Реакція G-7 та НАТО на російський терор приголомшила путіна

Читать на русском

Експерти вважають, що Захід підвищує ставки

Читать на русском
Реакція G-7 та НАТО на російський терор приголомшила путіна

Експерти вважають, що Захід підвищує ставки

Теракти в Україні, які провів режим путіна за допомогою масованого ракетного обстрілу, мали надихнути підлегле йому населення і налякати Україну та її союзників. Принаймні, схоже, що таким був задум. І якщо російські пропагандисти справді перебувають в ейфорії, смакуючи кадри з результатами обстрілів цивільної інфраструктури, то Україна і Захід реагують на це зовсім не так, як очікував кремль. Ми попросили експертів прокоментувати дії Заходу.

"Група семи" прямо назвала обстріли воєнними злочином, який порушує статут ООН. Підтвердили право України на відновлення територіальної цілісності включно з Кримом. Лукашенку пообіцяли, що він розділить відповідальність за подібні дії разом з путіним і запевнила Україну у всебічній підтримці. Зокрема обіцяли допомогти пережити зиму.  

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 11 жовтня заявив, що наступного тижня Альянс має намір провести навчання ядерного стримування. Він  також повідомив, що перемога РФ у цій війні сприйматиметься членами Альянсу як поразка НАТО. 

Союзники оголосили про нарощення постачання озброєння Україні. Німеччина таки наважилася надати нам важке озброєння. А у Брюсселі розпочалася зустріч з міністрами оборони НАТО у форматі «Рамшайн», перед якою головним пунктом порядку денного є посилення протиповітряної оборони України. 

А у Конгресі США розглянуть законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про визнання росії державою-терористом. Якщо це станеться, ринок може стати зачиненим для російських енергоносіїв. 

Що слід зробити висновки з саміту "Групи семи"

Ярослав Божко, голова Центру політичних студій "Доктрина", вважає, що безпосередньої загрози нападу з Білорусі не буде ще, принаймні, місяць. А той брязкіт зброєю, який лунає з-за лінії розмежування, є нічим іншим, як спробою затримати українські війська на кордоні, не дати можливість сконцентруватися на контрнаступі на східному та південному фронтах.

Ярослав Божко, голова Центру політичних студій "Доктрина"
Ярослав Божко, голова Центру політичних студій "Доктрина"

Ярослав Божко вважає, що так розцінюють ситуацію і у штабі Президента. Тому заяву Зеленського щодо розміщення міжнародного миротворчого контингенту на кордоні з Білорусією, варто розглядати як спробу (в результат якої Банкова не дуже то й вірить) знизити небезпеку з північного напрямку. Якби вдалося залучити інші держави до врегулювання цієї ситуації у запропонований спосіб, то війська путіна змушені були б відмовитися від своїх планів або ж стріляти у військовослужбовців інших країн. У першому разі це звільняє для контрнаступу значні сили ЗСУ, а у другому — втягує у війну нові країни і слугує додатковим запобіжником для рф.

"Наразі ми не бачимо таких держав… Жодна держава у світі, окрім України, не демонструє готовності брати участь у цій війні. Навіть такому форматі її участь буде вагомою підтримкою для України. І це, очевидно, буде розцінено росією, як недружній жест. Росія може піти навіть на ескалацію щодо цієї країни", — вважає експерт.

Пан Ярослав переконаний, що на Банковій розуміють, що цю ідею навряд чи наважаться підтримати міжнародні партнери (навіть, якщо йтиметься про моніторингову місію), але спробувати було потрібно. Зокрема й тому, що це дасть можливість протестувати реакцію наших союзників. Визначити, наскільки це реально. 

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», вважає, звернення до G-7 Зеленського про створення місії міжнародних спостерігачів на білорусько-українському кордоні, є, як і заявка про вступ до НАТО, певною мірою провокативним. Воно має сприяти тому, аби легше було отримати постачання західного озброєння, зокрема ППО. Водночас це сигнал про те, що ситуація на білорусько-українському кордоні потребує особливої уваги світового співтовариства. Адже ризик є, переконаний експери, хоча він поки невеликий, але більший ніж раніше.

Сигналом також можна вважати заяву “Групи семи”, каже пан Фесенко, про те, що росія коїть воєнні злочини і винуватих буде притягнуто до відповідальності. Адже ці плани не можна реалізувати, аж поки режим не програв війну. Експерт просить звернути увагу на те, що у цій заяві не вказано імена. 

