«Ізраїльський варіант» для України: що це таке й чи підходить він нам

На липневому саміті НАТО в Литовському Вільнюсі країни-члени оборонного союзу мають визначитися, надавати Україні чіткі перспективи членства, чи ні. Крім того, має бути погоджено гарантії безпеки, які союзники нададуть до того моменту, поки Україна не вступила в блок. Ідея гарантій за «ізраїльським варіантом» стає все популярнішою на Заході. Водночас у тому випадку, якщо «ізраїльська модель» стане замінником членства в Альянсі, це може стати викликом для України.

«Всепоглинаюча дискусія»

Уже дві третини держав-членів НАТО задекларували свою підтримку Києву на шляху до оборонного союзу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що союзники сходяться на думці, що Україна має стати членом блоку.

«Консультації тривають. Я впевнений, що ми знайдемо добре рішення на цьому саміті. Союзники дійшли згоди щодо українського членства. Ми погодились, що двері НАТО відчинені… Ми також погодились, що Україна стане членом Альянсу», — сказав Столтенберг.

А проте ключові країни, такі як США, Франція, Німеччина та Великобританія, усе ще сумніваються щодо того, як має відбуватися процес інтеграції. Визначальним буде слово Вашингтону, через це країни східного флангу НАТО чинять тиск на Білий дім. The New Yourk Times пише, що питання набуття Україною членства стало «всепоглинальною дискусією» у Європі та в США. Тож тема безпекових гарантій для України стає все актуальнішою. 

Наразі союзники сперечаються щодо того, гарантувати Україні вступ до НАТО чи ні. Якщо окреслити перспективи членства, то потрібно вирішити, якою буде процедура, тобто, буде випробувальний термін, чи процес відбуватиметься за «фінською моделлю». Водночас  потрібні гарантії безпеки до того моменту, коли відбудеться вступ в Альянс, після припинення бойових дій.

Так чи інакше, пише The New Yourk Times, відомо, що на саміті у Вільнюсі країни-союзники візьмуть на себе зобов’язання постачати Україні зброю, боєприпаси і кошти в середньостроковій перспективі, і на це не впливатимуть результати контрнаступу чи вибори в західних країнах. Києву також запропонують перехід від взаємин на рівні Комісії Україна-НАТО, до вищого рівня інтеграції — Ради Україна-НАТО. Щодо решти — питання ще не вирішене.

Усе більше союзників схиляються до надання Києву гарантій «за зразком ізраїльських». Подібну ідею підтримує і офіційний Київ: у вересні 2022 року голова Офісу президента Андрій Єрмак та колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссеном склали концепцію безпеки для України, яка могла бути прийнята до моменту вступу в Альянс. В Адміністрації Байдена повідомляли членам Конгресу, що хочуть перейти до «ізраїльської моделлю», яка передбачає 10-річне зобов’язання щодо гарантування безпеки.

Що пропонують на Заході

Ізраїль не є членом НАТО, більш того, певний час країни Альянсу накладали ембарго на передачу озброєння Тель-Авіву. Але з 1960-х країна стала головним союзником США поза НАТО й головними реципієнтами американської допомоги. Вашингтон натомість отримав надійного союзника в стратегічно-важливому регіоні — на Близькому Сході.

Статус основного союзника поза НАТО означає, що країна стає пріоритетною для США в розвитку двосторонніх відносин. Йдеться про можливість проведення спільних досліджень військового характеру, участь у спільних контртерористичних заходах, постачання певних видів озброєння, і, навіть, спільна участь у космічних проєктах.19 країн по всій планеті користуються таким статусом, але Ізраїль не просто основний союзник поза НАТО, ця країна з 2014 року є «основним стратегічним партнером» і цим підкреслюють його пріоритетність.

«Ізраїльська модель» передбачає, що між країнами укладають угоду терміном на 10 років. За нею Вашингтон зобов’язується надати Тель-Авіву військову допомогу на окремо обумовлену суму. Так із 2019 по 2028 рік США мають передати озброєнь і іншої військової допомоги на 38 мільярдів доларів.

Президент Польщі Анджей Дуда в інтерв’ю The Wall Street Journal заявив, що угода про безпеку передбачатиме передачу зброї та передових технологій. Йдеться в тому числі про західні літаки. Дуда стверджує, що концепція «ізраїльської моделі», ймовірно, стане частиною порядку денного липневого саміту НАТО. Безпекову угоду, яка буде заснована на Київському договорі безпеки Єрмака-Расмунсена, підпишуть уже після саміту. Проте все ще тривають дискусії, щодо її подробиць.

«Ми все ще обговорюємо з Україною та союзниками та партнерами, як виглядатиме ця модель», — сказав анонімний американський чиновник виданню.

