Турпоїздка на Закарпаття закінчиться мобілізацією – як наш журналіст вижив на стежці ухилянтів до Румунії: частина 6

"Інформатор" публікує останню частину циклу матеріалів про похід нашого журналіста смертельно небезпечною "стежкою ухилянтів". У ній Ігор розповість, як адвокат зіграв вирішальну роль у його подорожі, про те, як з ним зв'язався читач “Інформатора”, який розповів історію зустрічі з прикордонниками та про поїздку юриста на місце затримання в Ділове.

• Частина перша. Як контрабанда душ на Закарпатті витіснила контрабанду цигарок
• Частина друга. Ухилянтська коліба та її мешканці
• Частина третя. Прикордонники, яким важко відмовити, або як ухилянти привабили ведмедів
• Частина четверта. Квиток в учебку: прикордонники везуть Ігоря Реця до ТЦК
• Частина п’ята. Найагресивніший маркетинг - в ТЦК Хуста

Також читайте подробиці про екіпірування та спорядження нашого журналіста: тут він також пояснює, наскільки реально дійти до кордону з Румунією швидко та без нічого. 

Чому поїздки до Хуста закінчуються службою в ЗСУ

У попередніх частинах циклу ми приділяли значну увагу підготовці до експерименту, залишивши на фінал найважливішу частину підготовки – юридичну. Враховуючи, що в сумнозвісному ТЦК міста Хуст, де за численними свідченнями відбуваються побиття затриманих, можна було опинитися на будь-якій ділянці шляху, слід було заздалегідь укласти договір з адвокатом.

У виборі адвоката значну роль грає довіра. Раніше я неодноразово звертався до адвоката Ігоря Чудовського для консультацій у журналістській роботі, тому був радий, що і в цьому питанні нам вдалося досягти співпраці. Я показав юристу, де планую перебувати, а він пояснив мені, що робити у разі непередбаченої ситуації.

Я розумів, що навіть за повної відсутності зв'язку зі мною буде ясно, де мене шукати, і в результаті, слухаючи погрози в ТЦК, абсолютно не переживав, адже ситуація, попри всю її напруженість, виглядала абсолютно контрольованою.

Затриманий за 50 км від кордону при спробі втекти - як таке можливо

У держприкордонслужбі регулярно повідомляють про “посилення заходів” щодо пошуку ухилянтів, але часто ці заходи спрямовані не на посилення кордону, а на вилов людей у ​​досить віддалених від кордону місцях відпочинку. Я думав, що моє затримання за 18 кілометрів від кордону є рекордом, але з'ясувалося, що деякі втікачі беруть значно більший розгін.

Ще один клієнт мого адвоката – молодий хлопець непризовного віку. Він був затриманий у туристичному селі за десятки кілометрів від кордону. На відміну від моєї ситуації, хлопець лише вийшов із поїзда та прямо на пероні підписався під визнанням про намір перетнути кордон.

Адвокат описує подію з його клієнтом так: “Станція Кваси, приблизно 50 км від кордону. Чоловік знаходиться на вокзалі. До нього підходить прикордонний наряд, забирають телефон, відкривають листування, особисті дані, дивляться особисті фотографії без рішення суду, його фізично затримують, відвозять на заставу. Зрозумівши, що він лише за віком не підійшов до вимог мобілізації, його змусили підписатися під визнанням вини. Але в чому його вина?” - запитує адвокат.

Адвокат упевнений, що дії, які здійснюються на Закарпатті, використовуються як інструмент для поповнення місцевих ТЦК.

“Затримання відбувалося з ознаками правопорушення з боку правоохоронців із незаконною передачею затриманих до ТЦК. Звідси можна зробити висновок, що єдина мета затримання – легалізувати сам факт затримання і, порушуючи новий закон про мобілізацію, постаратися якнайшвидше відправити людину до армії. Проходити службу, безумовно, необхідно, але все має проводитись відповідно до закону”, - каже адвокат.

Як прикордонна застава перетворилася на секретний об'єкт

Попри те, що з моменту оформлення протоколу про моє затримання пройшов майже місяць, документ досі не направлявся до суду. Ігор Чудовський вирушив до Ділового, щоб передати запити та дізнатися про причини таких зволікань особисто, але на заставі зустріти адвоката явно не очікували.

“У Діловому заспаний сержант зробив велику помилку - пустив мене на територію без погодження з начальством. У результаті вони були змушені заявляти, що я опинився на закритій території та перебувати тут заборонено. Але на якій підставі тоді там були мої клієнти? Виявилося, що всі інспектори “на завданні”, начальник “на селекторній нараді”, а спілкування з адвокатом делегували черговому. Вони не були готові до правової розмови, вдалися до тактики страуса, сховали голову в пісок. Я залишив документи, які вони не приймали, і надіслав рекомендованим листом запити до них та до Мукачівського прикордонного загону”, - каже Ігор Чудовський.

Прикордонники фактично заперечують, що я був присутній у Діловому, хоча зі мною були щонайменше ще 7 свідків, на яких також оформлялися протоколи, та об'єктивні дані GPS, за якими можна встановити точний час мого перебування на заставі. Наразі доля протоколу з'ясовується, а представникам ДПСУ та ТЦК доведеться порозумітися щодо підстав мого утримання.

