Стало відомо, хто і для чого купив 245 колишніх АЗС Авіас Коломойського
На ринку пального з'явився новий гравець – компанія Макс Енерго Ресурс, в бліц-інтерв'ю її власник розповів ЕП про мотиви купівлі більш ніж двох сотень заправок, плани їх розвитку та причетність до олігархічних груп
27 вересня неназваний покупець №7 на аукціоні СЕТАМ поставив 695,9 млн грн на те, щоб викупити у державного ПриватБанку 245 АЗС ANP та Авіас, які контролювали структури Ігоря Коломойського завдяки договорам лізингу. За умовами аукціону, учасник може себе не розкривати, але 2 жовтня ЕП написала, що переможцем конкурсу стала маловідома компанія "Макс Енерго Ресурс", яка почала займатись імпортом пального лише після повномасштабного вторгнення та повної перебудови паливного ринку на постачання з Європи. Її засновник та одноосібний власник Ігор Супруненко розповів про мотиви придбання АЗС та плани розвитку мережі.
Як пише ЕП, від учасників ринку доводилось чути, що представники діючих мереж навряд би прийшли на торги, оскільки з майже двох з половиною сотень заправок в більш-менш працюючому стані є максимум 50-60 об’єктів. Левова ж частка АЗС перебуває на окупованій території, зруйнована чи розібрана колишніми власниками або мародерами. Відтак, покупець – або абсолютно новий гравець з інших бізнесів або хтось з гуртових операторів.
"Макс Енерго Ресурс" почав займатися після початку війни. Тоді всі перекинулися на Європу, ми налагодили логістичні ланцюги, і в принципі з перших місяців великої війни почали займатися імпортом нафтопродуктів. Не входимо ні в які олігархічні групи. Так, у нас фактично є декілька співвласників, але ми не входимо ні до якої групи, ні до кого не причетні”, - зазначив Ігор Супруненко.
Він пообіцяв після оформлення юридичних документів надати всю детальну інформацію і її можна буде висвітлювати як таку, що підтверджена реєстраційними діями і здійсненим фактом.
“Основна мета – розвивати мережу. Ми хочемо зайняти певний сегмент на ринку нафтопродуктів, підвищити конкуренцію, постачати якісне пальне. Ми не займаємось і ніколи не займались різними дурницями по типу змішування бодяги. Ми хочемо постачати якісне пальне до кінцевого споживача, збільшити обсяги імпорту, збільшити проливи. Відповідно, створити робочі місця, і, звісна річ, що ціль заробляти. Ми вважаємо, що якщо ці заправки привести до ладу і запустити, то на них через 2-3 роки можна проливати 25 тисяч тонн пального”, - сказав Ігор Супруненко.
Він заперечив чутки, що більше половини цих заправок – мотлох, вони знаходяться на периферії, у великих містах нічого немає.
“Там є частина заправок, які в принципі зараз запустити неможливо. Є певна кількість, яка може запрацювати протягом півроку. Заправки майже всі розукомплектовані. З них вкрали обладнання, бензоколонки, але інфраструктурно вони цілі, вони живі. Є заправки, які розбиті. Припустимо, Сумська область, ми їх всі проїхали, крім окупованих територій. Є заправки, які повністю комплектні. Багато заправок знаходяться на трасах. З ними треба працювати. Треба вкласти велику суму коштів для того, щоб їх запустити. Плюс є проблеми по документах – попередні власники не захотіли віддавати технічну документацію, з цим теж треба багато працювати. Сказати, що вони в гарному стані? Ні. В хорошому стані? Ні. Абсолютно в незадовільному? Так теж не можна сказати. Так, це не крупні європейські заправки по типу WOG, ОККО або UPG, але вони в принципі розраховані на інший сегмент споживача”, - каже Ігор Супруненко.
На думку підприємця, з 245 АЗС можна відновити до 100, на першому етапі навіть менше 100, швидко, за півроку можна запустити близько 55-60 заправок. Потім другий етап – це ще плюс-мінус 50-60 АЗС можна запускати. А всі решта це такі, які треба відновлювати. Максимум половина заправок це те, що компанія має запустити протягом наступного року. Знищених і на окупованих територіях близько 50 заправок. Є певні об’єкти на вже деокупованих територіях, але вони знищені. Це Запорізька, Херсонська та Харківська області.
“Насправді ж математика доволі проста. Зараз налагодилися логістичні ланцюжки, є нормальна ціна входу – це плюс-мінус 40 гривень (за літр бензину – ЕП), про це всі прекрасно знають. В гурті ти можеш заробляти плюс-мінус 20 доларів на тонні, на заправці ти можеш додати ще 50-80 доларів і заробити загалом 70-100 доларів. Ні, так їх не влаштовує, бо треба поставити ціну на стелі 58 гривень, бонусами скинути декілька гривень і продати за 55-56. І от начебто все складається, більш ніж нормальна маржа, але комусь треба розбавити це паливо, щоб додати ще 30 копійок. Ми не працюємо на цьому ринку десятиліттями, ми не звикли бодяжити, ми це не вміємо робити, тому наша логіка не завжди може збігатися з логікою давніх учасників ринку. Ми просто кажемо, що нас влаштовує менший заробіток”, - зазначив Ігор Супруненко.
За словами підприємця, пальне поставляють з Греції та Румунії морським і залізничним транспортом. Автомобільним теж возили, але це невеликі обсяги. Оборот компанії за 2023 рік плюс-мінус півтора мільярда гривень.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
