Обмеження карткових переказів: банки створюють єдину базу клієнтів за допомогою Дії
Найбільші банки України підписали меморандум, який ускладнить фінансові операції для боржників, шахраїв, отримувачів неофіційних доходів і проблемних клієнтів загалом. А про них банки зможуть обмінюватися інформацією
10 грудня низка великих банків, в тому числі ПриватБанк, Ощадбанк, Райффайзен, Універсал Банк підписали меморандум, спрямований на збільшення прозорості платіжних послуг. Цим документом банки спільно з НБУ хочуть створити реєстр сумнівних клієнтів, а у Дії банки збираються отримувати інформацію про доходи клієнта, його судимості тощо - для зменшення ризиків банків та боротьби з тіньовою економікою. Банки зможуть обмінюватися інформацією про сумнівних клієнтів, а репутація клієнта впливатиме на те, чи захоче банк мати з ним справи та чи буде обмежувати можливість для карткових переказів.
Згідно з текстом меморандуму, банки-учасники цієї домовленості у співпраці з Національним банком України та державними органами планують отримувати доступ до офіційної інформації про клієнта через портал "Дія", а саме про його офіційних дохід, наявність судимостей тощо. Не зазначається, що ще цікавить банки з особистих даних клієнта.
Разом з НБУ банки хочуть створити централізований реєстр сумнівних клієнтів. Ще комерційні банки, вірогідно, через цей реєстр зможуть обмінюватися один з одним інформацією про сумнівних клієнтів. Зокрема з ознакою "фінансовий мул" (т.зв. "дроп" - особа, яка отримує на свій поточний рахунок гроші від іншої людини (злочинця), перераховує ці гроші на інший рахунок або знімає готівку та передає злочинцю, за що отримує винагороду - Ред.), як додаткове джерело інформації для вивчення клієнта під час встановлення банком або перегляду ділових відносин з таким клієнтом.
Як ми писали, банки домовилися ввести обмеження на проведення вихідних переказів з рахунків клієнтів за відсутності документального підтвердження доходів. Рівень ризику кожен банк визначатиме самостійно. Це стосується як карткових переказів, так і за реквізитами IBAN на українські та закордонні рахунки:
- по клієнтах "високого" рівня ризику встановлювати ліміт в сумі до 50 тисяч гривень на місяць з 1 лютого 2025 року;
- по клієнтах "середнього" та "низького" рівня ризику: з 1 лютого 2025 року - в сумі до 150 тисяч гривень на місяць, з 1 червня 2025 року - в сумі до 100 тисяч гривень на місяць.
Ліміти не стосуються клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів, а також волонтерів. Документальне підтвердження доходів передбачає в т.ч. отримання документів/інформації в електронній формі, зокрема сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, податкова декларація, зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, та підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності.
Якщо клієнт може підтвердити дохід, що перевищує встановленому банком йому рівень ризиковості - йому дозволять провести кошти на підтверджені суми. Для клієнтів, що підтвердили дохід, ліміти підвищать. При цьому якщо клієнт збирається перевищити встановлені для нього ліміти, йому перед здійсненням платежів потрібно надати в банк підтвердження цих доходів.
Банки-учасники будуть застосовують диференційований набір заходів для належного вивчення клієнтів під час встановлення ділових відносин та в процесі подальшого обслуговування:
- за результатами виявлення критерію або сукупності критеріїв, які вказують на "високий" ризик клієнта, відбуваються посилені заходи належної перевірки у кожному конкретному (окремому) випадку;
- за результатами виявлення критерію або сукупності критеріїв, які вказують на "низький" ризик клієнта, запроваджуються спрощені заходи належної перевірки (без документального підтвердження доходів), зокрема із плановим обігом по рахунках.
Ми звернулися до пресслужби ПриватБанку, щоб дізнатися, які критерії будуть використовувати саме в їхньому банку, натомість отримали лише посилання на пресреліз про підписання меморандуму. Високий ризик є результатом оцінки, що базується на аналізі сукупності критеріїв, передбачених законодавством і внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу. На думку експертів, високий рівень буде саме у тих, хто немає підтвердження законності доходу для проведення переказів коштів.
