На рахунку чоловіка перебували кошти в сумі 159 422 гривень, якими він не може користуватися
Чоловік отримав повідомлення від ПриватБанку щодо скарги по платежу, який було зараховано на його картку. З'ясувалось, що він здійснив продаж криптовалютних активів, а згодом банк прийняв рішення заблокувати рахунок клієнта за шахрайство. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 12 червня 2025 року.
09.07.2024 року в мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» чоловіку надійшло повідомлення, що до банку надійшла скарга по платежу, який було зараховано на його картку. Банк заблокував можливість користування карткою та коштами, належними йому. В мобільному додатку АТ КБ «ПриватБанк» він подав заяву на закриття рахунку, однак йому відмовили оскільки картку заблоковано.
Станом на 09.07.2024 року на рахунку чоловіка перебували кошти в сумі 159 422 гривень. Надалі 12.07.2024 року він звернувся до відділення банку за отриманням виписки по рахунку та інформації щодо руху коштів. Однак, співробітниця банку повідомила, що його профайл було видалено банком та жодної інформації по ньому у них немає. 07.08.2024 року ним було направлено на адресу АТ КБ «ПриватБанк» скаргу з вимогою повернути кошти із зазначенням реквізитів, за якими вимагав від банку здійснити перерахування коштів. Дана скарга залишилась без виконання. Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» з 09.07.2024 року заблокувало доступ до мобільного додатку та рахунку, управління яким здійснюється за такими додатками, а також розпоряджатися власними коштами. Оскільки банк вимогу клієнта не виконав, кошти в сумі 159 422 гривень не повернув, то громадянин має право на стягнення з фінустанови 3% за кожен день неповернення та неперерахування належних йому коштів за період з 15.08.2024 року по 17.09.2024 року включно, що становить 157 827 гривень. Крім того, громадянин є багатодітним батьком, на його утриманні перебувають троє малолітніх дітей, з огляду на неправомірні обмеження банку в розпорядженні значною сумою коштів призвели до неймовірних ускладнень в нормальному забезпеченні життєдіяльності родини, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 150 тисяч гривень.
"09.07.2024 року позивач користуючись рахунком, відкритим йому як фізичній особі-підприємцю, здійснив продаж USDT- криптовалютних активів, створених на основі блокчейна Bitcoin за допомогою протоколу OmniLayer на загальну суму 92,59 USDT. На адресу банку надійшла скарга від громадянина про шахрайство, в якій було зазначено, що одержувач відмовився повертати кошти по платежу. У зв'язку з надходженням скарги представниками банку було заблоковано рахунки позивача та на звернення позивача, направив останньому відповідь від 22.08.2024 року, в якій було зазначено про припинення обслуговування картки позивача, правовою підставою для припинення обслуговування є п. 1.1.10.5.2 Умов і правил надання банківських послуг. Крім того, позивачу додатково було надіслано відповідь від 18.10.2024 року, в якій йшлося про розгляд його звернення від 10.09.2024 року. Враховуючи наведені положення законодавства, а також Умови та правила, АТ КБ «ПриватБанк» під час аналізу діяльності позивача на підставі наявних документів та відомостей встановив позивачу неприйнятно високий ризик, у зв'язку із чим прийняв рішення про блокування рахунків. Приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», як норми спеціального закону, та погоджені сторонами умови договору банківського обслуговування прямо наділяють банк правом та навіть обов'язком відмовитися від ділових відносин з клієнтом з неприйнятно високим ризиком та розірвати договір, а тому позивачем не доведено порушення його прав, інтересів з боку АТ КБ «ПриватБанк»", - заявили у ПриватБанку.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не надав доказів, що його було неправомірно віднесено до категорії ризикових.
"Позивачем не доведено суду та не надано належних доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача, порушення ним законних прав та охоронюваних інтересів позивача та норм чинного законодавства. При цьому, позивач посилається лише на неправомірні дії відповідача щодо припинення ділових відносин, однак будь-яких доказів, що позивача було неправомірно віднесено до категорії ризикових, не надано. Посилання позивача на порушення норм Цивільного кодексу України є безпідставними з огляду на те, що відповідач є суб'єктом первинного фінансового моніторингу, та враховуючи приписи статей 10, 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», та статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як спеціальних законів, що прямо наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком. Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.