Про ті проблеми, які в Україні не прийнято озвучувати, розповіла журналістам шкільна вчителька
Сексуальне загравання з боку учнів, цькування нових колег з боку старожилів, неувага школярів – не повний перелік викликів, з якими доводиться зустрічатися педагогам у школах України. Публікуємо другу частину анонімної розмови зі шкільним вчителем. Детальніше – у нашому матеріалі.
Інформатор публікує чергове відео розмови проєкту «Відвертість професій». Попередню розмову з вчителем дивіться або читайте тут. У ній можна дізнатися, скільки заробляють вчителі та директори шкіл, куди йде «фонд школи» та про бійки батьків з вчителями. Ми вже розповідали про те, як ведеться бізнес з продажу шаурми у кіосках та в яких умовах. А також про ринок з продажу авто у лізинг в Україні. А ще про те, як працюють скандально відомі шахрайські колцентри у Дніпрі (так звані “офіси”) та які там зарплати. Також розповідали й про те, скільки можна заробити, кладучи бруківку та плитку.
Як розповідає вчителька, у школах є такі діти, які кидаються, плюються на вчителя. Фізично нічого робити з такими учнями не можна. Але можна проявити самоповагу. Одразу викликати директора і попросити забрати дитину до повного з’ясування відносин. Всі інші діти не повинні відчувати, що з вчителем щось не так. Вчитель має право сказати: «кому ще не подобається викладання в моїй присутності, я даю можливість вийти в кабінет директора».
«Плюнути на вчителя – це неповага. Значить батьки допустили порушення закону. Розбирайтеся зі своєю дитиною самостійно. Підручниками кидаються, можуть по сідницях шльопнути. Якщо це молодий вчитель, можуть словесно сказати: «Ой, яка, я б вдув», якщо це 11й клас, а вчительці 23-24 роки», - обурюється педагог.
«Бували й такі випадки, коли вчителька вступала у інтимний контакт з учнем. Знають і діти, і батьки. І нормально реагують. А як професори зі своїми студентками одружувалися ще з радянських часів? Йому 50, а їй 17, і нічого», - каже педагог.
А буває навпаки, коли 11-класники починають чіплятися до вчителя в інтимному плані. А вчитель тримає дистанцію та скаржиться на таких дітей. Є директори, які втручаються та ставлять батьків на місце. А є директори, які кажуть, що вчителька сама повинна з цим розбиратися. Зрештою, вчителька не витримує та звільняється з тієї школи. ЇЇ інтереси як вчителя не захищають. «Вона ж не прийшла до школи у сексуальне рабство перед старшокласниками!», - каже вчитель.
Українські учні за кордоном продовжують навчатися в школах України
З моменту повномасштабного вторгнення залишили країну близько 20% учнів. Але вони не відмовляються від української освіти. Бо за кордоном вчитися 13 років, а в Україні – 11.
«Навіщо вчитися за кордоном, якщо там можна жити, вчитися «слухачем», вивчати різні мови, а отримати диплом в школі за дистанційною формою в Україні? А у 17 років вже вступити до університету (не в 19-20 років, як закордонні студенти). Війна є і продовжується. Але проблеми у дітей такі самі, як були до війни. Щоб вирішувати проблеми у школах можуть бути уроки психології з пропрацюванням складних ситуацій», - розповідає вчителька.
На її думку, до 7 класу тільки офлайн-навчання має бути. Бо формується психіка і сприйняття засвоєння навчального матеріалу. 7 клас – це кінцева точка, коли людина навчається вчитися. З 8 до 11 класу – це коли дитина вже вміє навчатися. Тому з 8 класу можна робити комбіноване навчання: очно та дистанційно.
Вчитель, коли закінчує заклад вищої освіти, приходить до школи ще молодий. В нього багато нових ідей та методів, і він від початку навіть не дивиться на свою заробітну плату. У нього є мета реалізуватися, зробити так, щоб на нього звернули увагу, щоб його цінували в колективі і з ним рахувалися. Молодий вчитель може кілька років відпрацювати, зробити все можливе і реально покращити умови в школі.
А коли прийде момент і цей молодий вчитель запропонує себе на конкурсі на заступника або директора, то весь колектив, який працює в школі 10-15 років, напише скаргу на цього педагога, що він «аморальний», «курить», «п’є», «б’є дітей і вчителів». І обов’язково прикладуть до цього підписи випускників, а ще й батьків залучать. Зрозуміло, яким чином. «У вас будуть погані оцінки, якщо ви не підпишете цю скаргу».
«Це все відправляється до управління освіти та різних установ. Вчителя починають гнобити. І все, у такого вчителя дорога закривається. Чи захочуть молоді вчителі далі працювати у школах? «Старі» вчителі (які більш як 10 років в школі) їздять за кордон, на бази відпочинку по Україні. Молодих на таке зазвичай не запрошують. Створюється кастова система. Старих вчителів десь близько 70%», - ділиться подробицями вчителька.
Діти постійно "у телефонах". І на уроках теж. Вчителі намагаються давати завдання, щоб діти були залучені до навчання через телефони: їм дають ігри математичні, з англійської мови, з історії. Якщо ж дитина на уроках користується телефоном, попри те, що вчитель це забороняє робити, таку дитину можуть викликати до директора, а потім директор може поспілкуватися з батьками.
«Навчання – це не заучування матеріалу. Питання: ви все це, що в школі вчили, чи використовуєте в житті? Задача будь-якої освіти – навчити дитину шукати відповіді на питання. Жодна дитина не вміє шукати інформацію. Їм кажемо, що вона повинна все пам’ятати на пам’ять, а вона просто має виконати задачу. Покажіть у школі хоч одного вчителя, який реально пояснює дитині, навіщо він вчить фізику», - наголошує жінка у розмові з журналістами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.