виявив, що політика "стратегічної невизначеності" президента Франції Емануеля Макрона є чи не єдиною дієвою. Спершу ідею не зважати на "червоні лінії" росіян, а окреслювати власні, різко розкритикували. Але згодом думку змінили: Британія зняла обмеження на застосування ракет "Storm Shadow" по території РФ, Франція сперечається про перекидання армії ближче до Одеси. Обмірковують використання сил країн НАТО для прикриття повітряного простору над Західною Україною. А найсміливіші пропонують використовувати західну авіацію над усією територією нашої держави. Захід вимагає лідерства і США теж розглядають можливість надіслати інструкторів в Україну.
Раніше "Інформатор" писав, що вождь росіян Володимир Путін має обмаль часу на те, аби втілити свою мрію — кинути виклик Заходу і зруйнувати НАТО. Скандальний звіт "Газпрому" у якому вперше за чверть століття компанія-монополіст оголосила про чисті збитки в обсязі 629 мільярдів доларів, лише підтверджує цю гіпотезу. Але з огляду на кризові моменти в економіці Китаю та старт гонитви озброєнь, у лідера КНР Сі Цзіньпіна теж є привід поспішати.
22 травня Кремль протестував реакцію світової спільноти на варіацію "Доктрини Герасимова", коли ніби випадково опублікував пропозицію Міноборони окупувати акваторію Литви та Фінляндії. А 23 травня Китай розпочав масштабні навчання з блокування Тайваню, повідомляє пропагандистське видання Global Times. Joint Sword-2024A стартували на третій день після інавгурації новообраного президента острова Лая Цінде, відомого своєю прозахідною позицією. Пекін розцінює його заяви під час урочистостей, як сепаратистські, хоч насправді йшлося про співпрацю і застереження від ескалації.
"Сили незалежності Тайваню будуть із розбитими головами й литимуть кров", — якось геть недипломатично оголосив прессекретар китайського МЗС Ван Веньбінь.
Global Press, з посиланням на джерела в Міністерстві оборони Китаю, повідомляє, що Пекін готує повномасштабне вторгнення на острів вже у червні. Водночас є тривожні сигнали про те, що Китай, ймовірно, готується продавати Росії летальну зброю, що свідчить про готовність КНР до західних санкцій та ескалації. А ще Республіка Сербська, де сильна агентура Кремля, має намір у 30-денний термін оголосити незалежність від Боснії та Герцеговини, що означає новий потенційний конфлікт в центрі Європи.
Втім, важко уявити такі ганебні витоки прямо з китайського генштабу, це більше схоже на кампанію залякування. Зрештою, для Сі, як і для Путіна, вигідніше дочекатися періоду нестабільності під час ймовірної передачі влади в США. Генерал-лейтенант Стівен Скленка, заступник командувача Індійсько-Тихоокеанського командування США, заявив, що Китай однозначно готується до бойових дій й давно відпрацьовує атаку на острів. Але це не означає, що війна є неминучою і невідворотною, повідомляє Reuters.
У Вашингтоні є консенсус щодо того, що підтримка України — не милостиня, а капіталовкладення, яке має запобігти розгортанню великої війни. Якщо на Капітолійських пагорбах зріє відчуття, що загроза є неминучою й альянс авторитарних країн лише чекає на слушну нагоду, то боятися ескалації стає все менше сенсу. Натомість давши Україні все, що потрібно для перемоги, є великі шанси остудити «гарячі голови» авторитарних правителів по всьому світі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.