Волонтер прокоментував своє бажання балотуватися, а також сказав, де його шукати у день перемоги над РФ
Волонтер Сергій Притула чітко прояснив свої політичні амбіції, а саме, чи є в нього бажання балотуватися у президенти України. Також прокоментував ситуацію з соціологічними рейтингами кандидатів на цю посаду і зробив заяву. А ще він описав, як виглядатиме його перший день після перемоги України та пояснив, чому важливо і в той час зберегти дух волонтерства. Про це він розповів в інтерв’ю на YouTube-каналі SLAWA LIFE.
Суспільство постійно обговорює ймовірність балотування у президенти України Сергія Притули. І це явно не на порожньому місці. Бо у 2019 році був час, коли він намагався стати депутатом Верховної Ради за списками партії “Голос”, де був на 30 місці. А у 2020 році був кандидатом у мери Києва.
Зараз його прізвище постійно можна побачити у анкетах соціологів, які вивчають суспільну думку з приводу ймовірних виборів президента. За результатами деяких опитувань Притула посідає третє місце, поступаючись лише Зеленському та Залужному. При тому перемагаючи Порошенка. Тому Сергію довелося прокоментувати чутки з приводу його політичних амбіцій.
“Завжди в таких випадках я кажу: "А хто каже?" Бо з моїх знайомих і працівників фонду цього не каже ніхто. Чи я бачу, що моє прізвище вставляють в якісь рейтинги опитування політичних партій чи кандидатів в президенти? Так, я це бачу. Чи я прошу, щоб моє прізвище там було? Ні, я цього не прошу.
І я від цього не в захваті, тому що соціологічні служби, які міряють суспільні настрої, не розуміють, що в такий спосіб вони роблять великий клопіт. Вони не просто дізнаються вподобання українців, вони нервують українців, тому що ніщо так не роз'єднує українця, як будь-які передвиборчі змагання. Тому сорі, поки що без мене”, - чітко продекларував Притула.

Сергій прокоментував, як уявляє собі перший день після перемоги України. І це виявилося, не стереотипним рішенням - пити та гуляти добу чи тиждень. Він відправиться у своєрідну мандрівку по Україні, щоб вшанувати всіх своїх загиблих друзів та товаришів. Але більш важливою справою він бачить збереження волонтерського духу. Саме він нам дуже знадобиться і після перемоги.
“Я, якщо буду в Києві, в цей момент поїду на Аскольдову могилу, провідаю Пашу Петриченка, Давінчі, Джуса, а потім зберуся з силами і поїду по інших містах, де поховані мої друзі, тому що ось ця бравада, типу, як ми всі будемо пити на радощах, коли все закінчиться. Ну, сміх сміхом, але ми дуже багато не виплекали сліз під час війни, можливо, після війни буде трохи такої нагоди.
Треба буде дуже багато потім працювати і над питанням меморіалізації пам'яті. Не в останню чергу. Коротше, наша буде задача після війни зробити все так, щоб волонтерський рух нікуди не вивітрився після війни, тому що роботи буде ще більше, ніж під час війни. Бажаю цього вам і собі”, - каже Сергій.