Жінка запевняє, що кредитний договір не укладала і кредитні кошти не отримувала
Жінка з'ясувала, що шахраї від її імені оформили три кредитні договори на загальну суму 216 988 гривень. Вона їх не визнає та відмовляється сплачувати кредитну заборгованість у розмірі 47 306 гривень. Про це йдеться у рішенні Дарницького районного суду Києва, опублікованому 9 травня 2025 року.
18.12.2020 року жінка підписала заяву про приєднання до умов та прав надання банківських послуг. Надалі вона виявила бажання отримати послугу «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою», ознайомилась з актуальними умовами кредитування та 28.06.2023 року підписала за допомогою ОТР-пароля паспорт кредиту та кредитний договір про надання кредиту у розмірі 43 400 гривень на строк 36 місяців зі сплатою процентів за ставкою у розмірі 18% річних. Клієнтка не надавала своєчасно банку кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору та графіку кредиту, у зв'язку з чим станом на 18.06.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 47 306 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 43 400 гривень та заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 3 906 гривень.
Жінка позов не визнала пославшись на те, що кредитний договір не укладала і кредитні кошти не отримувала. На обґрунтування заперечень вказала, що невідомі особи шахрайським шляхом викрали її персональні дані, з використанням яких отримали доступ до електронного застосунку «Приват-24», через який уклали кредитний договір і у такий спосіб незаконно заволоділи коштами банку. Нею не вчинялись будь-які дії, що прямо або опосередковано вказують на намір укласти кредитний договір, та на реальне настання правових наслідків за ним. Банку було відомо про шахрайські дії та він мав би вжити заходів для захисту порушених прав, проте таких заходів своєчасно не вжив. За її міркуванням кредитний договір є недійсним в силу закону та не спричиняє для неї жодних правових наслідків, а тому вона є неналежним відповідачем у спірних правовідносинах.
Суд з'ясував, що 28.06.2023 року з використанням функціоналу належного банку програмного комплексу (додатку) Приват-24 між банком та позичальником укладено кредитний договір. У пункті 1. договору викладені істотні умови кредитування, терміни та поняття, а саме: тип кредиту - строковий кредит; сума кредиту - 43 400 гривень; строк кредитування - 36 місяців; тип процентної ставки - фіксована; розмір процентної ставки - 1,5% в місяць (18% річних); порядок повернення кредиту - щомісяця рівними частинами згідно з графіком платежів.
Банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту у зазначеному у договорі розмірі, що підтверджується випискою за договором. Наданий банком розрахунок свідчить про те, що від позичальника не надходило жодних оплат на виконання умов кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 18.06.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 47 306 гривень, що включає заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 43 400 гривень та заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 3 906 гривень.
З пояснень жінки убачається, що вона не визнає факт наявності між нею та банком кредитних зобов'язань стверджуючи, що кредитний договір вона не укладала і кошти за ним не отримувала. На підтвердження вказаних обставин відповідачка надала паперові копії електронних повідомлень (скриншоти), які надсилались банком на її фінансовий телефон.
Дослідженням змісту зазначених повідомлень установлено, що 28.06.2023 року банк виявив вхід до акаунта жінки Приват-24 з нового пристрою, у зв'язку з чим рекомендував завершити сеанс у «налаштуваннях» та увімкнути двоетапну перевірку (у разі, якщо клієнт не підтверджує вхід до застосунку). За фактами виявлення нетипового входу до акаунта відповідачки банк рекомендував змінити пароль від Приват-24. Банк надіслав їй повідомлення про укладення договору «Кредит готівкою» на суму 123 900 гривень та договору «Кредит готівкою» на суму 43 400 гривень.
Укладенню кредитного договору та проведенню операції з переказу кредитних коштів передувала зміна пароля від електронної пошти жінки, про що свідчить скриншот повідомлення від компанії Укрнет. 29.06.2023 року вона звернулась до банку із заявою, у якій повідомила, що їй належить лише одна картка для виплат, а 28.06.2023 року вона стала жертвою шахраїв, які отримали доступ до її телефону, заблокували його та оформили на її ім'я кредит з відкриттям ще двох додаткових карток «Універсальна». В цей же день звернулась до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої відкрили кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 190 Кримінального кодексу України.
11.07.2023 року громадянка повторно звернулась до банку із заявою, у якій просила провести внутрішню службову перевірку щодо укладених 28.06.2023 року кредитних договорів та анулювати її заборгованість за ними. Зі змісту цієї заяви убачається, що у зазначену дату від її імені було укладено загалом три кредитні договори на загальну суму 216 988 гривень та здійснено операцію з переказу її власних коштів в сумі 10 тисяч гривень. За фактом надходження зазначеної заяви клієнта банк повинен був провести перевірку зі складенням відповідного висновку, проте такого документа суду не надано.
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. Жодних доказів, які б свідчили про те, що жінка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, чи незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу укладати з банком договори та ініціювати платіжні операції, матеріали справи не містять.
"Відповідачка, дізнавшись про отриманий від її імені кредит, одразу ж повідомила про це банк та звернулась до поліції із заявою, на підставі якої відкрите кримінальне провадження. На шахрайські дії вказує і сукупність та послідовність подій у розглядувану дату, а саме те, що в один день відбулась зміна пароля від електронної пошти відповідачки, відбувались нетипові входи до її особистого кабінету (акаунта) у Приват-24 з оформленням трьох кредитних договорів та здійсненням платіжних операцій по переказу усієї суми кредитних коштів на рахунок в іншій банківській установі. Сам банк визнав зазначені операції підозрілими та здійснив блокування платіжних карток відповідачки, проте такі дії були вчинені запізно, оскільки вже відбулась операція з переказу кредитних коштів. Жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, чи незаконному використанню персональної інформації, яка дає змогу укладати з банком договори та ініціювати платіжні операції, матеріали справи не містять. З наведеного слідує, що дії, спрямовані на отримання кредиту та погодження умов кредитування, відповідачка не вчиняла. Отже, ураховуючи, що предметом позову є вимога про примусове стягнення заборгованості, що виникла за неукладеним кредитним договором, правові підстави для її задоволення відсутні", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.