Попри удари по складах, Мінагрополітики просить українців не скупати продукти
Міністр агрополітики пояснив, чому не варто робити надмірні запаси їжі попри руйнування складів.
Українцям не варто збільшувати домашні запаси продуктів харчування через російські удари по складській інфраструктурі, оскільки довгострокового дефіциту продовольства в країні не очікується. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу. За його словами, підстав для паніки чи ажіотажних закупівель немає, а базовий запас продуктів на місяць залишається достатнім орієнтиром. Ситуація з постачанням, наголосив міністр, кардинально відрізняється від кризи 2022 року. Водночас через перебудову логістики можливі окремі затримки з доставкою окремих товарів.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна. Підстав для збільшення домашніх запасів продуктів харчування через російські удари по складській інфраструктурі наразі немає, оскільки довгострокового дефіциту продовольства в Україні не очікується, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в четвер.
"Чогось нового щодо того, що треба мати в умовах війни, немає, тут нічого не змінилося. Треба мати мінімальний запас. Передумов мати більше, ніж місячний запас, немає", - зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За словами міністра, наразі немає загроз постачанню продовольства, як це було у 2022 році, хоча через перебудову логістики можливі певні затримки із доставкою продукції. Він додав, що базовий запас продуктів на місячне споживання, який рекомендується мати в умовах війни, залишається актуальним, а його склад залежить від потреб конкретної людини або сім'ї.
Водночас Висоцький зазначив, що перебудова логістики через пошкодження складської інфраструктури може призвести до зростання вартості продуктів харчування приблизно на 2,5% по Україні. За його словами, це загальна макроекономічна оцінка по всіх продовольчих позиціях, хоча вартість окремих товарів може змінюватися по-різному.
Яку продукцію Україна експортує, а яку імпортує
За словами міністра, якщо не враховувати зернові та олійні культури, 70-80% продовольства споживається в Україні, тоді як 20-30% експортується. Для зернових та олійних співвідношення протилежне: 25% припадає на внутрішнє споживання і 75% - на експорт. Україна поміж іншим експортує крупи, заморожену продукцію, цукор, олію, молочну та м'ясну продукцію, яйця, а також фрукти, зокрема виноград та яблука. Овочі борщового набору здебільшого орієнтовані на внутрішній ринок, їх експорт є незначним.
Суттєво імпортозалежною залишається лише рибна продукція: частка імпорту в її споживанні перевищує 80%. Водночас, за словами Висоцького, довгострокового дефіциту імпортної продукції наразі не передбачається, оскільки логістика через пункти перетину кордону працює, а імпорт може здійснюватися безпосередньо до точок реалізації.
Раніше Інформатор повідомляв, що цілеспрямовано били по холодних складах з продуктами, і в Мінагрополітики вже тоді оцінювали можливе зростання цін на продукти максимум у 2,5%. Також ми писали, що через російські удари ритейл перебудовує логістику, переходячи від великих розподільчих центрів до мережі дрібних регіональних хабів, аби зменшити ризики нових руйнувань.
Слідкуйте за нами у Telegram