Які переваги

Перевага цієї безпекової моделі для Заходу в тому, що НАТО не перетворюється на сторону конфлікту. Україна ж отримує західне озброєння, не чекаючи, поки стане повноцінним членом оборонного союзу. Крім того, відпадає питання окупованих територій — Києву не потрібно буде відмовлятися від них задля статусу основного союзника. Взагалі то, вступ до НАТО можливий і за «німецьким зразком», коли територія країни, яка під окупацією, визнається українською, але союзники можуть наполягати на зобов’язанні утримуватися від повернення території силовим методом.

Статус «основного союзника поза НАТО» означав би для кремля, що війна затягується і перспективи її закінчити у якійсь короткій перспективі точно немає. Жозеп Боррель, головний дипломат ЄС заявляв, що путін не погодиться ні на який мир, доки в США не пройдуть президентські вибори. «Ізраїльська модель» означає, що навіть перемога Трампа за великим рахунком не змінить курс Вашингтона на підтримку Києва.

«Сьогодні росія повинна зрозуміти, що Україна має ці гарантії безпеки й що вони не втратяться із часом чи через «втому» Заходу», — сказав пан Дуда.

Які недоліки

Надання Україні гарантій за «ізраїльським зразком» не означає, що це замінить НАТО, процес інтеграції може тривати паралельно. Водночас є ризики, що до влади в Україні чи на Заході прийдуть зацікавлені в тому політичні сили й інтеграція до НАТО припиниться. Альянс може зачинити свої двері також у випадку, якщо Київ не зможе продемонструвати успіхи в подоланні корупції, чи влада в Україні після війни стане більше авторитарною і це викличе несприйняття на Заході.

«Ізраїльська модель» — цілком достойний варіант для країни, однак така держава не може собі дозволити маленьку армію. А численні війська потребують серйозних фінансових вливань, що буде особливо відчутним у довготривалій перспективі. Розмір оборонного бюджету Ізраїлю, включно з допомогою США, оцінюється у 2023 році у 23,6 мільярда доларів. При тому розмір ВВП цієї країни у 2023 році МВФ прогнозує на рівні 564 мільярдів доларів. Це трохи більш як 4 %. Для порівняння, розмір ВВП України до війни становив 200 мільярдів доларів, на армію витрачали майже 6 %. При тому армія Ізраїлю складає приблизно 170 тисяч військовослужбовців — служить 2 % населення, а ЗСУ до повномасштабної війни налічували 250 тисяч — трохи більш ніж половина відсотка всього населення. Тель-Авів витрачає на одного свого бійця в середньому 137 тисяч доларів, а Україна до повномасштабної війни — 49 тисяч.

Якщо масштабувати модель Ізраїлю до України, враховуючи кількість населення і площу, то все треба помножити на чотири. Це армія під 900 тисяч, на яку щороку витрачається майже 100 мільярдів доларів — половина всього ВВП до «повномасштабки». Звісно, є певні особливості, можливо, нам і не потрібна настільки велика армія, чи вона обійдеться дешевше, однак це всеодно дуже дорого.

Ізраїль має розвинуту економіку, щоб утримувати таку армію. Країна займає друге місце у світі після США за кількістю стартап-компаній і третє за кількістю компаній, зареєстрованих на фондовій біржі NASDAQ. Ізраїль поступається в цьому показнику тільки США та Китаю. Для України буде викликом повторити подібну історію успіху.

Крім того, Ізраїль зміг зберегти державність у ворожому середовищі завдяки великим жертвам: у країні досі триває воєнний стан; військова повинність загальна, при чому і для чоловіків, і для жінок. Людина, яка не служила в армії, не може претендувати зайняти чиновницьку посаду, а теракти стали буденністю. Навряд чи таке майбутнє хочеться побажати своїм дітям. Але це однозначно краще, ніж російський цифровий концтабір, з якого їх будь-якої миті можуть забрати в армію завойовників-варварів, яка полине на ще якусь цивілізовану країну.

Короткі висновки

Зеленський відвідає саміт НАТО в Литві, пише The Wall Street Journal. Ймовірно, Україна отримає якісь цілком конкретні пропозиції. Очікується, що Альянс на саміті створить новий орган — Раду Україна — НАТО, і вона стане воротами до майбутнього членства. Україна матиме повноваження скликати засідання ради та шукати допомоги, яку потім нададуть окремі країни-члени. Головним гарантом домовленостей виступатиме США, інші впливові країни Альянсу, як Франція, Німеччина та Великобританія, допомагатимуть у цьому.

І якщо так станеться, це можна вважати успіхом. На час, доки ми не приєдналися до альянсу, гарантії за «ізраїльським варіантом» цілком прийнятні. Головне, щоб вони не стали заміною інтеграції в НАТО й щоб не повторилася історія з Будапештським меморандумом, коли сторони задекларували лише загальні фрази й уникли твердих зобов’язань.

Раніше ми писали про те, що в НАТО залишити Єнса Столтенберга на посту генерального секретаря через те, що не можуть визначитися з його наступником. А ще ми розповідали, що може чекати Україну на Віленському саміті Альянсу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.