Скандал довкола Емми Антонюк: "російськомовні щелепи", ВПО і хвиля обурення в мережі
Висловлювання блогерки про мешканців сходу України спричинили гучний резонанс у соцмережах. Поки одні звинувачують її в узагальненнях і зневазі, сама авторка наполягає - її слова вирвали з контексту
Скандал навколо блогерки Емми Антонюк розгорівся після її висловлювань про мешканців сходу України та внутрішньо переміщених осіб. Фрагменти інтерв'ю спричинили хвилю обурення в соцмережах. Наприклад, користувачі масово діляться власним досвідом і заперечували озвучені тези.
Йдеться про розмову Антонюк із Маріам Найем, у якій блогерка розповідала про діяльність свого благодійного проєкту "Різниця Є". Зокрема, вона описувала ситуації в прифронтових населених пунктах, де поява україномовних книжок викликає підвищений інтерес серед місцевих жителів. Саме окремі формулювання з цієї частини інтерв'ю і стали причиною резонансу, пише ТСН.ua.
"Але коли в селі Рогань з'являється 700 книжок, пенсіонери, все життя "рускоговорящіє", які читали тільки "рускіє детектіви", починають ставати в чергу за "Бріджертонами". Вони не говорили українською, бібліотекарка каже. Просто ця історія мене дуже сильно вразила. Нам треба в це інвестувати. … Звісно, вони беруть книжки, підсідають на книжки. А ці люди - вони "рускоговоряща чєлюсть", вони були зросійщені, у них там були проблеми з ідентичністю, вони перший раз у житті читають "Тигроловів". І [вони в шоці]", - заявила Антонюк під час розмови.
Реакція та пояснення блогерки
Після хвилі критики Антонюк опублікувала пояснення у соцмережах, заявивши, що її слова були вирвані з контексту. Вона також поставила під сумнів участь частини критиків у реальній допомозі бібліотекам. Згодом блогерка повідомила про намір закрити проєкт "Різниця Є", який кілька років забезпечував сільські та прифронтові бібліотеки україномовною літературою. За її словами, значну частину цієї роботи вона виконувала самостійно, хоча це залишалося поза увагою публіки.
Втім уже наступного дня Антонюк переглянула своє рішення. Вона заявила, що ініціатива продовжить існування.
"Різниця Є житиме, бо історії українською мусять бути там, де Росія століттями їх знищувала. В Україні це повсюдно. І це треба виправляти", - наголосила вона.
Блогерка додала, що фінансування проєкту частково забезпечується за рахунок рекламних інтеграцій і публічних заходів. А її майбутня книжка також буде присвячена цій діяльності. Вона окремо підкреслила, що не узагальнювала досвід усіх жителів сходу чи ВПО, а лише передавала історії, почуті від бібліотекарок.
"Я точно бачу, що переважна більшість людей, які обурились цим висловам, не дивились інтерв'ю. А відтак і не зауважили фрази ""і якби я не чула ці історії від бібліотекарок". Тобто, виявляється, я не говорила про ваш особистий досвід (тяжкий, трагічний, який мені особисто не доводилось переживати). А всього-на-всього переказувала історії, якими хвалились бібліотекарки в приватних розмовах. І так, ці історії не були особисто про вас", - зазначила авторка.
Попри суспільний резонанс, Антонюк відмовилася вибачатися за свої слова. Вона пояснила це тим, що не вважає коректним перепрошувати за інтерпретації, які, на її думку, спотворюють зміст сказаного.
"Перепрошувати за те, що люди не розібрались і накинулись, мені принципово не хотілось", - зазначає Антонюк.
Реакція соцмереж
Після публікації інтерв’ю в мережі Threads з'явилася велика кількість критичних дописів. Користувачі зі сходу та півдня України активно ділилися власними історіями та заперечували узагальнення про культурну необізнаність регіонів. Багато хто наголошував, що ще задовго до нинішніх подій читав українську літературу, зокрема твори Василя Стуса та Миколи Хвильового.
"Трошки дивно, якщо чесно, ніби ВПО - це якісь тваринки, за якими цікаво спостерігати. Ще й пішли книгу українською купили, це ж треба!" - пишуть розгнівані користувачі.
Окрему критику викликало формулювання "російськомовна щелепа". Воно, на думку частини аудиторії, є образливим і сприяє розколу в суспільстві.
Водночас частина користувачів стала на захист блогерки. Деякі наголошували, що вона описувала конкретний випадок, а не давала узагальнену характеристику, інші закликали підтримати її ініціативу фінансово. Також лунали думки, що першопричиною мовних суперечок залишається політика росії як країни-агресора.
Мовна омбудсменка Івановська виступила за обмеження Telegram і посилення штрафів за порушення мовного закону
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська раніше зробила низку резонансних заяв щодо мовної політики в Україні. Зокрема, вона підтримала ідею обмеження роботи месенджера Telegram, аргументуючи це питаннями національної безпеки та збереження української ідентичності.
Водночас Івановська застерігала від надмірно жорстких методів контролю за дотриманням мовного законодавства. За її словами, такі інструменти, як "мовні патрулі" чи надмірні штрафи, можуть викликати негативну реакцію суспільства та навіть сприяти напрузі.
Разом із цим омбудсменка виступає за посилення відповідальності за порушення мовного закону - зокрема, пропонує збільшити штрафи у 2-3 рази. Вона вважає, що нинішні санкції мають радше символічний і просвітницький характер і не завжди ефективно стримують порушення.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
