У ПриватБанку вказують, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань та утворенням заборгованості, банк скористався передбаченим законом правом на захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису
ПриватБанк через нотаріуса вимагає 156 139 гривень заборгованості за кредитним договором. Однак клієнт просить скасувати виконавчий напис. Про це йдеться у рішенні Подільського міськрайонного суду Одеської області, опублікованому 9 березня 2026 року.
22.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис № 5776 про стягнення з чоловіка на користь ПриватБанку заборгованості за кредитним договором від 28.03.2007 року у розмірі 156 139 гривень. Він зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, який не був посвідчений нотаріально. На момент вчинення напису положення постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, якими було дозволено вчинення виконавчих написів на кредитних договорах у простій письмовій формі, вже були визнані незаконними та скасовані постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Крім того, вказує на відсутність безспірності заборгованості та порушення процедури вчинення напису в частині його попереднього повідомлення про намір банку звернутися до нотаріуса.
АТ КБ «ПриватБанк» надало відклик на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію банк мотивує тим, що 28.03.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань та утворенням заборгованості, банк скористався передбаченим законом правом на захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису. Його вчинено відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» та переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Банк вважає, що надав нотаріусу всі необхідні документи, які підтверджували безспірність вимог, а підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії були відсутні. Також зазначає, що клієнт не надав доказів повного або часткового погашення заборгованості, що, на думку банку, підтверджує законність стягнення.
Позов чоловіка задовольнили. Суд вирішив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 22.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за номером 5776, про стягнення з нього на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», заборгованості за кредитним договором від 28.03.2007 року у розмірі 156 139 гривень.
"Відповідач зазначає, що вчинення напису відбувається за формальними ознаками на підставі документів стягувача, а нотаріус не зобов'язаний запитувати пояснення у боржника. Суд відхиляє цей довід, оскільки лише додержання процедури нотаріусом не є доказом безспірності боргу. Як зазначає відповідач у відклику, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур. Так, відповідач стверджує, що оскільки позивач не надав суду контррозрахунків або доказів погашення боргу, то сума заборгованості вважається безспірною. Суд вважає такий підхід помилковим, оскільки обов'язок доведення безспірності заборгованості перед нотаріусом покладено саме на стягувача. Лише сам факт відсутності заперечень боржника на момент вчинення напису не свідчить про його згоду з розміром боргу та не робить заборгованість «безспірною» у розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені у відклику доводи не спростовують факт наявності спору щодо заборгованості на момент вчинення спірного напису, що є самостійною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду встановлено факт порушення приватним нотаріусом вимог щодо процедури вчинення виконавчого напису, а саме: здійснення нотаріальної дії на підставі кредитного договору, що не був посвідчений нотаріально, що є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, незалежно від фактичної наявності чи відсутності заборгованості за кредитним договором", - наголосив суд.