Буває набагато гірше. Читачі "Інформатора" розповіли про побиття у Діловому

Після публікації п'ятої частини матеріалу зі мною зв'язався читач “Інформатора” із Дніпра. Людина займається бізнесом, захоплюється водним та гірським спортом. Виявилося, що він тижнем раніше побував у колибі, де я ночував. Але йому переночувати не вдалося – він зустрів там прикордонників.

Людину, чиє ім'я я поки називати не буду, побили прямо на місці через відмову зізнаватись у намірі бігти через кордон (він як і я, був із туристичним спорядженням і не знав, що за відпочинок у лісі можна поплатитися свободою). Його насильно доставили у Ділове, і знову побили вже при відмові їхати до ТЦК. Як і я, він був без медичної допомоги, але якщо я страждав лише від застуди, то він провів майже добу зі струсом.

Потерпілого фактично вигнали з території прикордонної застави, коли з'ясувалося, що його дружина викликала поліцію, дізнавшись, що її чоловіка б'ють. Тепер він проходить лікування у Дніпрі, там же подав заяву до поліції та зняв побої.

Ця ремарка важлива для розуміння, що часто порушення прав і свобод людини залежить виключно від настрою та фантазії тих, хто вирішується їх порушити.

Чому важливо знати про свої права: юридична практика

І мій особистий досвід, і юридична практика вказують на те, що прикордонники на Закарпатті часто зловживають незнанням відпочивальниками своїх прав. Водночас замість того, щоб займатися контролем кордону, прикордонники оформлюють протоколи про незаконне його перетин прямо на вокзалах.

Неправомірні дії правоохоронців можуть документуватись, а пізніше – оскаржуватись. Також правоохоронці не мають права позбавити затриманих засобів зв'язку.

“Людина має бути на зв'язку з моменту затримання. Вилучення телефону не проводиться. Плюс він має право документувати правопорушення правоохоронців, записувати на камеру спілкування, фіксувати їхні дії. Забираючи телефон, правоохоронець чинить правопорушення”, - каже адвокат.

Також людина має право не підписувати будь-які документи доти, доки з ними не ознайомиться адвокат.

“Нормальна ситуація, якщо людина не має достатніх юридичних знань для того, щоб зрозуміти, що це за документ і які правові наслідки настають у разі його підписання. Але саме тому вони намагаються усіляко припинити спілкування з юристом. Нещодавній випадок - двох відряджених чоловіків зняли з машини, відвезли до Рокитнянського ТЦК, психологічним тиском змусили підписати згоду на проходження ВЛК та добровільну мобілізацію. З адвокатом їм поспілкуватись вже не вдалося, людей одразу відправили на закритий полігон. При цьому ТЦК на адвокатський запит відповіло документами щодо добровільності їхніх дій”, - розповідає юрист.

Адвокат пояснює, що навіть якщо людину можна змусити погрозами або фізичним тиском щось робити, ці дії потім потрібно легалізувати. Тому співробітникам потрібний документ про добровільний характер дій щодо затриманого. Також людину можуть схилити відмовитися від юридичної допомоги, щоб адвокат не міг представляти її права.

Описуючи спілкування з місцевими жителями Ігор Чудовський зазначав, що вони зараз нервують, дії ТЦК там порівнюють із “сафарі”. А оскільки ТЦК не має повноважень для затримання, у цій функції їм допомагають прикордонники.

Тому враховуючи активність пошуків "ворогів народу" серед туристів, важливо взяти в гори крім гарного настрою також адміністративний кодекс та договір з адвокатом, щоб у розпал відпустки не спуститися прямо з Говерли серпантинами до пункту прийому "ухилянтів". Важливо розуміти свої права, і перший “дзвіночок” у будь-якій ситуації – спроби обмежити ваші можливості зв'язатися з близькими.

“Будь-яка людина має право на адвоката з моменту обмеження конституційного права на його вільне переміщення. Допомогти може навіть телефонний дзвінок. Адже коли вони розуміють, що буде алгоритм правильних дій з боку затриманого та його захисника, то, як правило, спроби обмежити право на свободу переміщення припиняються”, - пояснює юрист.

Часто кажуть, що кампанія проти мобілізації – це ІПСО окупантів. Багато роликів, які потрапляють у мережу, де затриманих на вулиці людей із брутальною жорстокістю пакують у буси, насправді знімаються за участю акторів на окупованій території. Вже потім вони потрапляють до соцмережі та обростають коментарями.

Це правда. Інакше й бути не може – пропаганда ворога б'є на таку болючу тему, як мобілізація, бо розуміє: якщо ЗСУ залишиться без людей, то не буде ні оборони, ні тим більше визволення зайнятих ворогом територій.

Але діяти ворожій пропаганді було набагато складніше, якби при мобілізації закони не порушувалися. Серія публікацій Інформатора якраз про це. Без жодних узагальнень ми показали, як саме порушуються закони у конкретних установах на Закарпатті. Сподіваємось, це стане правильним сигналом для представників влади.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.