Нацбанк оцінив, на скільки може подорожчати їжа через перебудову логістики після ударів РФ.
Ціни на продукти харчування в Україні можуть зрости на 0,5-1,5% протягом року через обстріли складів ритейлу та перебудову логістичних ланцюгів. Ціни в супермаркетах вже почали змінюватися після масштабних російських ударів по продовольчих складах, які тривають з 5 серпня. Такий прогноз 9 вересня дав Національний банк України на запит Forbes Ukraine. Для окремих торговельних мереж, які втратили основні розподільчі центри, зростання витрат може бути ще більшим.
За даними НБУ, у серпні вже подорожчали м'ясо - найбільше свинина та курятина, а також макаронні вироби і крупи. При цьому в регуляторі уточнюють, що зростання цін на м'ясо у серпні - типове сезонне явище. Молоко натомість подешевшало, а кисломолочна продукція майже не змінилася в ціні.
"Частина цінового ефекту може проявитися із лагом у наступні місяці", - зазначили у Національному банку України.
За прогнозами регулятора, масштаби руйнувань складської інфраструктури та адаптація бізнесу до нових умов можуть вплинути на річну інфляцію на кінець року приблизно на 0,4-0,6 відсоткового пункту. У НБУ пояснюють, що ефект може бути відносно обмеженим, оскільки логістика і зберігання становлять лише близько 8% середньої споживчої ціни товару. Крім того, пошкодження складів стосуються лише частини товарів і торговельних мереж, а роздріб може перекладати зростання витрат у ціни лише частково через конкуренцію та слабкий попит.
Наслідки логістичних проблем найімовірніше проявляться не у різкому зростанні базових цін, а у звуженні асортименту та скороченні промоакцій, прогнозують у НБУ. Перехід до децентралізованої логістики збільшує транспортні та складські витрати, однак, за оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, подорожчання продуктів не має перевищити 2,5%.
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький пояснював, що нова модель постачання передбачає формування невеликих партій продукції та її пряму доставку від виробників до місць реалізації, мінуючи великі розподільчі центри. Така децентралізація має зменшити ризик одночасного знищення значних обсягів товару та забезпечити стабільніше постачання. За словами міністра, магазини можуть мати менший асортимент окремих видів продукції, але це не означає її дефіциту, а Україна має достатні потужності для зберігання овочів.
Раніше Інформатор повідомляв, що Мінагрополітики просить не скупати продукти попри удари по складах, оскільки довгострокового дефіциту продовольства не очікується. Тарас Висоцький тоді наголошував, що ситуація суттєво відрізняється від кризи 2022 року. Базовий запас продуктів на місяць залишається достатнім орієнтиром для родини. Також ми писали, що найбільше складів постраждало на Київщині та Дніпропетровщині - саме ці регіони мають ключове значення для логістики продовольства по всій країні, а загальні збитки від ударів можуть сягати десятків мільярдів гривень.