ТОПТЕМИ:

14:32

Азов влаштував розбірки з Притулою: дізналися, що він намутив цілий склад і ні з ким не ділиться

Популярний шоумен та волонтер розповів, як став жертвою антиреклами та, як його арештували, думаючи що він шпигун

Популярний волонтер та шоу-мен Сергій Притула згадав, як на початку повномасштабного вторгнення до нього на розборки приїжджав “Азов”. А також поділився, як він опинився майже на нулі без документів і через це йому прийшлося пройти через приниження. Про все це він розповів в Андрію Бєднякову у його шоу “Де брехня”.

Розбірки з “Азовом”

Не дивлячись на те, що Сергій Притула один з найвідоміших в Україні волонтерів, який закриває питання на величезні суми грошей і на будь-які військові потреби - від шкарпеток до супутника - він став жертвою антиреклами. Його фонд отримав в якості допомоги 13 млн. грн. Ці гроші можна було витратити у мережі мілітарних магазинів на форму і всілякі прилади. За словами Сергія він тоді навіть не міг уявити, наскільки швидко це все розлетиться. І коли гроші закінчилися ті, хто не встиг отримати речі від його фонду звинуватили Сергія у великій крадіжці.

“Після початку повномасштабки всього не вистачало. Ні тепловізорів в достатній кількості, ні шоломів, ні броніків, ні нічників, ні транспорту. Треба було все. І навіть така базова історія, як амуніція, це теж була величезна потреба. Станом на 22-й рік 13 млн це колосальні гроші.

Ми придумали чесну, прозору і справедливу схему. Так, як зробити це правильно. Ми створили форму і я вийшов в паблік і на Фейсбуці написав: "Друзі, ось форма, звертайтесь підрозділами, вказуйте потребу і ми будемо запаковувати ваші підрозділи, бо нам дали таку можливість". Тільки ми дещо не врахували. Наприклад, те, що за три дні прийде 2 000 заявок.

Коли ми закрили 50 запитів, бюджет закінчився. Це були не індивідуальні запити, а від підрозділів. Тобто підрозділ пише: “200 комплектів форми, 200 бафів, 200 пар шкарпеток і всього всього різного”. Ми акумулюємо це все, формуємо посилки.

Хтось приїжджав, забирав сам, комусь ми конвої відправляли, відвозили, але ж, все має певний ліміт і він в нас вичерпується. І хтось вкинув в інфопростір таку тему, що Притула викупив склади з формою, з амуніцією, зі всім. Десь це тримає і ні з ким не ділиться. Ах ти падло, ах ти сука, подумали багато людей в цей момент і це почало вилазити в коментарях”, - згадує вже з посмішкою Сергій.

Інформація про те, що Притула все це вкрав дуже швидко поширилися у соцмережах. Відповідно, знайшлися люди, котрим захотілося перевірити його фонд. І це були хлопці з “Азову”. Коли вони приїхали Сергій явно пережив не кращі моменти.

“Люди дзвонили мені. Я був дуже накручений, тому що тут війна все несеться, бої за Київ. І тут ще на рівному місці отака фігня вилазить. І я от на цьому емоційному тлі заходжу в кабінет і бачу картину. За столом сидить Паша Петриченко, царство йому небесне, і з кимось говорить по телефону і каже: "Да нема, пацани, ну, що вам ще сказати? Ну, як вам пояснить, що нема?"

І я на гучномовцеві чую: “Що ти там нам розказуєш, що ми не знаємо? Да всі уже знають, що Притула твій все скупив, вивіз і десь тримає це все і ні з ким не ділитися”. І я на дуже величезному емоційному стресі підходжу і кажу: "Слухай. Ну то, приїдь до мене сюди на фонд і покажи мені, де я це все тримаю або завали… і вирубаю телефон". І Паша повертається і каже: "Ну все, пі***ц". А я кажу: "Бо що?" Він каже: "Азов".

