Попереду найважчий етап війни - що пише Лоуренс Фрідман про наступ росії та як радить йому протидіяти

Британський військовий експерт Лоуренс Фрідман написав велику статтю “Буря перед затишшям”. Він прогнозує, що найближчі тижні стануть чи не найскладнішими для ЗСУ. І сам Фрідман, і авторитетні експерти, чиї думки він наводить, переконані в перемозі України. І в здатності українських військових вигнати загарбників зі своєї землі. Але все це стане можливим лише після отримання обіцяного у січні великого пакету західної зброї. До того ж ЗСУ доведеться витримати натиск російських орд, які розуміють, що це їх останній шанс досягти хоча б чогось.

Україна чекає на зброю

“Україна з оптимізмом дивиться на потенціал майбутнього наступу, бо вперше у цій війні воно буде належним чином підготовлене. Тепер Захід розуміє, що путін не погодиться ні на яке врегулювання, яке несе запах поразки, єдина альтернатива – допомогти Україні виграти якісь битви – у найкращому разі змусити росію піти з окупованої території; принаймні шокувати кремль, змусивши його визнати, що його позиція неспроможна”, - пише Фрідман.

Він зазначає, що загальна кількість зброї, яку передадуть Україні за підсумками зустрічі в Рамштайні 21 січня, становить щонайменше дивізіон НАТО. Системи, що поставляються, є одними з найкращих з наявних, що дозволяє Україні сформувати три українські корпуси (або три дивізії НАТО в сумі) і потенційно як мінімум дивізію, придатну для серйозних наступальних операцій.
І хоча, побоюючись ядерного удару з боку росії, країни НАТО не поспішають давати зброю, здатну бити вглиб російської території, а отже й літаки, президент Зеленський, на думку експерта, дотисне і в цьому питанні.
Але потрібен час, щоб зброя дісталася України і інтегрувалася в її збройні сили. Перша партія бойових машин Bradley США та французьких бойових розвідувальних машин AMX-10 вже прибуває. А от з бомбами малого діаметра, які можуть запускатися за допомогою пускових установок HIMARS, складніше. Їх виробництво ще не розпочалося.
Доставка першого з обіцяних танків в Україну не займе багато часу, але використання такої техніки потребує потенційно тривалих програм навчання, щоб переконатися, що вони використовуються належним чином.

“Українців це засмучує. Вони чекали, доки західні уряди зрозуміють логіку військової ситуації та своїх політичних зобов'язань. Наразі українці вони воюють зі старою і часто зношеною технікою і зазнають втрат, навіть якщо завдають набагато більше шкоди російським військам. Необхідність максимально використовувати свої нові можливості вимагає відкласти дії доти, доки їх наступальні підрозділи не будуть повністю екіпіровані. Однак це означає, що ініціатива залишається за супротивником, а російські сили нині концентруються для нових атак”, - пише Фрідман.

Росія поспішає

“У Москві інший розклад. Країна перебуває на військовому становищі, системи мобілізації діють і вже не страждають від організаційного хаосу перших тижнів. Вони можуть заповнити втрати живої сили, і роблять це постійно, навіть якщо не мають добре навчених та мотивованих військ. Оборонне виробництво було збільшено, щоб забезпечити нові постачання обладнання та боєприпасів, навіть якщо це не зовсім компенсує те, що було втрачено. Росіяни готуються до тривалої війни”, - пише Фрідман.

На думку експерта, путін не знає, як закінчити цю війну. Частина його довгострокової військової стратегії була заснована на надії, що вороги росії втомляться першими. Саме для цього наносились ракетні удари по енергетичній інфраструктурі. Але вони зазнали невдачі. Крім того, санкції починають негативно впливати на економіку росії. У січні 2023 року доходи від нафти та газу скоротилися майже вдвічі порівняно з минулим роком. Інші доходи скоротилися приблизно на 28%, а витрати зросли майже на 60%. Путін все ще може відчувати, що може виграти випробування на витривалість, але він уже не може бути так упевнений. При цьому російські війська досі не досягли своєї мінімальної мети — контролю над Донбасом.

Російська тактика завалювання супротивника власними трупами

Надходять повідомлення, що 320 тисяч російських військовослужбовців, багато з яких нещодавно мобілізовані, зараз перебувають в Україні. Українська розвідка каже про наказ путіна «до березня захопити території Донецької та Луганської областей».

“Єдина причина, через яку путін і Герасимов можуть бути впевнені в тому, що нові наступальні операції будуть успішнішими, ніж минулого року, полягає в тому, що тепер у них є велика кількість військ”, - вважає Фрідман.

Експерт аналізує військові операції росіян, починаючи з квітня, які коштували їм великих людських втрат, та зазначає, що попри низький бойовий дух та погану якість командування, російська армія не розпалась. Натомість росіяни продемонстрували здатність навчатися та адаптуватися.

