Путін у відчаї? Про що свідчить нібито парафований мирний договір, який оприлюднив кремль

Вождь росіян володимир путін пред’явив документ, у якому нібито попередньо узгоджено позиції сторін для припинення вогню. Текст угоди, як заявляє російський лідер, укладали в березні 2022 року, коли війська рф були під Києвом. Україна нібито погодилася на невигідні для себе умови. Оприлюднюючи цей документ, москва очікує, що це допоможе дестабілізувати ситуацію в Україні, дасть нові аргументи «голубам», а також слугуватиме виправданням провалів путінського «Бліцкригу». Але загалом, такі ІПСО путіна свідчать про те, що він у скрутному становищі.

«Парафований мирний план»

До вождя росіян володимира путіна приїхав із делегацією лідерів африканських країн його партнер по БРІКС президент Південно-Африканської Республіки Сиріла Рамафоса. Він привіз свій мирний план, за яким із воєнного злочинця путіна мають зняти обвинувачення МКС, а з рф — санкції. Крім того, бойові дії повинні бути припинені, а Київ проголосить позаблоковість. Є також пункти про «передбачені статутом ООН» межі країн, однак ні слова про виведення російських військ. Тобто африканські лідери пропонують, щоб Україна називала території своїми, але керувати ними буде рф.

Вождь путін в цілому підтримав такі ідеї, але зазначив, що будь-яка мирна угода має враховувати «ситуацію на землі», тобто той факт, що росія назвала своїми п’ять українських регіонів. А щоби продемонструвати свою готовність, показав нібито парафований, тобто, попередньо узгоджений українською делегацією мирний договір, текст якого, як каже путін, схвалили в Стамбулі в березні 2022. Документ, якого так і не опублікували в мережі, фіксував, що Київ погодився на значне скорочення озброєнь та позаблоковий статус України. При тому російська делегація вимагала ще більшого роззброєння. Натомість, дав зрозуміти путін, росія відвела армію від української столиці.

«Як ви знаєте, в Туреччині проходили… пройшла серія перемовин між росією та Україною. З напрацювання і засобів довіри, про які ви сказали, і з підготовки самого тексту договору. Цей договір, ми не домовлялися з українською стороною, що він буде мати конфіденційний характер, але ми його ніколи не публікували, не коментували. Цей, проєкт цього договору парафовано керівником переговорної групи з Києва… Вісімнадцять статтей. Більш того, до нього є також додатки. Вони, знаєте, зараз, навіть не буду про це говорити, вони стосуються і збройних сил і інших речей. Усе прописано», — жалівся путін.

Невідомо, чи дійсно українська переговорна група давала попередню згоду — Київ поки не прокоментував ситуацію, але відомо, що путін постійно бреше. Принаймні, 19 червня 2022 року російська пропагандистська агенція ТАСС писала, що вождь росіян жаліється, що Україна не хоче парафувати договір про мир.

«Відомі переговори в Стамбулі були, коли ми фактично досягли угоди, залишилося її лише парафувати», — казав тоді путін.

Але такі перемовини дійсно були й вони проходили на невигідних для Києва умовах. В обмін на відмову від курсу в НАТО тоді обговорювали й ідею гарантій безпеки України від інших держав, при тому, одним із таких «гарантів» мала бути й росія. Публікація цього, ймовірно, фейкового документу, який показано фрагментами й так, щоб не можна було уявити загальної картини, через рік, після його обговорення, очевидно, є спланованою інформаційною кампанією кремля.

«Жест доброї волі»

Пересічні росіяни, завдяки цій інформаційній компанії, повинні були зрозуміти, що відступ російських колон з-під Києва був не вимушеним кроком, не прорахунком путіна, а початковим етапом виконання домовленостей. Нібито москва розпочала відведення військ через те, що в Стамбулі підписали угоду, але Україна й Захід обманули довірливого путіна.

Правда ж у тому, що на початку квітня 2022 року росіяни втікали з-під Києва та Чернігова, бо не вийшло захопити нашу столицю з наскоку, як планували. Це загрожувало цілковитою поразкою на фронті. Через прорахунки російського командування, набагато менш численна, ніж сьогодні, армія окупантів не могла захистити свої розтягнуті комунікації та забезпечити стабільне постачання армії. Вони рухалися у вузькому коридорі й були вразливими для атак наших військових. Для того, щоб у цьому переконатися, варто хоча б почитати заголовки новин того періоду. До прикладу, 29 березня, коли відбувався один із раундів перемовин у Стамбулі, ЗСУ ліквідували 7 ворожих танків, літак та близько шести сотень кадрових російських військових. Станом на той день відео в соцмережах із хештегом «Чмоня», у якому фігурують російські військовополонені з характерною зовнішністю, переглянули понад 40 мільйонів разів.

Можна не сумніватися, що населення «проковтне» такі ідеї, навіть не зважаючи на те, що їхній вождь говорить лише про попереднє узгодження документа. Тобто, домовленостей не було досягнуто, адже договір не ратифікували у Верховній раді. Повірити в те, що кремль почав відводити війська, навіть не чекаючи, поки свій підпис поставить Зеленський — наївно, але дуже зручно для роздутого почуття національної гордості росіян. Але тут є одне «слизьке місце» для російської пропаганди: путін стільки разів говорив, що його обманювали, що постає питання в його профпридатності.

