Обіцяють сюрприз: що очікує Україну на Віленському саміті НАТО

Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі поступово викристалізовується позиція країн-союзників щодо членства України в Альянсі. Київ вимагає гарантій того, що після завершення війни ми зможемо стати членом оборонного блоку, однак на Заході поки не готові до таких заяв, хоча запевняють, що нададуть «потужний сигнал». Натомість переважає думка, що зараз важливіше забезпечити досягнення позитивного результату на війні, тому готують великий пакет безпекових гарантій за «ізраїльським зразком». До питання членства можуть повернутися після закінчення бойових дій, зрештою, це найбільш прийняти засіб, аби гарантувати мир у Європі

Чи приймуть Україну в НАТО на саміті у Вільнюсі?

Україну не приймуть у НАТО на Віленському саміті. Навіть за скороченою процедурою, як це було у випадку з Фінляндією, це займає час. З моменту подання заявки на вступ до НАТО до самого вступу минуло одинадцять місяців. Швецію, яка подавала заявку за скороченою процедурою разом із Фінляндією, мають прийняти ще пізніше — через 13 місяців, на саміті у Вільнюсі.

Це пов’язано з тим, що рішення про прийняття країни в Альянс мають затвердити всі союзники. Крім того, щоб стати членом НАТО, країна має відповідати критеріям не лише в питанні військової спроможності, але й за рівнем розвитку демократії. Тому питання про те, чи приймуть Україну в липні до НАТО не стоїть. Найбільше, чого хоче Київ від саміту в липні, аби країни-союзники надали запрошення на вступ до НАТО та гарантії безпеки до того, поки цей вступ не відбудеться.

«Ми розуміємо, що не зможемо стати членом НАТО під час війни, але нам потрібно бути впевненими, що після війни ми ним станемо. Це той сигнал, який ми хочемо отримати, що після війни Україна точно стане членом НАТО», — зазначив Зеленський.

Чи пообіцяють членство в короткостроковій перспективі?

Оголошення про намір долучити Україну до Альянсу з наданням Плану дій щодо набуття членства чи за скороченою процедурою, але після закінчення війни, було б бажаним результатом саміту. Україна заявляє, що готова до цього, Верховна Рада звернулася до учасників саміту у Вільнюсі, із закликом прискорити вступ.

13 червня генсек НАТО Столтенберг заявив, що Україна однозначно стане членом Альянсу, але точні дати вступу назвати неможливо, поки країна перебуває в стані війни. 19 червня він додав, що у Вільнюсі Київ навряд отримає офіційне запрошення. Посол Сполучених Штатів при НАТО Джуліанна Сміт заявила в інтерв’ю Politico, що таке запрошення є малоймовірним через війну. Однак у Вашингтоні заявляють, що хочуть надати Києву впевненість у довгостроковій підтримці й намагаються знайти спосіб продемонструвати це у Вільнюсі.

Ймовірно йдеться в тому числі про Раду Україна-НАТО, яку мають утворити в липні. Це дійсно крок у перед, якщо порівнювати попередній рівень відносин на рівні Комісії Україна — НАТО. Адже до цього йшлося лише про консультації, а тепер про постійну співпрацю з Альянсом. Однак, Київ критикує цей крок як недостатній.

«Заснувати у Вільнюсі Раду Україна — НАТО без рішучого кроку до членства — усе одно що надати танк без гармати. НАТО потрібна Україна як держава-член Альянсу, а не просто привілейований партнер», — написав у twitter  Дмитро Кулеба.

Ймовірно, неанонсовані візити до Києва президента Литви Гітанаса Науседи та президента Польщі Анджея Дуди 28 червня були продиктований бажанням згладити враження від нерішучості союзників. Президент Зеленський обіцяв, що не поїде на саміт, якщо не буде чіткого сигналу від НАТО.

«Альянс має реальну можливість зробити саміт дійсно потрібним для всієї Європи та запросити Україну до НАТО», — сказав він на брифінгу.

Це, здається, є дипломатично озвученим розчаруванням. Втім, литовський президент стверджує, що все добре і він «дуже здивується», якщо Володимир Зеленський та його дружина не будуть на саміті.  

Які є варіанти вступу в НАТО після закінчення війни?

Найбільш бажаним для нас є відновлення територіальної цілісності в кордонах 1991 року, підписання миру з росією і подальший вступ в Альянс. Але реалізувати це буде складно, хоча б тому, що кремль нізащо не піде на такі умови миру, тому територіальна суперечка збережеться.

Вступ України в НАТО може відбуватися і за зразком Німеччини. Таку ідею пропонує Генрі Кіссінджер, колишній держсекретар США. Відповідно до цієї моделі, Україна може стати членом Аль’янсу, не відмовляючись від своїх територій, як це зробила розділена між СРСР та Заходом Німеччина в 1953 році. Лише після падіння Берлінського муру, територіальну цілісність було відновлено. Але за це Київ має відмовитися від ідеї збройного повернення окупованих територій.

Чому членство України в НАТО гальмується?

Двадцять із тридцяти однієї країни-союзника заявили, що бачать Україну в НАТО. Поряд із тим, є країни на Заході та Півдні Європи, які вважають, що це занадто ризиковано для Альянсу. Мовляв, територіальні суперечки з кремлем не вирішені, тому може розпочатися нова війна, тоді доведеться збройно підтримувати Україну в протистоянні з ядерною державою, що рівнозначно Третій світовій. Це твердження цілком відповідає наративам російської пропаганди.

Позиція Туреччини та Угорщини щодо вступу в Альянс Фінляндії та Швеції яскраво демонструє, яку вагу на світовій арені дає членство в блоці. Важко уявити, щоби Будапешт та Анкара мали такий вплив поза союзом: завдяки «вето» вони вирішували долю багатомільйонних країн. Те саме стосується і позиції окремих країн-членів щодо України.