Через півтори години під'їжджає транспорт. Виходить п'ятеро людей зі зброєю в руках. Дуже не в гуморі, дуже не в настрої. Може, щось сталося. Може ретроградний Меркурій, я не знаю. І вони підіймаються на шостий поверх до до нас в кабінет. Поки вони підіймаються, мені знизу маячать, що Серьога, там люди не в настрої йдуть, дуже злі, з автоматами, щось хочуть поговорити. І я там кричу своїм манагерам: "Тягніть все, що у нас є!", - каже Притула.

Добре, що ця імпровізована перевірка сталася, бо завдяки їй колишньому шоумену вдалося відмитися. А врятувало його те, що у нього була купа документів з підписами та печатками військових, які отримали від фонду допомогу. За іронією долі це були підрозділи “Азову”. Звісно, що після цього у Сергія з’явилися нові друзі та потужна підтримка.

“І заходять в кабінет хлопці такі, знаєш, з вигляду, ну, так от наче не вегетаріанці. І в мій бік лунає запитання у тоні, який не пасує ні вам, ні нам його чути. “Здається нам, що варто було б прояснити ситуацію, яка склалася. Можливо збій комунікації. Так, тож слухаємо вас уважно, пане шановний”, - сказали мені.

Я цими пальчиками з тремором тако кажу: "Хлопці, стоп". І тако на стіл викладаю листки А4-го формату, а там перелік майна, яке ми передали, його вартість і приймаюча сторона, підрозділ, підпис. А тоді і вони такі дивляться, а там: “Азов”, “Азов". “Азов”. Тобто, за кілька днів ми задовільнили вісім чи десять суттєвих заявок. А вони такі: "О, а це ж, ну, наш підписався і це наш, а цей теж. А чого цей нам нічого не сказав? А чого цей нічого не сказав?"

Виявилося, що збій комунікацій насправді не у мене, а у них. Тобто люди з одної і тої структури приїжджали порізно, забирали на фонді необхідне, роздавали побратимам, але вони дупля не різали звідки це все бралося. В принципі і не зобов'язані були знати, тому що яка різниця звідки тобі це привезли. Головне, що у тебе є тепловізор, бінокль або Мавік. І прощалися ми, як рідні брати. Я ще ніколи так щиро людей не обіймав”, - каже Сергій.

Іноді допомоги настільки багато, що доводиться розвозити її автобусами.

Прийняли за шпигуна

Для таких зірок як Притула можна їздити без документів де завгодно. От він і колесив по прифронтовій зоні, розвозячи допомогу. А те що він забув документи ніяк не позначалося. На кожному блокпосту військові із радістю робили з ним селфі і відпускали далі. Але зна йшлися ті для кого Притула не зрозуміла людина. Тому телеведучого заарештували.

“Якось в мене досить пізно закінчилися зйомки на Новому каналі. Я приїхав до дому десь близько о півночі. Буквально заскочив в душ, перевдягнувся, швидесенько зібрався, застрибнув в бус, втомлений одразу вирубився і прокинувся я вже на в'їзді в Харків. Отам, де перший блокпост, та перевірка документів і Сірий дає свої документи. А я так опа-па. Я не взяв ні паспорта, ні права, ні пенсійного. І я такий: "Ну, халепа, халепа без документів в зоні АТО". Але боєць на блокпосту каже: "О, Притула". Я кажу: "Притула". Він каже: "Давай фоткаться". Я говорю: "Давай". Ми перефоткалися там з хлопцями і ніхто, звичайно, документи там не попросив і ми поїхали далі.

За добу ми пройшли десь три десятка блокпостів і фотосесій. Жодного разу я не показав ніякого документа, тому що я вже на випередження спрацьовував. Ми зупинялись, я виходив на вулицю, наче розім'ятися і всі: “Притула”. І я вже сам біжу: “Давайте фоткатися”, - згадує він.

Але колись це мало скінчитися і це трапилося у дуже не зручний момент, вночі. коли почалася комендантська година. І на шляху зустрілося багато наших військових, які не знали, хто такий Притула. Тому довелося пройти через приниження.