Банки хочуть обмежити кількість рахунків в однаковій валюті. Клієнт, який не має документального підтвердження коштів, зможе мати не більше трьох рахунків. Це не стосується депозитних, кредитних рахунків та рахунків для надання державної підтримки (єВідновлення, "Національний кешбек" тощо). Також банки запровадять автоматизовані цілодобові анти-фрод правила згідно з рекомендаціями Нацбанку, приділяючи особливу увагу операціям, що здійснюються у нічний час (з 24:00 до 06:00).
"Це ініціатива банківського сектору, яка спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання дропів. Вона має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями й іншими зловмисниками", - коментують у ПриватБанку.
Меморандум був підписаний ПриватБанком, Ощадбанком, Райффайзен Банком, Універсал Банком (за його ліцензією працює Monobank). Також висловили готовність приєднатися до меморандуму ПУМБ, Таскомбанк, OTP Bank, Правекс Банк.
Реєстр рахунків клієнтів - ідея НБУ
1 жовтня в Україні запрацювало обмеження щодо p2p-переказів між рахунками фізосіб. Так НБУ хоче зупинити практику приховування фіктивних платежів. Тепер фізособа може перевести з картки на картку не більше ніж 150 тис. грн на місяць в одному банку. Кожен банк в Україні підсумовує для кожної фізособи всі її перекази приватним особам за всіма її рахунками — гривня/інвалюта, немає значення. Щойно операції вийдуть на цей рівень, наступні проводки в рамках p2p-переказів (за номером картки платіжної системи, що вибитий на пластиці) будуть автоматично заблоковані. Наразі обходити це обмеження теоретично можна, відкривши рахунки в різних банках. Наразі НБУ планує заходи, щоб заткнути ці шпарини.
За 2 місяці дії обмежень на суму p2p-переказів обсяги переказів між рахунками фізосіб в одному банку, за даними Нацбанку, скоротилися майже на 5,1 млрд грн, а між різними банками – майже на 5,6 млрд грн. В Нацбанку наголошують, що після запровадження ліміту в жовтні схеми з дропами подорожчали щонайменше вдвічі, адже організаторам потрібно знайти та залучити більше учасників, які готові надати доступ до своїх рахунків.
Регулятор уже публічно анонсував створення карткового реєстру. З відповідей Нацбанку для "Мінфіну" стало зрозуміло, що до реєстру планується внести всіх власників карткових рахунків, які можуть бути ідентифіковані за податковим кодом (ІПН). Щодо кожної фізособи — вказуватимуться всі її банківські рахунки, але без зазначення сум розміщених на них коштів. Ідея банків про реєстр сумнівних клієнтів та обмін даними - суттєве доповнення до цієї ідеї.
"Реєстр включатиме комбінацію даних про особу клієнта та електронний платіжний засіб (картку), і який банк додав цю інформацію до реєстру. Не передбачається, що до реєстру буде включено інформацію про інших клієнтів або залишки коштів на рахунках", - йдеться у відповідях НБУ для видання "Мінфін".
Якщо людина вже відкрила 10 рахунків у 10 різних банках і прийшла до 11-го, то цей банк № 11 вже це знатиме. І на місці вирішуватиме, чи вважати нового потенційного клієнта ризиковим і чи відкривати йому рахунок. Поки такий реєстр не створено, але у Нацбанку планують завершити роботи над відповідними законопроєктом до кінця 2024 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Обмеження карткових переказів: як банк може дізнатися про ваші доходи
- Мафія залізничних квитків: чому поліція зупинила потяги Укрзалізниці
- Економічне бронювання: яка зарплата має бути для отримання броні, пояснив юрист
- Ще більше послуг для військових та ветеранів у Дія — Мінсоцполітики розкриває деталі