"Це сигнал на майбутнє, сигнал путіну: ви чините воєнні злочини, за які доведеться відповідати. Хто і як буде відповідати не конкретизують. Але це попередження, попередження достатньо серйозне, зважаючи, що є приклад Слободана Мілошевича і деяких інших людей", — каже пан Володимир.

НАТО підвищує ставки

Ярослав Боженко вважає, що заяви Столтенберга варто розцінювати як консолідовану позицію Альянсу. Передовсім це позиція найбільш вагомих членів НАТО: США, Канади, Великобританії, Франції, Німеччини. Це означає, що, ці країни розглядають єдиним бажаним результатом цієї війни поразку росії. 

А щодо навчань, то вони є підвищенням ставок, але вже зі сторони Альянсу.

"Навчання з ядерного стримування країн НАТО передусім спрямовані як відповідь на шантаж з боку кремля… Ядерні навчання, це передовсім той доступний інструмент, який дозволяє продемонструвати рішучість, певною мірою навіть пригрозити… Країни недружньо налаштовані одна до одної розцінюють подібні навчання як загрозу. Дуже часто після таких навчань розпочиналися реальні бойові дії… Для кремля це буде гучний сигнал, який вони, повірте, почують", — каже пан Ярослав.

Захід не може піти на ядерний шантаж росії, бо це одразу порушить всю систему ядерного стримування у світі та створить небезпечні прецеденти, тому демонстрація своєї готовності до ядерного сценарію розвитку подій є необхідністю. Захід може для цього навіть демонструвати готовність до превентивного удару. Демонстрація готовності насправді знижує ймовірність ескалації конфлікту.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»

Володимир Фесенко вважає, що НАТО демонструє росії, як і, можливо іншим країнам, які стежать за розвитком подій, свою готовність протистояти таким діям. 

"Цей сигнал має розвіяти ілюзії про те, що Захід злякався, які, слід зазначити, є в росії. НАТО повідомляє, що ніхто не збирається домовлятися з путіним коштом України… Путін хоче залякувати — ми теж так можемо. Це вже не стільки стосується України, як питань взаємин Заходу та росії. Треба розуміти, що для США і ЄС питання реакції на ядерний шантаж, як і дії у разі застосування путіним “тактичного ядерного озброєння, є пріоритет №1", — каже пан Володимир.

Росія — країна-терорист

На думку Ярослава Боженка законодавча ініціатива, яку зареєстрували в Конгресі США  про визнання росії країною-терористом поки що не буде реалізована. 

"Є ще законопроєкт 1205 від конгресмена Стівен Коена  “Про визнання дій росії в Україні геноцидом”, який так само лежить. Проблема в тому, що реалізація таких законів фактично унеможливлює для Заходу торгівлю з рф. А на тлі наближення холодів, на тлі очевидних російських диверсій на “Північних потоках” .. такі рішення не вигідні в першу чергу Європі. Ці законопроєкти будуть заготовлені на випадок якогось критичного перетину росією межі, наприклад застосування ядерної зброї", — вважає експерт.

На думку пана Ярослава, наразі санкційні інструменти важливі, але не домінуючі. Зараз набагато важливішими є постачання озброєнь, пряма фінансова підтримка. 

Таку ж позицію поділяє Володимир Фесенко. 

"Зараз у США проміжні вибори до Конгресу і законопроєкт розглядатиме вже оновлений склад парламенту… Ініціатива не нова, але остаточне рішення щодо цього питання  прийматиме Адміністрація США. Адміністрація США зараз, саме зараз і найближчим часом, не піде на визнання росії країною-спонсором тероризму… Це не дає зараз нічого принципово нового для тиску на росію, окрім морального осуду", — вважає пан Фесенко.

Санкційний тиск і так діє, ті санкції, які можна було відносно безболісно запровадити, було запроваджено. Натомість припиняються дипломатичні відносини, що неприйнятно, поки що, для Білого Дому. Зараз США потребує каналів комунікації з кремлем для розв'язання деяких питань. Мова йде про стримування ядерної загрози, про обмін заручниками й інші дрібні питання. Думку про те, що з путіним можна якось домовитися коштом українських територій, на Заході давно всі відкинули, каже пан Володимир.

Ми повідомляли, що у Брюсселі почалось засідання "Рамштайн-6". Інформатор писав про термінове засідання країн G7 і про що на ньому говорив Зеленський. Раніше ми розповідали, що Пентагон створить нове командування, яке займеться озброєнням України. 

Також Інформатор писав, що Іспанія вирішила не передавати ЗСУ танки Leopard 2.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Богдан Зосимчук

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.