Росія покладала великі надії на зближення з Китаєм, але сподівання не справдилисяся
У кремлі покладали великі надії на державний візит китайського лідера Сі Цзіньпіна. Очікування були найрізноманітнішими, починаючи від постачання озброєння і закінчуючи примушенням України до миру. Але КНР, схоже, не має наміру розпочинати повноцінну боротьбу із Заходом, натомість він готується до майбутнього протистояння за Тайвань.
Візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна до москви анонсували як миротворчий. Зрозуміло, що основними були інші мотиви, але для Пекіну важливо було також продемонструвати якийсь поступ у цьому напрямку — інакше, навіщо починати. Але вождь росіян володимир путін так і не дав Сі Цзіньпіну можливість зіграти роль миротворця і не погодився, навіть, на мінімальні поступки, вважають аналітики Інституту вивчення війни.
Побічним свідченням на користь цього твердження є те, що дзвінок Сі Цзіньпіна до президента Зеленського, який усі очікували, так і не відбувся. Ймовірно, лідер Китаю просто не має чого запропонувати для обговорення. Показово, що напередодні візиту Сі Цзіньпіна, людина, схожа на путіна об’їздила з окупований Крим та Маріуполь. Цим кроком кремль продемонстрував, що не збирається йти на поступки й повертати території.
У Китаї заявляли, що спробують залучити до «мирної ініціативи», інші країни. У першу чергу говорили про Бразилію та Туреччину. Але із цим якось не складається. Президент Бразилії Лула де Сільва підтримував план Китаю і мав здійснити офіційний візит до КНР, але раптово захворів, через що візит відмінили. З турецьким президентом Реджепом Ердоганом про мир поговорив не Сі, а сам путін. Схоже, кремлівський вождь намагався в чомусь переконати Ердогана, але не вдалося. Принаймні відомо, що придворні пропагандисти прибрехали, що президент Туреччини «розуміє позицію росії», хоча в Анкарі це заперечують.
Оборонний союз росії та Китаю був би тріумфом путіна, гарантією того, що його влада залишиться недоторканою. Про те, що росіяни мали такі мрії можна зробити висновки з пропагандистських медіа. Російські «ватні» пабліки рясніли закликами на кшталт «МЗС, не подведи!». Але одного лише вигляду фізіономії очільника МЗС Сергія Лаврова, достатньо, щоби примусити Пекін десять разів подумати, перш ніж відмовитися від принципу позаблоковості та радісно «вписатися» в російський «бліцкриг».
«Ми не створюємо з Китаєм жодного військового союзу. Так, у нас є співпраця у сфері військово-технічної взаємодії. Ми не приховуємо. Там усе прозоре, там немає нічого секретного. Ми ж навчання проводимо. До речі, не лише з Китаєм, але й з іншими країнами досі продовжуємо, навіть не зважаючи на події на Донбасі, у Запоріжжі та в Херсоні», — сумним голосом сказав путін 26 березня.
Докір Пекіну можна почути, якщо добре вслухатися в скиглення вождя росіян про те, що Захід розширяє військову присутність у Тихоокеанському регіоні. Ймовірно, у кремлі звинувачують Пекін у нерішучості, а, можливо, і в зраді. Мовляв, поки ми воюємо в Україні, чому б їм не розпочати війну в Тайвані?
Але річ у тім, що невдачі ЗС рф остудили запал Китаю. У Пекіні розуміють, що росія, хай там що не волають пропагандисти, воює не з НАТО, а «всього лиш» з Україною. Захід надає зброю, але йдеться в основному про застарілі зразки, які часто вже зняті з озброєння — це лише мізер від потуги Альянсу. Замість того, щоб лізти за компанію в пекло, КНР вважає, що краще повчитися на помилках інших, аби не допустити їх повторення.
Крім того, оголошення про створення оборонного союзу росія-Китай поставили б хрест на спробах Пекіну налагодити торгові відносини з ЄС, що є його стратегічною метою. Водночас, можливо, Сі своїм візитом до путіна хотів також продемонструвати США та Заходу, що завжди має гарантовану сировинну базу, а якщо захоче, то і ядерну державу, як союзника. Як свідчать дані розвідки США, армія Китаю буде готова до вторгнення в Тайвань у 2027 році.
Найголовніше, що хотів отримати вождь росіян від свого китайського візаві — масштабну підтримку у вигляді постачання озброєння, аналог ленд-лізу. За це він готовий був віддати все. Але Пекін, схоже, і так візьме, що хоче. Він не має наміру ставити під загрозу своє економічне благополуччя і потрапляти під західні санкції: товарообіг між Китаєм і країнами Заходу в 8 разів більший, ніж товарообіг із росією, повідомляє BBC.
«Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від росії надійшов до Пекіну й розглядається владою Китаю. Наше повідомлення Китаю полягає в тому, що вони не повинні надавати смертоносну зброю росії. Це було б підтримкою незаконної війни й тільки продовжило б її та підтримало б незаконне вторгнення росії. Це щось, що Китай, звичайно, не повинен робити», — наводить слова генсека НАТО Єнса Столтенберга «Голос Америки».
