Розкол між політиками ЄС після прокитайських заяв Макрона: наскільки це небезпечно

Позицію, яку озвучив після повернення з КНР Емануель Макрон, поділяє частина європейських еліт, однак більшість політиків була шокована його заявами. Деякі «прагматичні» представники європейських урядів можуть виступити зі словами підтримки, використовуючи можливість висловити свою позицію. Однак переважна більшість політичного істеблішменту на Заході обурена тим, що французький президент, по-суті, повторює наративи пропаганди КНР. Попри все, такі заяви є небезпечними й можуть бути розцінені Пекіном як прояв слабкості

Європа виправляє шкоду, яку завдав Макрон

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у четвер 13 квітня вирушила до Пекіну, аби продемонструвати єдиність позиції ЄС щодо Китаю. Візит, головною метою якого називають «управлінням збитками», відбувся через кілька днів після повернення зі скандальної поїздки до Пекіна президента Франції Еммануеля Макрона.

Візит Макрона та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн показав величезну тріщину в політичній єдності ЄС. Макрон укладав торгові угоди, щебетав про співпрацю і пив чай із лідером Китаю Сі Цзіньпіном у його резиденції. Пані фон дер Ляєн натомість закликала КНР утриматися від війни з Тайванем та не допомагати росії у війні проти України, вона казала, що від того напряму залежать європейсько-китайські стосунки й за це отримала дипломатичного ляпаса від Пекіну.

Після повернення Макрона ситуація стала ще скандальнішою. Він заявив, що ЄС повинен дистанціюватися від політики Вашингтона. Також він сказав, що Європі необхідно зменшити свою залежність від американського долара, оскільки це може призвести до того, що вони стануть «васалами».

«Парадокс полягає в тому, що, охоплені панікою, ми віримо, що ми лише послідовники Америки. Питання, на яке європейці мають відповісти… чи в наших інтересах прискорити (кризу — ред.) на Тайвані? Ні. Найгірше було б думати, що ми, європейці, повинні стати послідовниками цієї теми та взяти приклад із порядку денного США та надмірної реакції Китаю», — заявив Макрон.

Його слова є суголосними з пропагандистськими наративами КНР: вони, по-суті, означають, що це США відповідальні за зростання напруженості навколо Тайваню, а не Китай. Китайське пропагандистське ЗМІ Global Times розхвалює Макрона й називає його заяви результатом «тривалих спостережень і роздумів». Натомість у Європі та США виникла хвиля обурення тих, хто вважає, що французький президент підриває єдність Заходу.

Після гучних заяв французького лідера постало питання, наскільки міцними є звязки між ЄС та США. І хоча, здавалося б, війна в Україні мала б переконати всіх на Заході в життєвій необхідності такого союзу, схоже, є підстави хвилюватися за його майбутнє, адже Макрон не єдиний, хто має такі погляди.

Дехто хоче «дружби з Китаєм»

Пекін змагається зі США за вплив у світі. Головною перевагою Америки на геополітичній шахівниці є навіть не військова потуга, а дипломатія. Взаємовигідні союзницькі відносини, які Вашингтон зумів встановити з різними країнами на планеті, дають йому можливість бути найсильнішим гравцем на міжнародній арені. Ймовірно, найважливішими для Білого дому є дружні відносини з ЄС — вони забезпечують політичну та економічну перевагу США. Ключовим завданням для Пекіну є розірвати ці зв’язки — це зробити легше, ніж зруйнувати альянси США в Тихоокеанському регіоні, де Японія, Південна Корея, Австралія та інші союзники Вашингтону відчувають безпосередню загрозу від КНР. На реалізацію цієї мети спрямований багатомільярдний проєкт «Один пояс, один шлях». Якщо росія дає Китаю безмежний ресурс сировини, то ЄС — ринок збуту. Товарообіг між Заходом і Китаєм у 8 разів більший, ніж між Китаєм і росією.

Китай намагається зробити так, щоб співпраця з ним була вигідною для його союзників, особливо тих, хто не є «молодшим партнером». Пекін активно залучається до інфраструктурних проєктів ЄС у Німеччині, Франції, Італії та інших країнах, особливо у Західній Європі. Нещодавно Євросоюз сколихнула новина про те, що канцлер Німеччини Олаф Шольц вирішив продати китайській компанії стратегічний порт у Гамбургу, що зробило б ЄС залежним від доброї волі Пекіну. У партії Шольца стверджують, що він поділяє погляди Макрона.

Китайське Global Times пише, що «голос Макрона розтиснув гальма», тож тепер варто очікувати, що ще більше європейських політиків підтримають його позицію. Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив у середу 12 квітня, що європейські лідери стають усе більш прихильними до «стратегічної автономії» від США.

«Відбувся стрибок уперед щодо стратегічної автономії в порівнянні з кількома роками до того. Що стосується питання відносин зі Сполученими Штатами, то зрозуміло, що за столом Європейської ради можуть бути нюанси та делікатні моменти. Деякі європейські лідери не сказали б це так, як це зробив Еммануель Макрон… Але, я думаю, вони вцілому думають, як Еммануель Макрон», — заявив політик.

