Найбільше складів постраждало на Київщині та Дніпропетровщині - міністр агрополітики
Висоцький назвав регіони з найбільшими втратами складської інфраструктури та оцінив збитки від атак.
Найбільше складської інфраструктури внаслідок російських атак постраждало у Київській та Дніпропетровській областях. Про це в четвер на брифінгу заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Удари по складах вже змусили ритейл і виробників шукати нові логістичні рішення, а остаточні збитки від атак ще навіть не підраховано. Загальні втрати можуть сягати десятків мільярдів гривень. Найінтенсивніші обстріли складської інфраструктури тривають від 5 серпня.
Про масштаби і причини руйнувань розповів сам міністр агрополітики, повідомляє Інтерфакс-Україна. За його словами, концентрація постраждалих об'єктів пояснюється логістичною роллю обох регіонів для постачання продуктів по країні.
"Найбільша кількість їх на Київщині, тому що зрозуміло, що постачання в столиці потребує також відповідної інфраструктури. Другий регіон - Дніпропетровська область з точки зору концентрації", - сказав міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За словами Висоцького, 5 серпня був зафіксований наймасштабніший одномоментний удар по складській інфраструктурі, і від того дня інтенсивність таких атак залишається найвищою від початку повномасштабного вторгнення. Компанії досі не завершили оцінювання фінансових збитків від знищення складів, тому точна сума поки невідома.
Міністр навів орієнтовні оцінки, які він чув від учасників ринку: один одномоментний удар по великих складах може завдати близько 3-5 млрд грн збитків, а загальні втрати від таких атак можуть скласти десятки мільярдів гривень. Для адаптації логістики компанії розглядають перехід на менші й більш розосереджені по території логістичні центри та склади. Одним із основних варіантів, за словами Висоцького, є максимально пряме постачання продукції безпосередньо від виробника до точки реалізації.
Ритейл шукає альтернативу знищеним складам
Перехід на постачання "з коліс", без тривалого зберігання на великих розподільчих центрах, поки залишається найбільш реалістичним виходом для торговельних мереж, хоча така схема складніша й дорожча за звичну логістику. Виробники та ритейлери водночас продовжують суперечку про те, хто має покривати додаткові витрати і компенсувати втрачений через атаки товар.
Якщо перемовини між сторонами затягнуться, а децентралізація логістики забариться, це може позначитися на асортименті продуктів у магазинах уже найближчими місяцями. Міністерство наголошує, що загрози дефіциту базових продуктів чи голоду немає, оскільки внутрішні виробничі потужності залишаються достатніми для покриття споживання.
Раніше Інформатор повідомляв, що через російські удари ритейл перебудовує логістику, переходячи від великих розподільчих центрів до мережі дрібних регіональних хабів, а в Мінагрополітики тоді оцінювали можливе зростання цін на продукти максимум у 2,5%. Також ми писали, що удари по продовольчих складах загрожують Україні дефіцитом товарів: за даними Washington Post, у Києві супермаркети не встигали поповнювати полиці, а з розподільчих центрів "Сільпо" зникали свіжі овочі, фрукти та молочна продукція.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