Пізніше ці дані підтвердив президент Америки Джо Байден. Його заява пролунала під час поїздки в Канаду 25 березня.
«Останні три місяці я чую, що Китай збирається надати значну кількість зброї росії… Вони ще цього не зробили. Це не означає, що вони не будуть, але вони ще не зробили», — сказав Байден
Китай, схоже, таки буде допомагати рф, але обережно. Розслідування CNN показало, що китайський державні компанії впродовж 2022 року надсилали до рф деталі для вертольотів і радіообладнання повітря-земля, але це не «летальна зброя». NYT дослідило, що китайські компанії поставили до росії безпілотників на суму 12 мільйонів доларів. Є дані також про постачання іншого нелетального озброєння. Але Білий дім стверджує, що ніщо не говорить про те, що путін отримає озброєння.
Перетворення росії на «молодшого партнера» — основний результат поїздки Сі до москви. І це явно не те, чого очікував кремль. Ще рік тому путін уявляв себе рівним Цзіньпіню правителем незалежної супердержави, яка підкорила Україну й погрожує «гнилому» Заходу. А виявилося, що він змушений віддавати природні багатства Китаю з надією отримати хоч якусь підтримку.
Загалом Китай та росія підписали 14 документів. Путін висловив надію, що до 2030 року його країна постачатиме в Піднебесну принаймі 98 млрд кубометрів газу на рік завдяки газопроводу «Сила Сибіру-2». Натомість Китай продаватиме росії свої товари з високою доданою вартістю.
Країни вирішили створити спільний робочий орган щодо розвитку так званого «Північного морського шляху». Простими словами — скоро Арктика буде китайською. Росія та Китай також уклали програму щодо співпраці в атомній енергетиці, домовилися про збільшення наукової співпраці в ядерних дослідженнях, співпраці в освоєнні лісових ресурсів росії, розвитку Далекого Сходу.
І за все це розрахунок буде в китайських юанях. Оскільки валюта КНР не є вільно конвертованою, щоб нею розплатитися з іншими державами доведеться питати дозволу в Центробанку Китаю.
Вождь росіян володимир путін оголосив, що планує розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі. Це сталося за кілька днів після того, як на зустрічі СІ та путіна було заявлено «що ядерна війна ніколи не може розпочатися». Різні впливові геополітичні гравці засудили такі дії. Китай заявив, про те, що «ядерну війну неможливо виграти» й що «усі сторони мають зосередити зусилля на дипломатичному шляху для мирного врегулювання української кризи та спільно сприяти нормалізації ситуації».
Цей крок путіна сам по собі не має якогось військово-стратегічного чи тактичного значення — росія з таким же успіхом може загрожувати Заходу та Україні ядерним ударом із власної території. Крім того, у російському анклаві Калінінграді вже є ракети, які можуть переносити ядерне озброєння, а це ще ближче до Лондона, Берліна та Парижа. Тому очевидно, що йдеться, в першу чергу, про шантаж.
Валерій Чалий, голова правління Українського кризового медіацентру, вважає, що російський і китайський диктатори розігрують класичні ролі «поганого» й «хорошого» поліцейських. На думку експерта, позиції сторін могли бути узгоджені на зустрічі напередодні — на це вказують розпливчасті заяви Китайського МЗС.
«Перша частина (заяви — ред.) нормальна. Але другої частини Китай уникає. А це засудження того, що, власне, робить росія. Погрози ядерною зброєю, спроби обійти діючі міжнародні акти щоби порушити нерозповсюдження ядерної зброї — на це Китай не реагує. Тому ця заява Китаю абсолютно недостатня… Я хотів би помилятись, але це виглядає, як гра в чотири руки. Усе узгоджено. З одного боку росія буде нагнітати паніку, шантаж, а Китай буде закликати до недопущення ядерної війни і значить швидко зафіксувати ситуацію зараз, провести переговори», — каже дипломат
Побічно на це вказує також і той факт, що китайські державні ЗМІ підтримують відверто брехливий наратив російської пропаганди. Йдеться про те, що передача танкових снарядів з урановими сердечниками, ніби то, є передачею зброї «з ядерною компонентою».
Але більшість експертів вважають, що дії москви не на руку Пекіну. Виглядає так, що «сонцесяйний» Сі змилостивився і приїхав до розшукуваного кримінального злочинця путіна й тим самим легітимізував його, продемонстрував, що з ним можна мати справи. Китай показав, що він миротворець, а США — «розпалювач війни». Це важливо для впливу КНР на міжнародній арені, особливо для країн Глобального Півдня. Але кремль відповів чорною невдячністю, адже проігнорував спільні заяви з Пекіном.
Тепер Сі виглядає дурнем, який спробував домовитися зі злочинцем, людиною, з якою, як на Заході давно вже зрозуміли, домовитися неможливо. Тож Пекін має добре подумати, як зреагувати: з одного боку треба зберегти обличчя, а з другого — не можна втратити росію, як стратегічне джерело дешевих енергоносіїв.
Раніше ми писали про те, що США офіційно звинуватили Пекін у шпигунстві за допомогою TikTok. Ми також розповідали про те, як ГУР визначає ціль ядерного шантажу путіна
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.