Скандальні контакти команди Антоніу Кошти з Кремлем розлютили Макрона і Мерца та ставлять під сумнів його переобрання на чолі інституції
Таємні спроби голови Євроради Антоніу Кошти налагодити канал зв'язку з Москвою переросли у повноцінний дипломатичний скандал і тепер ставлять під загрозу його переобрання на другий термін. Саміт у Брюсселі виявився несподівано конфліктним - лідери ЄС розділилися на два основні табори, а деякі з них висловили безпрецедентне обурення щодо президента Євроради. Дискусії тривали на дві години довше, ніж планувалося, і закінчились глибоким розколом.
Скандал спалахнув після того, як стало відомо, що керівник апарату Кошти Педро Лурті двічі виходив на зв'язок з офіційними особами в Москві впродовж останніх кількох тижнів, щоб встановити дипломатичний канал з Кремлем. Про це першою повідомила агенція Bloomberg, а детальний розбір наслідків для кар'єри Кошти опублікувало Politico. Анонімний дипломат ЄС назвав дії Кошти "вкрай непрофесійними", оскільки той приховав масштаби контактів - кілька лідерів дізналися про дзвінки вже з преси і були обурені.
Як заявив президент Євроради Антоніу Кошта:
"Те, що я роблю через свій офіс - це встановлення дипломатичного каналу, тому що ми не можемо залежати лише від інших у тлумаченні російських сигналів і маємо бути здатні передавати Росії власну позицію."
Кошта запевнив, що ЄС залишається на боці України, а рішення про переговори з РФ має приймати лише Київ. Утім, це не переконало скептиків. Один з дипломатів зазначив, що офіс Кошти поінформував Берлін, Париж, Лондон та Єврокомісію до контактів з Кремлем, проте троє інших дипломатів заявили, що Берлін про це не попереджали.
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц різко розкритикували спроби голови Євроради налагодити контакти з Москвою під час напруженого нічного засідання на саміті ЄС у Брюсселі. Позиція Макрона та Мерца зводиться до того, що наразі не час вести діалог з Путіним, а коли цей момент настане, Франція, Німеччина та Велика Британія мають взяти на себе керівну роль, а не інституції ЄС. Держави з найжорсткішою позицією щодо Росії - насамперед країни Балтії, а також Данія та Нідерланди - також стали на бік Макрона і Мерца.
Інші лідери - "величезна кількість", за словами одного з чиновників ЄС, - зайняли протилежну позицію і підтримали Кошту, заявивши, що це завдання саме ЄС як інституції. Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо публічно підтримав Кошту і вітає рух його команди у напрямку діалогу з Росією. Прем'єр Іспанії Педро Санчес також підтримав Кошту, зазначивши, що відкриття дипломатичного каналу є необхідним кроком.
Прем'єр Бельгії Барт Де Вевер відзначив: "Перше питання - чи хоче Путін вести переговори. До того часу ніхто, крім Кошти, не може представляти Євросоюз. Якщо він виявить готовність до переговорів, то нам доведеться знову вирішувати, як діяти далі".
ЄС відчуває тиск і прагне забезпечити собі місце за столом переговорів після того, як прямі контакти з Путіним минулого року розпочав президент США Дональд Трамп. При цьому сам Кошта визнав, що поки немає достовірних сигналів про готовність Росії до серйозних переговорів. Євроради відмовилася коментувати ситуацію докладніше, а Кремль не відреагував на запити журналістів.
Суперечка оголила наростаючі розбіжності всередині блоку щодо того, чи має ЄС безпосередньо контактувати з Путіним і хто саме повинен представляти Європу у можливих майбутніх переговорах. Ці суперечки висвітлюють приховану напруженість у самому серці ЄС в питанні підходу до Росії та того, хто саме повинен виступати від імені Євросоюзу. Ситуацію ускладнює відсутність узгодженого механізму надання мандата та звітності перед лідерами держав-членів.
Старші дипломати ЄС дізналися про ініціативу Кошти із медіа, а не від самого офісу глави Євроради. Для того щоб контакти з Москвою були результативними, "потрібна система надання повноважень та підбиття підсумків", - зазначив один з дипломатів ЄС. Нині саме відсутність такої системи стала головним предметом претензій до Кошти.
Йдеться про дві розмови керівника апарату Кошти Педро Луртьє та багаторічного помічника Путіна з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова. У Брюсселі наполягають, що це не можна називати переговорами, - лише "відкриттям каналу комунікації". Раніше деталі цих спроб і їхній результат висвітлював Інформатор у матеріалі про перші кроки команди Кошти.
Макрон і Мерц наполягають, що керівну роль у можливих майбутніх контактах мають відіграти окремі держави - Франція, Німеччина та Велика Британія, а не інституції ЄС. Про те, що спроба Кошти вийти на контакт з РФ розлютила лідерів ЄС, Інформатор писав раніше - і тоді конфлікт ще не набув нинішніх масштабів.