Побачити більше. Які супутники отримала Україна за народні гроші, зібрані на Байрактар

Інформатор розповідає який супутник насправді купив фонд Притули, чому це важливо  для ЗСУ, чому військові не використовують запущений в січні 2022 року супутник «Січ-2-30» та чи є можливості у росії дивитись на Україну з супутника?

Що відбулося

За 600 млн грн, які українці збирали на Bayraktar, купили доступ до бази даних супутникових знімків для ЗСУ. Наразі невідомо, чи всі зібрані кошти витрачено на супутникові технології. Але подія, без перебільшення, знакова.

Попередньо було заявлено про співпрацю з ISI, тобто ImageSat International – ізраїльською компанією, оператором супутникової розвідки країни. За певний час ми всі звикли до видовищних відео точного влучання ізраїльських ракет на позиції та бази противника. Насправді виявилося, що мова йде про ICEYE. Ймовірно плутанина виникла через подібну вимову в назвах компаній. Що не робить надбання менш значущим для оборони України.

Фінська компанія ICEYE є підрозділом радіотехнологій Університету Аалто. Від моменту створення в 2014 році, компанія вже має на орбіті 18 супутників, більшість з яких працює за SAR(Synthetic-aperture radar) технологією. Головна цінність цієї технології в створенні знімків найвищої роздільної здатності. За певних умов масштабування можливе до десятків сантиметрів. Більше того супутники здатні фіксувати зображення незалежно від метеорологічних умов і ступеня природного освітлення місцевості. Ще одна відмінність – це геометрія бічної зйомки, що на відміну від оптичних центральних проекцій, дозволяє виявляти ретельно замасковані об’єкти.  Треба зауважити, що більшість військових супутників розвідки використовують радіолокаційні системи з SAR. Тому ICEYE не є унікальним, але відрізняється значно меншими розмірами своїх супутників.  

ICEYE надає комерційний доступ до бази супутникових знімків, що здатні створити її сателіти. Власне це й було придбано за волонтерські кошти, а не цілі супутники, як почали розганяти по соціальним мережам.  

Це надбання дозволить максимально швидко отримувати супутникові знімки високої якості, що в свою чергу, дасть можливість більше ефективно планувати оперативні операції проти ворога. Тобто, Збройні сили України мають оперативно отримати необхідні зображення, динаміку їх змін за власним запитом. А не чекати поки західні партнери зможуть передати необхідну інформацію.

«Головне в цій історії те, що не Притула вибирав, куди гроші витратити. Вибір зробили військові. Причому вибір було зроблено не навмання, а з урахуванням досвіду, набутого під час бойової роботи із супутниковими даними, які нам надають союзники», – написав на своїй сторінці в Facebook фахівець ракетно-космічного підприємства «Південмаш» Олексій Василенко.

Чому це важливо

Відомо, що Україні допомагають з розвідувальними даними партнери з країн-членів НАТО та безпосередньо США. Але треба розуміти, що це не «стіл замовлень», де за першим запитом видадуть необхідні фото умовної ділянки фронту чи тилових укріплень.  Як правило, обмін розвідданими відбувається на тактичному, рідше стратегічному рівні планування задач. Варто нагадати, що в травні з’явилася інформація, ніби то Адміністрація президента США заборонила передавати Києву дані про дислокацію російських командирів та військових цілей.  Саме в той час, сили оборони України ще не мали комплексів HIMARS та інших високоточних платформ артилерійського вогню, але вдавалося максимально ефективно знищувати російське військове командування. Нагадаємо, за чотири місяці війни в Україні рф втратила більше генералів та старших офіцерів, ніж за всю Другу світову війну.

Якісні супутникові знімки дозволяють більш ретельно підготувати проведення атаки з меншими витратами на розвідку, ніж не маючи їх. Зазначимо, що розвідка, це як правило, можливі втрати серед особового складу чи техніки, тих же безпілотних літальних апаратів чи дронів. Мало того, система ППО противника не завжди дає можливість провести аеророзвідку.

Крім атакуючих заходів, це ще й дозволить ефективніше оборонятися, адже є змога оцінити свої позиції, їх розміщення по відношенню до ворожих.

А що з супутником "Січ-2-30"?

В січні 2022 року, з нагоди 30-річчя Незалежності, за дорученням президента, було здійснено запуск вітчизняного супутника оптико-електронного спостереження «Січ-2-30». Теоретично можна вважати, що Україна має свої можливості розвідки, але на практиці це далеко не так. Фахівці в оборонній галузі, ще на момент виникнення ідеї, називали її найбільш безглуздим витрачанням державного бюджету. Технічні можливості «Січ-2-30» не дозволяють використовувати його ні у військових, ні у комерційних цілях. Заявлена роздільна здатність супутника становить більше семи метрів, натомість сучасні оптичні сателіти здатні працювати в масштабі 50 см. А знімки в роздільній здатності в межах 5-10 метрів, взагалі знаходяться у відкритому безоплатному доступі.

Вартість робіт по проекту «Січ-2-30» склала 245 млн грн, ще $2 млн обійшовся запуск на орбіту ракетою-носієм Falcon 9.  

Свій супутник

З огляду на комерційний доступ до інформації, що може використовуватися в розвідці, виникає запитання, чи може придбати такий же доступ російська армія. Безумовно, що може. Але тут треба згадати про санкції, які забороняють будь які відносини з російськими представниками в критично важливих галузях. рф має свої супутники розвідки у великій кількості. Хоча, навряд чи роздільна здатність російської оптика здатна розгледіти щось у дециметровому діапазоні. Проте, в серпні 2022 року рф запустила в космос іранський супутник дистанційного зондування. Заявлено, що апарат буде використовуватися для військової розвідки на території України.

Наприкінці 2021 року залишилася майже непомітною новина про знищення російського космічний апарат «Целіна-Д». Це відбулося під час випробування міністерством оборони рф своєї протисупутникової зброї. Уламки, що утворилися від «Целіна-Д», несли потенційну загрозу для орбітальних станцій і космічних апаратів.

До початку повномасштабного вторгнення в Україну, рф намагалася демонструвати світу потужність та унікальність свого військово-промислового комплексу. Мало не щоквартальні запуски дослідницьких зразків гіперзвукових ракет, макети(щоправда з фанери) військових літаків перехоплювачів. Ще 2015 року військово-повітряні сили рф було реорганізовано у військово-космічні сили, для порівняння, Космічні сили США було створено лише 2019 року. Але після 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що російські «аналоговнєт» так і залишилися картинкою для телевізора і звітів керівництву.  

Максим Федоренко