Аргумент для «миротворців»

Однією з найголовніших причин, чому росія вирішила оприлюднити цей документ є бажання надати додатковий аргумент усім «миротворцям». Це має продемонструвати, що Україна була готова на набагато гірші умови, але в останній момент обманула кремль і відмовилася від своїх зобов’язань. І в тому вина Заходу, бо надали можливість українцям захищатися. Досвідчені політики, на відміну від російського населення, розуміють, що попередньо узгоджена під тиском обставин і повністю ратифікована угода — це дві різні речі. Але вони можуть використати ці наративи, аби посилити тиск на Київ. Мовляв, підписуйте мир, бо завжди якась сторона має якусь тимчасову перевагу, тож так війна може тривати вічно.

Своє бачення мирних перемовин озвучили Китай, Індонезія, Угорщина, Бразилія, Ватикан та африканські країни. Ці мирні ініціативи сходяться на тому, що росія зберігає загарбані території, а Україна відмовляється від членства в НАТО. Є лише певні нюанси: Індонезія пропонує провести «вільні референдуми» на зачищених від активного проукраїнського населення і повністю окупованих росіянами територіях, які б остаточно узаконили анексію, а африканські країни пропонують мир, коли росія де-факто володіє територіями, а Україна зберігає їх лише на папері.

Натомість Київ виступає за повне відновлення територіальної цілісності. Й Україна, і левова частка західних союзників переконані, що лише членство в НАТО є гарантією довготривалого миру. Схоже, крок до цього буде зроблено на саміті Альянсу у Вільнюсі, але питання ще не вирішено через страх «ескалації», тож москва з усіх сил намагається цьому завадити.

Разом із тим, СБУ попереджало про низку провокацій кремля, спрямованих на розкол українського суспільства. Зокрема йдеться про оприлюднення фейкової інформації про те, що впливові українські політики володіють російськими паспортами. Цікаво, що вождь росіян окремо наголошує, що «проєкт цього договору парафовано керівником переговорної групи з Києва». Керівником української делегації в Стамбулі був очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Такі заяви, сподіваються в кремлі, можуть дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні, оскільки опозиція використає можливість, аби пред’явити владі обвинувачення в зраді національних інтересів. Але парадокс у тому, що якби Арахамія дійсно був агентом кремля, то путін би його не називав.

Чому путін публікує документ саме зараз

Сам факт подібних заяв вказує на те, що росія відчайдушно хоче переговорів. Він з усіх сил намагається переконати світ, що перемовини на умовах, які враховують інтереси України, неприйнятні для рф. Для цього він кидає в обличчя африканців їхні мирні ініціативи, хоч вони відверто проросійські. Можливо, він їх підтримав би, але ж до того їх розкритикували в Києві.

Про те, що в росії відчайдушно прагнуть перемовин, свідчить постійна спроба нагнітати напруження. Про відчай путіна, який може перерости у ядерну війну, про його становище «загнаного щура» доручили сказати гауляйтеру Білорусі Олександру Лукашенко. Про це має свідчити підрив греблі Каховської ГЕС та загроза аварії на Запорізькій атомній станції. Сюди ж можна додати інформацію про запуски ракет на територію Польщі і про обстріли польських прикордонників зі сторони Білорусі. У п’ятницю, 16 червня, путін заяви, що росія може бомбардувати аеродроми країн НАТО, якщо на них базуватимуться передані Україні F-16, повідомляє «РИА Новости». Він знову заявляє, що є ризик війни між НАТО та рф.

«НАТО, звичайно, втягують у війну в Україні, про що ми тут говоримо», — передає слова путіна на Петербурзькому міжнародному економічному форумі CNN.

От тільки це вже не вперше, коли росія погрожує такими наслідками. У москві погрожували бомбардувати польську залізницю, якщо її використовуватимуть для перевезення західної бронетехніки, але так і не наважилися на цей крок.

«Ми чітко сказали, що будь-який вантаж, який переміщується на територію України, який, на нашу думку, перевозить зброю, буде чесною грою», — казав у березні Сергій Лавров, повідомляє ABC News.

Є великі сумніви, що рф взагалі здатна на щось подібне, адже ЗРК Patriot, які путін мав «лускати, як горішки», виявилися недосяжною мішенню, навіть, для розпіарених «Кинджалів». Ракетний обстріл Києва під час візиту африканської делегації, лишній раз це підтвердив.

У кремлі сподіваються, і не зовсім безпідставно, що постійні залякування і загроза прямого конфлікту із Заходом спонукають частину політиків шукати примирення з рф ціною України. Вони мріють, що США почнуть домовлятися в обхід України, адже злякаються загрози безпосереднього конфлікту, як під час Карибської кризи.

От тільки на Заході розуміють, що всі розмови про «загнаного в кут щура» — дурниця, адже путіну є куди відступати і є що втрачати. Зрештою, ЗСУ не штурмують москву. Заяви кремля, у тому числі й найагресивніші, вказують на те, що росія видихається і намагається залучати до «мирних перемовин», кого може, вдаючись до відвертого шантажу. Недаремно ж речник путіна Дмитро Пєсков, фактично, адресуючи свою мову лідерам африканських країн, які залежать від постачання українського зерна, що «зернова угода не має перспектив». Цим він закликає їх бути активнішими у відстоюванні російських інтересів, інакше, мовляв, буде голод.

Ми розповідали також, що Київ відреагував на заяви путіна про непричетність москви до викрадення людей. Інформатор також писав про те, що охоронці президента ПАР везли із собою до Польщі 12 ящиків зброї.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.