Окупанти адаптували ракету Р-60 класу повітря-повітря для встановлення на дрони типу Герань, намагаючись знизити ефективність перехоплення російських БпЛА українськими літаками й гелікоптерами
Російські війська намагаються ускладнити роботу української авіації, яка задіяна у перехопленні ворожих безпілотників. Для цього РФ адаптувала застарілу радянську авіаційну ракету Р-60 та інтегрувала її у конструкцію ударних дронів типу "Герань". Про це повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
За даними української розвідки, модернізований безпілотник призначений для ураження гелікоптерів і літаків ЗСУ, які виконують завдання з протидії російським БпЛА. У ГУР оприлюднили технічну схему, перелік комплектуючих і підприємств, залучених до виробництва "Герані-2" з інтегрованою ракетою класу "повітря-повітря".
Авіаційну ракету Р-60 із пусковим пристроєм АПУ-60-1МД (П-62-1МД) встановлюють на спеціально розроблений кронштейн, змонтований у верхній передній частині фюзеляжу дрона. Для наведення та контролю платформа оснащена двома камерами: одна розміщена в носовій частині, інша - позаду пускової установки.
Передача відеосигналу та команд управління здійснюється через китайський mesh-модем Xingkay Tech XK-F358. При цьому польотний контролер, інерціальні та навігаційні системи залишилися типовими для інших версій "Гераней". Для роботи в умовах активного радіоелектронного протидії застосовується 12-канальний завадозахищений навігаційний модуль "Комета".
Електронна архітектура дрона включає одноплатний мікрокомп’ютер Raspberry Pi 4 британського виробництва, трекер та два GSM-модеми, які використовуються для передачі телеметричних даних. Як і в інших російських БпЛА цього типу, компонентна база має міжнародне походження - зокрема зі США, Китаю, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії.

У ГУР зазначають, що ймовірний алгоритм застосування ракети передбачає трансляцію зображення з бортових камер оператору. У разі появи в зоні ураження українського літака або гелікоптера оператор подає команду на запуск ракети через блок автоматики. Після пуску теплова головка самонаведення Р-60 самостійно захоплює ціль. Також не виключається сценарій попереднього захоплення цілі головкою самонаведення з подальшим підтвердженням пуску оператором.
Головна мета таких технічних рішень - створити додаткові загрози для армійської та тактичної авіації України й знизити ефективність її дій із перехоплення російських дронів. Таким чином, іранський Shahed-136 у російській модифікації отримує ще одне бойове призначення, а напрацьований досвід, імовірно, буде передано Ірану.
Паралельно в Росії заявляють про розробку морського безпілотника, з якого планують запускати Shahed безпосередньо з акваторії моря. За задумом, такі платформи можуть створювати загрозу не лише Україні, а й європейським країнам та навіть США - у разі запусків, зокрема, з району Камчатки. Водночас експерти сумніваються у реалістичності таких планів через обмежені можливості РФ у сфері супутникового зв’язку.
Крім того, на фронті дедалі частіше фіксують застосування ударних дронів Shahed-101, які демонструють підвищену стійкість до українських засобів РЕБ. OSINT-дослідники також повідомляють про модернізацію дронів-обманок "Гербера" - у них встановлюють навігаційні модулі з 6-8 антенами замість попередніх чотирьох, що значно ускладнює їх придушення.
Окрему увагу привертає і зростаюча роль Китаю в постачанні комплектуючих для російської військової техніки. Українські фахівці оприлюднили відео, знайдене в пам’яті збитого дрона, на якому зафіксовано виробничий цех китайського підприємства. Запис випадково зберігся у бортовій камері безпілотника.