Але вирішальне значення все ж має Вашингтон. Якби в Сполучених Штатах дійшли думки про те, що Україна має бути в Альянсі, то змогли б переконати союзників одного за одним. У Білому домі тривають дискусії між прихильниками ідеї «неескалації», тими хто виступає за членство України, а також тими, хто вважає, що про це говорити зарано, але до обговорення можна повернутися в майбутньому. Наразі, пише CNN, у Білому домі переважає остання копромісна точка зору. Вашингтон відкладає остаточне розв’язання проблеми на майбутнє і воліє не приймати якогось рішення, тим більше, що війна все ще триває.

Як НАТО планує пришвидшити закінчення війни?

Чого точно варто очікувати від саміту у Вільнюсі, так це нарощування військової допомоги й передача її на постійній основі. Союзники мають намір забрати в путіна надію виграти війну, затягуючи час. Кремль сподівається, що в майбутньому зовнішньополітичні умови зміняться, наприклад, до влади в США чи ключових країнах Заходу прийде проросійський уряд.

Тому союзники нададуть Києву гарантії безпеки. Financial Times повідомляє, що будуть оформлені двосторонні угоди з Францією, Німеччиною, Великобританією та США про довгострокове фінансування, нарощування військових поставках, навчання вояків і передачу розвідданих. Зважаючи на те, що крісло під путіним розхитується, що демонструє заколот Пригожина, ймовірно, час не буде працювати на користь росії.

«Ви побачите на саміті НАТО дуже потужний пакет для України, політичний і практичний. Я не збираюся говорити на перед, де ми зупинимося у Вільнюсі, але я досить у цьому впевнений», — сказав Держсекретар США Ентоні Блінкен.

Які є альтернативи вступу?

Союзники наразі розглядають «ізраїльський варіант». За цього сценарію довготривалі гарантії від міжнародних партнерів, про які говорив Блінкен, стануть заміною  вступу в НАТО. Вони періодично поновлюватимуться і даватимуть нам можливість протистояти ворогу.

Це, звісно, значно краще, ніж війна власними силами. Однак це дуже затратне рішення для України, потребує розвиненої економіки й мобілізації всього суспільства. А ще союзники можуть відмовитися продовжувати співпрацю, наприклад, посилаючись на недостатні темпи проведення реформ, і тоді ми залишимося сам-на-сам із ворогом. «Ізраїльський варіант» означає, що війна не припиниться остаточно, а бойові дії перманентно поновлюватимуться.

Ситуація була б стабільнішою, якби одним із гарантів миру в Україні погодився стати Китай. Пекін є головним союзником москви, тож підпис Сі Цзіньпіна означав би, що в разі порушення перемир’я, Китай має підтримати Україну. Захід, зокрема США, усіляко заохочують Китай до такого кроку, але Піднебесна не зацікавлена в тому, аби стати гарантом. Тліючий конфлікт у Європі, ослаблена росія і Захід, цілком його влаштовують

Варіант, про який зараз уникають згадувати — відновлення ядерного статусу. Про це 19 лютого 2022 року, за п’ять днів до вторгнення росіян говорив на Мюнхенській конференції з безпеки президент Зеленський. Потім путін використав його заяву, щоб виправдати напад. Ймовірно, після захоплення України, росіяни мали продемонструвати світу «докази» створення «брудної» ядерної бомби.

Теоретично, Україна має ядерні технології і спеціалістів, аби отримати ядерну боєголовку. Для цього є юридичне обґрунтування — порушення Будапештського меморандуму. Є також технології, які зроблять можливим створення засобів доставки. Зрештою, в Україні якраз і будували стратегічні ракети СРСР. Але Південна Корея, яка теж розмірковувала про створення ядерної зброї через загрози з Пхеньяну, відмовилася від ідеї, довірившись «ядерній парасолі» США. І це в той час, коли країна займає 12 місце у світі за рівнем ВВП, для порівняння Україна в довоєнному 2021 році займала 51.

Причина в тому, що Сеул, як і Київ, на відміну від Індії та Пакистану, підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Відмова його виконувати означає автоматичне потрапляння під санкції. За всю історію лише одна країна підписала документ, а потім денонсувала його — Північна Корея.

Перетворення України на ядерну державу також означає, що країни-члени ядерного клубу втрачають свій унікальний статус ядерної держави, адже надалі кількість бажаючих взяти приклад з України тільки зросте. Тому цьому протидіятиме, ймовірно, весь Радбез ООН.  Після війни ми довгий час будемо залежні від міжнародної допомоги, тому відновлення ядерного статусу, ймовірно, поставить хрест на економіці. Хіба що вдасться приховати від світу створення ядерної зброї, як це, нібито, зробив Ізраїль. Зрештою, ядерна зброя не дуже допомагає москві у війні проти України, то чому вона має допомогти Києву визволяти свої території?

Створення Ради Україна-НАТО, як і міжнародні гарантії довготривалої підтримки — це чудово. Зрештою, такі ініціативи Заходу, як зустрічі міністрів оборони країн-союзників України у форматі «Рамштайн» дали чудові результати. Але вступ до НАТО є чи не єдиною твердою гарантією того, що після припинення бойових дій, вони не відновляться через якийсь час, після того, як росія збереться із силами, проведе реформи й дочекається сприятливої міжнародної ситуації.

Раніше ми писали про те, що прем’єр-міністерка Естонії заінтригувала заявою про сюрприз для України на саміті НАТО. Інформатор також розповідав, що на думку Зеленського, росія зацікавлена у вступі України в Альянс.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.