Своїми заявами Макрон, безумовно, відвертає увагу і від внутрішніх проблем у країні, зокрема непопулярної пенсійної реформи. Але він також претендує на роль фаворита, улюбленця Китаю серед європейських політиків. Він може стати для Пекіна тим, ким став прем’єр Угорщини Віктор Орбан для москви. Путін, безумовно, поділиться зі «старшим партнером» досвідом такої взаємодії з європейськими політиками. А Макрон тим часом пишатиметься, який він великий політик.

Схоже, Орбан оцінив позицію колеги. Проурядова угорська газета Magyar Nemzet хвалить Макрона:

«США є світовою наддержавою номер один, але не всі вважають, що слідувати за Вашингтоном — це єдиний шлях. Навіть не Макрон, як показують його заяви. Як єдина ядерна держава ЄС і постійний член Ради Безпеки ООН, Париж вважає, що ЄС заслуговує на місце на світовій арені й що було б стратегічною помилкою продовжувати слідувати за великими та сильними США, як вірний пес».

Критика Макрона

Тайвань із його 23 мільйонами жителів виробляє 60 % продукції світових напівпровідників, повідомляє The Economist. Його входження в орбіту Пекіна означало б кінець впливу не лише США, а й всього Заходу в Тихоокеанському регіоні, який вважається «легенями» світової економіки. Голова Тайванського парламенту Чжоу Сі Кун сказав, що його «збентежила» поведінка президента Франції, і запитав, чи не вийшов із моди девіз країни «свобода, рівність, братерство».

Білий дім офіційно не коментував заяв французького президента. Але Майк Галахер, голова спеціального комітету Конгресу США щодо Китаю, сказав Fox News, що заяви Макрона «були бентежними, вони були ганебними… і дуже геополітично наївними». Втім Марко Рубіо, впливовий сенатор-республіканець, який часто підтримував експрезидента Дональда Трампа, теж продемонстрував наївність. Він заявив у Twitter, що «якщо Макрон говорить від імені всієї Європи, і їхня позиція зараз полягає в тому, що вони не збираються обирати сторону США чи Китаю щодо Тайваню… можливо, нам варто сказати, що ми збираємося зосередитися на Тайвані та загрозах, які створює Китай, а ви, хлопці, займатиметеся Україною та Європою». Зрозуміло, що такі кроки жодним чином не покращать стан справ для США.

Попри те, що Німеччина, очолювана Олафом Шольцом, вважається державою, яка відстоює тісніші відносини з КНР, у країні є впливовими і прихильники іншої точки зору. Очільниця МЗС пані Бербок, до прикладу, є прихильницею євроатлантичної єдності і виступає за політику зменшення економічної залежності Німеччини від Пекіна. Її позиція подібна до тої, яку займає президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та очільник європейської дипломатичного відомства Жозеп Боррель.

Найсильнішу реакцію заяви Макрона викликали на Східному фланзі ЄС. Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський, озвучив офіційну позицію своєї країни, у якій назвав заяви Макрона такими, які «засновані на хибному уявленні про світ». У перекладі з мови дипломатії — дурницею.

«Це правда, що Європа має бути в змозі захистити себе, вона має бути якомога сильнішою та має мати такі амбіції, але вона жодним чином не має виступати проти США або, навіть, прагнути якогось вимушеного нейтралітету», — заявив представник польського МЗС.

Живучи поблизу росії, країни Балтії та Східної Європи усвідомлюють, наскільки важливими є зв’язки з американцями, особливо в оборонній сфері. Політики цих країн виступають за поглиблення співпраці, адже стало очевидним під час війни в Україні, що насправді європейська безпека та оборона дуже залежать від США.

«У нинішньому світі геополітичних зрушень, й особливо перед обличчям війни росії проти України, очевидно, що демократії повинні співпрацювати тісніше, ніж будь-коли раніше. Нам усім варто нагадати про мудрість першого посла США у Франції Бенджаміна Франкліна, який справедливо зауважив, що або ми будемо триматися разом, або нас повісять окремо»», — сказав Politico інший високопоставлений дипломат зі Східної Європи на умовах анонімності.

Що далі?

Не зважаючи на те, яка з точок зору врешті переможе в Європі, у Китаї переконані, що саме формулювання питання про «стратегічну залежність» від США є вигідним для КНР. Воно примусить Євросоюз врівноважувати позицію між прихильниками Китаю та прибічниками традиційного союзу зі США. Небезпека також у тому, що Сі Цзіньпінь може вирішити, що політики ЄС настільки розділені, що не зможуть узгодити свою позицію в разі атаки на Тайвань.

«Це (позиція Макрона - ред.)  нагадує вражаючу необережність адміністрації Трумена, яка в січні 1950 року заявила, що не бажає більше турбуватися про Східну Азію — через п’ять місяців вибухнула Корейська війна», — пише видання La Libre Belgique.

Водночас таке переконання китайської влади може бути хибним, адже в ході дискусії європейські політики змушені будуть викристалізовувати свою позицію. Як свідчить аналіз європейської преси від Eurotopics, європейці виступають за збільшення самостійності ЄС, зокрема у військовій сфері, але мало хто вважає, що треба бути якомога далі від США і ближче до Китаю. Людям не подобається, що Макрон їхав у Китай, аби налаштувати його проти росії, а повернувся налаштованим проти США.

Раніше ми розповідали також, що на Макрона хотіли напасти під час візиту до Нідерландів. Інформатор також писав, що китайський лідер Сі Цзіньпін прагне використати Францію у своїй боротьбу «проти США».

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.