“Було десь близько одинадцята вечора. Ми вже тримали путь до дому, замучені. Під Кримінною в полі навіть блокпостом не назвеш. Так, блокпостік. Два бійця, а вже комендантська година. Підходить воїн і каже: "Документи!” Серьога дає, а я ні. Мені кажуть: "Пасажир, документи". А я тихенько так кажу: "А я не маю, я вдома забув". І через вікно мені такий впевнений чоловічий голос каже: "Ти що, дов***б?" Я знаю, що ні, але треба якось вирулювати. І я так думаю, переведу в якийсь жарт. Кажу: "Ой, ви що дома ніколи телефон не забували?" Він каже: "Ні, ти що, дійсно дов***б?" Я кажу: "Ні".

Тут йде старший і так здалеку ще матюкається, бо пізно він може спати хотів чи що. Підходить, що тут таке? Цей каже: "Пасажир без документів, без нічого, мутний який-то". Той каже: "Документи?" Я кажу: "Дома забув". Він каже: "Ти що, дов***б?" Цей каже: "Ну все, затримання зараз ждіть наряд приїде".

Приїжджає наряд, вийшли четверо людей по формі з автоматами, сказали: "Слідуйте за нами" і ми за ними, бусиком, під'їжджаємо до райвідділку”, - ділиться шоумен.

Виявляється. що всього цього можна було б уникнути, але его було сильніше. Не завжди можна покладатися на впізнаваність та популярність. Хоча Притула сам визнає, що був не правий в тому, що забув документи і ця історія була для нього добрим уроком.

“Я розумів насправді, що ще на першому бійці я міг вирулити і цього всього б не було. Мені було соромно йому сказати: "А я Сергій Притула". І через те, що мені було соромно це сказати, я пройшов всі ці кола неприємностей і мене четверо автоматчиків заводять в приміщення райвідділку міліції. І я йду попереду, вони за мною. По коридору йде лейтенант такий, застибає сорочку на ходу. Так виходить, приглядається, дивиться на мене і дивиться на чотирьох автоматчиків в мене за спиною і каже: "А нащо ви його сюди привели?" І голос за спиною каже: "Ну, цей не встановленна особа без документів". Він каже: "То по морді ви його особу не могли встановити".

І нарешті чуваки отак от заглядають, дивляться на мене і зависає така незручна пауза. І я з цим рюкзачком стою та кажу: "Мужики, я так розумію, що ви знайомі, давайте ви поговоріть між собою, а я би поїхав на Київ". І лейтенант каже: "Куди поїдеш? По тобі вже рапорт написали, пацани вже медаль чекають. Шпигуна зловили сепарського".

І мені лейтенант каже: "Ну що, перше, ти пишеш пояснювальну. Друге, ти розказуєш нам маршрут, яким ти їхав, третє, ти даєш контакти когось, хто підтвердить, що ти був тут з волонтерською місією. Все серйозно" Я кажу: "Ну, дивіться, пояснювання я зараз напишу. Маршрут я вам не скажу, тому що я знаю, що ви зробите. Ви після того вздрючите всі інші блокпости, які мене пропустили без документів". А третє, кажу, верифікація запроста.

Я набираю, не буду казати, який підрозділ, від якого я їхав, якому я привіз тепловізори і привітав їх. Це початок серпня, по старому стилю, назвемо це так, день ДШВ. А зараз вже північ і слухавку підіймає дещо нетверезий офіцер, командир підрозділу з хорошим настроєм, бо день ДШВ і каже: "Серьога, щось забув?" Я кажу: "Друже, мене міліція заарештувала і тут просять, щоб ти підтвердив, що я вам допомогу привозив". Він каже: "Ого, ану, ану-ка, ану-ка дай йому трубку. Хто там главний?" Я кажу: "Тут главний лейтенант, даю слухавку". Цей бере, каже: "Лейтенант такий-то, такий-то". Із трубки на гучномовцеві фраза: "Лейтенант, твою мать, час підльоту вертушки 15 хвилин". Лейтенант каже: "Їдь звідси, щоб я тебе не бачив".

І все, коротше кажучи, розрулилося, але наука була потім надалі на всі роки вперед, що айдішка з собою має бути, якщо ти знаходишся в зоні АТО, ООС чи зараз там прифронтових територіях”, - зі сміхом згадує Притула.

Зараз читають на Інформаторі

15:19

НБУ оштрафував два банки на мільйони гривень за порушення правил фінмоніторингу