Через дефіцит авіапального в РФ оператори малої авіації перейшли на автомобільне паливо. Росавіація пом'якшила вимоги, але ризик для двигунів залишається
Паливна криза в Росії вдарила по малій авіації - оператори легких літаків почали заправляти повітряні судна звичайним автомобільним бензином через гострий дефіцит авіаційного пального. Систематичні удари українських дронів по нафтопереробних заводах довели ринок авіапального до критичної межі - і це ще не пік споживання. Росавіація офіційно пом'якшила вимоги й дозволила за певних умов використовувати автомобільний бензин замість авіаційного. Однак галузеві експерти попереджають: ресурс двигунів за таких умов скорочується вдвічі.
Через зростання цін і проблеми з постачанням оператори легких літаків почали використовувати автомобільний бензин, а галузева асоціація пропонує державне регулювання цін на авіапальне. Ці деталі кризи висвітлює агентство УНІАН із посиланням на президента Асоціації експлуатантів Ан-2 Володимира Антонова. До кінця червня асоціація планує звернутися до Мінтрансу РФ із пропозицією запровадити державне регулювання цін на авіагас і авіабензин.
Особливо складною називають ситуацію з авіаційним бензином. У листі асоціації до Мінтрансу йдеться, що через подорожчання пального учасники ринку змушені використовувати автомобільний бензин, який "не всюди хорошої якості". Генеральний директор авіакомпанії "ЛайтЕйр" Дмитро Торопов заявив, що доступність авіабензину зараз погіршується. За його словами, у великих аеропортах пальне для малої авіації доступне лише в Уфі та Волгограді, а в більшості інших аеропортів пілоти змушені перевозити його самостійно або заправлятися в приватних аероклубах.
Як заявив виконавчий директор Асоціації авіаробіт Вадим Циганаш:
Росавіація пом'якшила вимоги до забезпечення легких літаків пальним і дозволила за певних умов використовувати автомобільний бензин замість авіаційного. Оператори вже тестують бензин стандарту "Євро-3" на деяких типах літаків. Поки що негативного впливу не зафіксовано, але для остаточних висновків даних недостатньо. Наразі ситуація ще не є критичною, однак може стати такою вже протягом місяця.
Авіаційний бензин (Avgas, 100LL) призначений для поршневих двигунів - малих літаків, Ан-2, легких гелікоптерів. Авіаційний гас (Jet-A1, ТС-1) - для турбореактивних і турбогвинтових двигунів. Саме ним заправляють усі комерційні авіалайнери, військові літаки та більшість гелікоптерів. З автомобільним пальним нижче октанове число може шкодити двигуну і він швидше вийде з ладу. Проблеми накопичуються поступово - знос, відкладення, мікродетонації. Через 200-300 годин може виявитися, що ресурс двигуна вичерпано вдвічі швидше.
Криза поглиблюється внаслідок регулярних атак українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи, що призвело до критичного падіння виробництва. Президент Асоціації Антонов зазначив, що пасажирські авіакомпанії вже витрачають понад третину бюджету на пальне. У малій авіації ця частка є ще вищою, що руйнує економіку перевезень і скорочує пасажиропотік.
Біржові продажі авіагасу практично зупинилися: з початку травня на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі угод щодо "палива для реактивних двигунів" не укладалося. При цьому ціни на оптовому ринку злетіли до рекордних 113 тисяч рублів за тонну - на 52% порівняно з початком березня. Великі пасажирські перевізники заявляють, що з початку червня літаки перестали отримувати додаткове пальне на випадок зміни умов польоту. Російський уряд уже заборонив експорт авіагасу до 30 листопада, намагаючись стабілізувати внутрішній ринок.
Обсяги нафтопереробки у РФ на початку червня опустилися нижче 4 млн барелів на добу - це мінімум за 21 рік. За підрахунками Energy Intelligence, через українські атаки зараз простоює майже третина потужностей російських НПЗ - 2,14 млн барелів на день. Військова авіація загалом не відчуває дефіциту - РФ має резервні й відокремлені переробні потужності. Криза зачіпає лише цивільну авіацію.
З початку 2026 року Україна майже вдвічі збільшила кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. Щоб зберегти запаси на час літнього піку споживання, паливна криза в Росії набирає обертів - російський уряд оголосив повну заборону на експорт бензину до кінця липня. У 53 регіонах РФ уже ввели обмеження на продаж пального для приватних автомобілів. У 18 суб'єктах, включно з окупованими Кримом, Херсонщиною та Запоріжжям, відпускають не більше 50 літрів бензину в одні руки.
Масштаб проблем змусив Москву піти на безпрецедентні кроки - Росія почала купувати бензин морем. Країна-агресор очікує на поставки танкерами з Азії, оскільки ресурси Білорусі та Казахстану не здатні перекрити масштаби дефіциту.
Удари українських безпілотників по нафтобазах РФ обернулися для Росії не лише знищеними запасами пального, а й масштабними судовими розглядами. Нові факти з арбітражних судів підтверджують: наслідки для паливного ринку набагато глибші, ніж повідомляла офіційна Москва. Власники нафтосховищ посилаються на форс-мажор, а їхні клієнти вимагають компенсацій через суд. Подробиці цих процесів висвітлює матеріал про паливну кризу в Росії на Informator.ua.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді підкреслив, що Україна активно наносить удари по ключовій нафтогазовій інфраструктурі Росії, включно з майже всіма великими НПЗ. Ці дії спрямовані на зменшення фінансування війни та послаблення потенціалу противника. Систематичні дії України проти об'єктів Росії наростають - якщо на початку року відбувалося п'ять-шість атак на НПЗ на місяць, то у травні - вже шістнадцять. Про резонанс цих ударів серед самих росіян та реакцію мережі детальніше розповідає матеріал про атаки на НПЗ у Капотні.