Фрідман зазначає нову російську тактику використання своїх солдатів як дешевого ресурсу: “Вони передбачають використання смертників, накачаних наркотиками або вкрай заляканих. Перша атака людей з мінімальними шансами на виживання допомагає виявити розташування українських рубежів, щоб по них можна було краще стріляти з артилерії, а також виснажує захисників, щоб вони були менш здатні впоратися, коли витратні матеріали замінюються на професійніші та краще оснащені підрозділи”.

Таким чином використовували спочатку “ополченців” з ЛНР та ДНР, потім вагнерівських зеків. Але зараз ці джерела майже вичерпано. Постає питання, чи зможуть “мобіки” взяти на себе цю роль.

“Коли мобілізовані прибувають на фронт, їх тримають окремо від досвідчених ветеранів, щоб вони не почули занадто багато про умови, у яких їм доведеться воювати, і про те, що це означає для тривалості життя. Є деякі припущення, що російська тактика, можливо, вже змінюється через складність переконання мобіків зіграти свою жалюгідну роль”, - пише Фрідман.

На думку експерта, наразі росіяни намагаються захопити більше території. Але вони просувалися вперед, якщо взагалі просувалися, повільно та ціною великих втрат людей та техніки. Залишаються проблеми зі згуртованістю армії та єдиноначальністю, бо крім регулярних частин, є «народні ополчення» ДНР та ЛНР, чеченці та козаки, найманці Вагнера та інших приватних військових компаній.

“Вони стикаються з українськими силами, які, як і раніше, високо мотивовані і боєздатні, навіть коли вони чекають на кращу зброю. Українська розвідка добра, мережа зв'язку працює ефективно. Українці показали, як вони можуть використовувати безпілотники та інші засоби розвідки для виявлення скупчень російських військ та виклику точного артилерійського вогню”, - зазначає Фрідман.

Невтішні прогнози для путіна

Ось чому до майбутнього російського наступу експерти ставляться скептично. Міністерство оборони Великобританії зазначає, що російське керівництво вимагає від своїх старших командирів «рішучих наступів» з метою окупації всієї Донецької області. Але їх цілі нереалістичні. «Як і раніше малоймовірно, що росія зможе зібрати сили, необхідні для того, щоб суттєво вплинути на кінець війни найближчими тижнями», - вважають британці.
Інші військові аналітики також припускають, що майбутні російські наступи будуть «не вражаючими». Якщо українські сили залишать Бахмут, що може статися досить скоро, на думку Майкла Кофмана, це означає, їм доведеться атакувати Вугледар, зазнаючи великих втрат людей та техніки. Тож, малоймовірно, що росія досягне значного прогресу у напрямку Слов'янськ/Краматорськ.

Терорист Ігор Гіркін/Стрілков зауважив, що «тільки кретини можуть атакувати в лоб протягом багатьох місяців в тому самому, дуже укріпленому і вкрай незручному для нападників місці».

Американський Інститут вивчення війни пише: "Російське військове командування може поспішати з початком широкомасштабної наступальної операції із захоплення Донецької області в нереальні терміни і, ймовірно, без достатньої бойової спроможності".
Київський аналітичний центр «Центр оборонних досліджень» зазначає, що «у противника недостатньо піхотних частин для швидкого просування вглиб оборони Збройних сил України», а також «сил та засобів одночасно проводити більше двох наступальних операцій».

“Проте кількість зібраних військ і готовність росії зазнавати великих втрат, навіть якщо це дійсно відображає прийняття бажаного за дійсне з боку Москви, означає, що українці з хвилюванням очікують на цей наступ. Мета російського командування може полягати в тому, щоб провести серію атак, щоб показати путіну, що вони все ще мають ініціативу, або зв’язати українські сили, щоб позбавити їх можливості підготувати свій власний наступ. Тепер завдання України полягатиме в тому, щоб відбити ці атаки, не здаючи надто багато позицій. Їм, як і раніше, потрібно уникати боїв, поки їх нова наступальна зброя не прибуде до військ. Зрештою тоді настане черга ЗСУ наступати,” - підсумовує Фрідман.

Що відомо про Лоруенса Фрідмана

Сер Лоуренс Девід Фрідман — почесний професор військових досліджень в Королівському коледжі Лондона, вважається провідним фахівцем у галузі британських стратегічних досліджень.
Фрідман обіймав посади в Міжнародному інституті стратегічних досліджень та Королівському інституті міжнародних відносин, перш ніж був призначений в 1982 році професором військових досліджень в Королівському коледжі Лондона. До 1997 року він очолював Військові дослідження. У 2000 році він був першим керівником Школи соціальних наук і державної політики коледжу. З 2003 року по грудень 2013 року був заступником директора в Королівському коледжі Лондона.
Він звільнився з Кінгс-коледжу в грудні 2014 року. Він був призначений членом коледжу в 1992 році. Він був призначений запрошеним професором в Оксфордському університеті в Школі державного управління Blavatnik в 2015 році. Фрідман брав участь в підготовці чиказької промови 1999 року, в якій Тоні Блер виклав «доктрину Блера».
Як раніше повідомляв Інформатор, 13 лютого, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що новий великий російський наступ в Україні вже почався.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.