Під українським Донбасом лежить Юзівська площа з ресурсами до 10 трильйонів кубометрів сланцевого газу
Президент РФ Володимир Путін наполягає на передачі Москві всієї території Донбасу, попри на колосальні втрати своєї армії. Господар Кремля прямо озвучив категоричні вимоги Москви щодо Донбасу, повторивши тезу про неприпустимість поступок із Слов'янсько-Краматорським вузлом. У публічній риториці Кремль апелює до "захисту російськомовних" та історичного "русского мира". Справжня причина значно прагматичніша - під цими містами лежить родовище з ресурсами до 10 трильйонів кубометрів сланцевого газу.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов в інтерв'ю про логіку російського наступу пояснив справжній економічний інтерес Москви. За його словами, штурми Костянтинівки, Дружківки та просування на Слов'янськ потрібні Кремлю передусім для блокування українсько-американської угоди про надра. Юзівське родовище є центральним вузлом цієї конкуренції.
"Не дати можливості реалізації планів щодо видобутку українських надр згідно з підписаним зі Сполученими Штатами договором. В першу чергу мова йде про поклади сланцевого газу під Слов'янськом, так зване Юзівське родовище", - сказав військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Він нагадав, що ця історія тягнеться ще з 2014 року. За словами експерта, російський бойовик Ігор Гіркін заходив у Слов'янськ із конкретним економічним завданням.
"Ще в 2012 році питання розробки сланцевого газу було заблоковано на політичному рівні. А в 2014 році не випадково Гіркін зі своєю бандою зайшов саме в Слов'янськ - щоб зірвати плани американського Shell щодо видобутку сланцевого газу", - наголосив Снєгирьов.
Юзівська площа охоплює близько 7886 квадратних кілометрів на території Донецької та Харківської областей. За оцінками Держгеонадр, прогнозні ресурси сягають 4 трильйонів кубометрів. Окремі моделі компанії Petrohawk показують ще більший діапазон видобувних запасів - до 11,4 трильйонів кубометрів.
У 2012 році конкурс на розробку родовища виграла британсько-нідерландська Shell із планом інвестицій у 3,5 мільярда доларів, як деталізує аналітика української енергетики. Промисловий видобуток мав стартувати у 2018-2019 роках. План перекреслили російська окупація частини Донбасу та екологічні протести, які мали ознаки організованих ззовні.
У 2014 році Shell обмежилася бурінням двох свердловин і згорнула проєкт через бойові дії. Подальші спроби залучити нідерландську YuzgazB.V. і Нафтогаз результатів не дали. Інтерес повернувся після підписання економічного партнерства між Києвом і Вашингтоном у 2025 році.
Сполучені Штати у 2022 році зрівнялися з Катаром за обсягами експорту скрапленого газу, а пізніше закріпилися як абсолютний лідер. До 2010-х років Америка була нетто-імпортером, але сланцева революція та технології гідророзриву пласта перевернули ринок. У 2022 році американці відправили на експорт 81,2 мільйона тонн СПГ.
Українські сланцеві запаси за оцінкою Адміністрації енергетичної інформації США сягають 3,6 трильйона кубометрів технічно видобувних ресурсів. Це 1,75% світових запасів і потенційний шанс повторити американський сценарій. Саме доступ до цих ресурсів робить Слов'янсько-Краматорську агломерацію ключовим геоекономічним призом - і саме тому Москва вимагає її без бою.
Російська армія за останні місяці помітно скоротила відстань до Краматорська і вже артилерією дістає до міста. За даними військових, просування фронту під Краматорськом становить близько п'яти кілометрів за два місяці. Аналітики моніторингового проєкту DeepState прогнозують головну битву за Донбас саме у Слов'янську і Краматорську.
У Білому домі та Києві активно обговорюють спільний доступ до критично важливих ресурсів країни. Київ запропонував партнерам спеціальні умови щодо рідкоземельних запасів як частину Плану перемоги. Загальну вартість українських надр експерти оцінюють у десятки трильйонів доларів.