«Повний локдаун»: всі скандали, смерті та статистика року епідемії в Україні
Рік тому, 3 березня, в Україні офіційно підтвердили перший випадок коронавірусу. Через тиждень ВООЗ оголосила про пандемію COVID-19, в Україні оголосили карантин, трохи пізніше - закрили кордони, зупинили роботу громадського транспорту та впровадили обов'язковий масочний режим.
Інформатор розповідає, яким був карантинний рік для українців - в цифрах та фактах.
До кінця березня 2020 року кількість хворих на коронавірус не доходила і до 100 осіб. Тому як система охорони була категорично не готова до напливу хворих, влада запровадила жорсткий локдаун,причому закрили не лише торгові центри та транспорт, а навіть парки. Останнє, до речі, пізніше назвали інструментом швидше психологічного впливу.
В кінці липня добова кількість нових випадків COVID-19 вперше перевищила 1 000. З відтоді ця кількість тільки зростала.
У жовтні в Україні майже щодня фіксували рекорди із захворюваності (або «антирекорди», як їх назвали в МОЗ). За один тільки місяць добова захворюваність зросла з 4 до 8 тисяч. Так розпочалася друга хвиля коронавірусу в Україні.
У спробі сповільнити поширення інфекції, в листопаді в Україні запровадили «Карантин вихідного дня».Сумнівні заходи тривали всього кілька тижнів, і глави міністерств та держорганів так і не змогли однозначно сказати, чи отримали вони очікуваний ефект. У грудні кількість захворілих на добу перевалила за 10 тисяч.
Другий локдаун запровадили після новорічних і різдвяних свят, але його роль була швидше превентивною. Цей етап карантину жартома назвали «боротьбою проти шкарпеток», тому як в супермаркетах закрили відділи з товарами не першої необхідності.
Приблизно з середини лютого захворюваність знову почала зростати. Деякі зв'язали це зі стартом кампанії з вакцинації. Вже на початку березня прем'єр-міністр України заявив про початок третьої хвилі коронавірусу.
За весь час пандемії в Україні на коронавірус заразилися 1 467 548 осіб,за даними МОЗ на 15 березня. Не можна сказати, що ця статистика на 100% достовірна. за оцінками Київської школи економіки, не тільки в Україні, а й в усьому світі діагностують менше половини реальних випадків захворювання на коронавірус.
З самого початку пандемії медичні працівники взяли на себе основний тягар відповідальності в боротьбі з інфекцією. Протоколів не було, ліків не було, засобів індивідуального захисту не було, але були люди. Вони приймали хворих, незважаючи на високі ризики заразитися самим. Поки поставки ЗІЗ не налагодили, лікарням допомагали волонтери - представники бізнесу, громадські організації, прості люди об'єдналися, щоб допомогти медичним закладам масками, бахилами, захисними халатами.
Проте медики були і залишаються в зоні ризику зараження. Кількість медпрацівників, які перенесли коронавірус - дуже висока. За даними листопада 2020 року,їх було майже 30 тисяч. Відтоді загальної статистики не надавали. За офіційними даними на той же листопад минулого року, серед медпрацівників було майже 300 загиблих від COVID-19. Але реальну цифру надати не може ніхто, адже як заявили в Мінсоцполітики, довести, що медик заразився на робочому місці - документально складно. Через бюрократію сім'ям загиблих медиків також складно отримати компенсації. Детальніше про це ми писали тут .
20 лютого до України прибув спецборт, який доставив українців з міста-епіцентру коронавірусу Уханю. Пасажирів доставили до Нових Санжар Полтавської області, де вони повинні були перебувати на карантині. Жителі міста влаштували протест.Через страх, паніку перед невивченою хворобою і нестачу інформації, місцеві жителі закидали камінням автобус з пасажирами, палили шини і намагалися не пустити своїх співвітчизників до санаторію. Через відведений термін ізоляції всі евакуйовані благополучно покинули медцентр, заражених серед них не виявилося.
У лікарні Львівської області через відсутність електрики в реанімації померли дві людини. Причиною смерті стала дихальна недостатність.
За час карантину в Україні президент Володимир Зеленський кілька разів потрапляв у неприємні ситуації, пов'язані з порушенням протиепідемічних заходів. Так, в червні минулого року він відзначився в кав'ярні Хмельницького в компанії як мінімум 5 супутників. Все б нічого, але всі закладу були закриті, а масковий режим - обов'язковий для всіх. Суди все ще не можуть вирішити, чи штрафувати Зеленського за це порушення.
А перед зимовим локдауном Зеленський відзначився на курорті Буковель. Формально закон він не порушив, але українці, яким розваги в цей час були недоступні, поставилися до цього з несхваленням.
4 лютого в Запоріжжі вночі горіла інфекційна лікарня.Причиною став вибух апарату ШВЛ. Загинули чотири людини,серед них лікарка - Ольга Глива, яка до останнього намагалася допомогти пацієнтам.
Окремо варто розповісти про вакцинацію в Україні. Стартувала вона набагато пізніше, ніж у багатьох країнах світу. Контракт на закупівлю вакцини був укладений в грудні, проте постачання китайського препарату Sinovac не відбулося нібито через питання до його ефективності.
Після цього глава МОЗ обіцяв, що вакцинація стартує пізніше 15 лютого. Українцям обіцяли кілька вакцин, зокрема Pfizer та AstraZeneca. Однак до призначеного часу довгоочікувані препарати так і не прибули до України.
Перше щеплення від COVID-19 зробили тільки 24 лютого - лікареві з Черкас. Препарат Covishield, вироблений в Індії, доставили до України за день до того.
До самого препарату в українців виникло багато питань. На деякі з них ми відповідали тут. Почасти тому темп вакцинації в країні не дуже високий, багато хто відмовляється від щеплень. Щоб вакцина не пропадала, а процес став більш популярним, влада дозволила робити щеплення від коронавірусу активістам, політикам, лідерам громадської думки.
Станом на 15 березня в Україні першою дозою препарату вакцинували трохи більше 55 тисяч осіб. Таким чином, середня швидкість вакцинації в країні - близько 3 тисяч щеплень в день. Темпи збираються нарощувати, крім того, влада вже заговорила про впровадження офіційних свідоцтв про проведення вакцинації.
Пандемія коронавірусу змінила життя людей в усьому світі, і Україна не стала винятком. За рік багато що змінилося - бізнеси знайшли нові інструменти і способи роботи в умовах карантину, люди звикли до масок і посилених заходів гігієни. Однак розслаблятися рано. згідно заявами ВООЗ,закінчення пандемії не варто очікувати до кінця 2021 року, а її наслідки позначатимуться на нас протягом багатьох років і після цього. Так що бережіть себе і не забувайте про засоби індивідуального захисту.
Раніше ми розповідали, що, за словами Зеленського, перша доза COVID-вакцини знижує ймовірність зараження на 76%.Тут ми писали про побічні ефекти від вакцини Covishield.
Також Інформатор писав про те, як відбувається процес вакцинації в Україні.