Інститут споживчих експертиз перевірив 18 мереж заправок: у 50% зафіксовано недолив бензину, найгірший результат - мінус 2,37 грн/л
Кожна друга мережа АЗС в Україні відпускає бензин А-95 менше, ніж сплатив водій. Раніше якість дизельного пального на українських АЗС також викликала нарікання. Цього разу фахівці взялися за найпоширеніший вид бензину і отримали невтішну картину. Результати охопили як великі преміальні бренди, так і регіональних дискаунтерів.
Масштабну перевірку провів Інститут споживчих експертиз. Фахівці відібрали зразки А-95 на 18 мережах заправок і доправили їх до акредитованої лабораторії. Там пальне виміряли мірним циліндром, перерахували густину та привели об'єми до температури відбору проб. За результатами вимірювань мережі розділили на три зони - зелену, синю та червону.

Ключові результати дослідження:
До "зеленої" зони потрапили шість мереж, які дають водіям невеликий бонус. AMIC зафіксував 0,05% переливу - це приблизно 4 копійки на літрі. KLO "дарує" 0,60%, що відповідає 44 копійкам економії. PARALLEL та UKRNAFTA також відпускають А-95 з переливом - на 37 та 11 копійок на літрі відповідно. AVANTAGE 7 показав 0,45% (33 коп./л). У всіх цих мережах додатково діють програми лояльності, що робить реальну вартість ще нижчою.
До "синьої" зони - тобто в межах допустимого - потрапили SOCAR, 24/7 та PROLUX. Ці мережі наливають точно за чеком або не виходять за дозволений 0,5% недолив.
"Червона" зона виявилась безпрецедентно великою - одразу дев'ять мереж недоливають понад норму:
Такі цифри, за оцінкою фахівців, свідчать не лише про проблеми з калібруванням колонок, а радше про свідоме бажання заробити на явищі, яке водій не здатен перевірити самостійно під час заправки.
Механізми недоливу прості, але приносять нечесним продавцям значні незадекларовані прибутки. Використовують переважно дві схеми. Перша - калібрування колонки з похибкою на недолив: законодавство дозволяє до 0,5%, однак реально можна встановити будь-яке значення. Друга - спеціальний електронний пристрій, який фальсифікує показники як на колонці, так і в касовій системі. Такі "жучки" вмикаються та вимикаються мобільним телефоном, і виявити їх практично неможливо.
Як зазначив директор Інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець:
"Ситуація з недоливом стрімко набирає обертів. Падіння проливів та маржі змушує власників певних мереж, особливо з низькими цінами, вдаватися до додаткових методів заробітку. Для автовласників це втрати сотні мільйонів гривень на рік."
Варто зазначити, що проблема недоливу не є виключно мережевою. Іноді керівництво окремих АЗС намагається таким чином компенсувати втрати на логістиці. Відповідальні мережі протидіють цьому комплексом технічних та IT-засобів, однак, як показало дослідження, далеко не скрізь такий контроль є ефективним.
Контроль АЗС на відповідність нормам - не поодинокі випадки. Раніше дизельне пальне на українських заправках також піддавали лабораторному аналізу, і результати викликали серйозні запитання до ринку. Тоді частина мереж теж не відповідала встановленим стандартам, що свідчить про системний характер проблеми в секторі роздрібного продажу пального.
Минулого року фахівці також досліджували якість дизельного пального на різних АЗС і склали рейтинг мереж за цим показником. Ці дослідження формують важливу базу для споживачів і свідчать про те, що вибір заправки безпосередньо впливає на гаманець водія - незалежно від того, яке саме пальне він заливає.