Анна Сагайдачна поділилася досвідом, як одночасно зніматися в кіно та виховувати маленьку дитину
Зірка серіалу “Кріпосна” актриса Анна Сагайдачна згадала, як вагітною доводилося грати у футбол і відмовлятися від проєктів через маленьку дитину. А також згадала початок повномасштабного вторгнення, коли зйомки кіно зупинилися і довелося міняти професію. Про це вона розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.

Молодшій донці Анни скоро виповниться рік, але не дивлячись на те, що немовля потребує дуже багато уваги та часу Сагайдачна все одно знаходить можливості зніматися. Хоча це іноді буває дуже важко. Наприклад, коли вона знімалася у святковій комедії “Потяг до Різдва” маленьку доньку Міру доглядала бабуся.
“Поки що Міра ще не була зі мною на знімальному майданчику, але не відкидаю такої можливості. Головне – мати поруч когось, хто може допомогти. Зазвичай мені щастить із проєктами – продюсерські команди ставляться лояльно й не проти дітей. Хоча, звісно, трапляються й інші ситуації. Наприклад, нещодавно запросили взяти участь у шоу і коли дізналися, що планую приїхати з дитиною (не сама, з помічницею) і що мені знадобляться кілька коротких перерв, щоб погодувати Міру, то категорично сказали "ні". Мовляв, дітям там не місце. Я розумію, що в кожного свій виробничий процес. Тож відмовилася від участі – може, іншим разом.
А коли знімали “Потяг до Різдва” приїхала мама, доньці було вже не місяць-два – впоралися. З грудним вигодовуванням зараз простіше – можна зціджувати молоко і залишати. Звичайно, якщо працювати щодня, це важко, і тоді замислюєшся, чи варте воно зусиль. Але у випадку з повним метром – це ж не пів року зйомок, а обмежена кількість днів. Та й мій графік був комфортним: знімальний день, два дні перерви, потім знову зйомка”, - каже актриса.
В актриси також є старший син Тимур від попереднього шлюбу. Зараз йому 6 років. Анна була впевнена, що коли він підросте їй стане легше, але поки сподівання не виправдовуються. Хлопчик почав потребувати більше уваги ніж раніше.
“Зараз він потребує набагато більше уваги, ніж Міра. Я була впевнена, що буде навпаки. Хоче весь час, щоб була поруч, щоб грала з ним у футбол. Особливо це відчувалося, коли була вагітна. Він у мене футболіст, займається в спортивній школі, і пам’ятаю, як на дев’ятому місяці вагітності просив: "Мамо, пограй зі мною". І я грала – тримаючись за живіт, не сильно б’ючи по м’ячу.
Він звик спати разом, бо його раннє дитинство припало на ковід, а потім почалася повномасштабна війна. Було спокійніше, коли він поруч. А тепер з’явилася Міра. Він потроху це приймає”, - ділиться Анна.

На початку повномасштабного вторгнення кінобізнес зупинився і багато акторів замислилися над тим, що потрібно міняти професію. Хтось пішов офіціантом, хтось таксистом, а Сагайдачна вирішила заробляти приватним кондитером і у неї це вийшло. Штоллэни, зефіри, мармелад у неї виходили такими смачними, що одразу почали вишуковуватися до неї черги. Навіть зараз, коли вона повернулася до акторства колишні клієнти дзвонять і просять спекти їм щось святкове.
“А я тоді займалася кондитеркою. У мене й досі є клієнти, які пишуть: "Ми так хочемо ваших різдвяних штоленів, спечіть, будь ласка". Навіть кілька людей стоять у черзі! І я часом думаю: може, й справді напекти тих штоленів. Я робила й паски, і зефір, і мармелад, і печиво. Замовлення на святкові торти не брала – вважаю, що це окрема спеціалізація.
Я робила все сама: закупівля продуктів, пакування, виробництво. Звичайно, було важко. Могла стояти на кухні з ранку до вечора. Зефір і мармелад робилися трохи простіше, бо їх можна готувати наперед, а мармелад взагалі має великий термін зберігання. Випічка ж робилася лише під конкретне замовлення. Але попри весь цей клопіт, коли війна почалася й роботи взагалі не було, закочувала рукави, ставала до плити – і могла заробити до 40 тисяч гривень на місяць”, - згадує Анна.