Авторка ініціативи Анастасія Лазарчук вважає чинний текст песимістичним і пропонує більш оптимістичний варіант. Поки що петиція зібрала лише кілька сотень підписів
На сайті президента України з’явилася нова петиція з пропозицією змінити текст Державного гімну України. Авторка - Анастасія Лазарчук - вважає нинішній варіант "занадто трагічним та песимістичним". Вона закликає замінити його на "більш оптимістичний".
У зверненні йдеться, що слова "Ще не вмерла України…" створюють "відчуття приреченості", а рядки "Душу й тіло ми положим" нібито "звучать як заклик до смерті". Авторка пропонує "світлий і життєствердний" варіант, який би надихав на життя і розвиток.
Станом на 4 вересня петиція №41/008525-25еп зібрала лише 284 голоси з необхідних 25 тисяч.
Текст українського гімну написав Павло Чубинський у 1862–1863 роках. За "шкідливий вплив на розум простолюду" його тоді вислали до Архангельська. Пісня "Ще не вмерла України…" була тісно пов’язана з національним рухом, козацькими піснями й визвольними гімнами інших поневолених народів. Для прикладу, польський гімн "Мазурка Домбровського" починається словами Jeszcze Polska nie zginęła, kiedy my żyjemy ("Ще Польща не загинула, коли ми живемо").
Тож унікальність українського гімну полягає саме в історичному контексті спротиву та незламності, а не у "песимізмі".
Питання зміни гімну виникало й раніше. У квітні 2022 року, вже після початку повномасштабного вторгнення Росії, у Верховній Раді зареєстрували кілька законопроєктів про зміну тексту. Президент Володимир Зеленський тоді різко відреагував. Він звертався до нардепів, які пропонували зміну тексту державного гімну, радячи їм не виставляти себе дурнями:
"Заспокойте емоції і припиніть виставляти себе дурнями. (…) Навіть якщо випадково за щось подібне проголосують, все одно мого підпису під такими законопроєктами не буде".
Глава держави наголошував, що саме нинішній текст є символом боротьби й спротиву, особливо актуальним під час війни. Попри поодинокі спроби змінити текст, гімн України залишається символом нескореності й нагадуванням, що нація продовжує жити й боротися навіть у найважчі часи. А намагання "переписати" його у розпал війни викликають тільки здивування й осуд у суспільстві.