Пройшов бойове хрещення під час удару по Чонгару – українські розробники показали дрон Бегемот, який може нести до 75 кг на 300 км
Українські безпілотники Бегемот з дальністю 300 км вперше застосували в реальному ударі
Україна вперше застосувала новий ударний дрон "Бегемот". Це безпілотник класу "middle strike", здатний нести до 75 кг вибухівки на відстань до 300 кілометрів. Вночі 7 червня у рейд по мосту в районі Чонгара вперше пішли саме ці машини. Удар пошкодив мостове полотно і змусив окупантів перекрити ключовий маршрут на півострів.
Новий безпілотник розробили компанії GLEFA та Culver Aerospace і презентували наприкінці травня на виставці "Дикі дрони". Як повідомляє видання Militarnyi, "Бегемот" уже запущено у серійне виробництво та передано Силам оборони. Розробники підтвердили, що дрон пройшов бойові випробування і застосовується у реальних операціях.
Тандемна бойова частина - головна перевага "Бегемота" серед машин свого класу. У носовому відсіку розміщена осколково-фугасна частина вагою 40 кг, за нею - термобарична на 35 кг. Загальне навантаження сягає 75 кг - дуже серйозний показник для дрону такого формату. Бойові частини дозволяють уражати як укріплені позиції, так і відкриту живу силу та техніку.
Крейсерська швидкість машини становить 170-180 км/год, максимальна - 200 км/год. Робоча висота в бойовому режимі - від 90 до 300 метрів. Саме цей низьковисотний політ ускладнює виявлення дрона системами ППО противника. Час підготовки до вильоту - не більше 15 хвилин, що критично важливо в умовах швидкоплинних операцій.
"Бегемот" підтримує три режими керування - FPV, напівавтоматичний та повністю автономний. Зв'язок забезпечується через Starlink. Це дає змогу адаптувати машину до різних сценаріїв: від точкових ударів з ручним наведенням до роботи в умовах активного радіоелектронного придушення. Розробники також підтвердили існування версії "Бегемот-дипстрайк" для ударів на значно більшій дальності.
Чонгарський міст отримав пошкодження
Вночі 7 червня українські БпЛА атакували міст у районі Чонгара - ключовий сухопутний маршрут між материковою частиною окупованих територій та Кримом. В результаті нічної атаки міст, який росіяни використовують для логістичного зв'язку з окупованим Кримом, отримав пошкодження. Після удару окупаційна адміністрація оголосила про перекриття руху.
Після удару окупаційна влада тимчасово перекрила рух через пункт пропуску "Джанкой" і перенаправила транспорт альтернативними маршрутами - через пункти пропуску "Армянськ" і "Перекоп". За повідомленнями з місця подій, міст отримав серйозні пошкодження, а терміни відновлення можуть зайняти до місяця. Удар по Чонгарському мосту став прямим продовженням кампанії ізоляції півострова.
"Бегемот" займає нішу між FPV-атаками безпосередньо на лінії фронту та далекобійними ударами вглиб Росії. Такі безпілотники призначені насамперед для ураження об'єктів оперативного тилу - логістичних маршрутів, командних пунктів і паливної інфраструктури.
Логістична ізоляція Криму стала стратегією
Україна послідовно нарощує кампанію ударів середньої дальності по тилових об'єктах - з кінця минулого року. З березня 2026 інтенсивність таких атак помітно зросла. Майже щодня українські далекобійні ракети та дрони завдають ударів по енергетичній інфраструктурі, заводах із виробництва зброї, командних і логістичних центрах.
27 травня міністр оборони Михайло Федоров оголосив "Логістичний локдаун": у межах першого етапу Міноборони разом із Генштабом виділило додаткові 5 млрд грн на закупівлю сучасних засобів middle strike. Частину "сухопутного коридору" до тимчасово окупованого Криму взяли під повітряний контроль дрони Третього полку Сил спеціальних операцій. Українські ударні дрони атакують та знищують військову техніку росіян і логістичні шляхи на маршруті Мелітополь - Чонгар.
Дронова перевага увійшла до нової фази війни
У квітні компанії Culver Aerospace і GLEFA підписали угоду про співпрацю з німецькою оборонною фірмою Helsing для спільної розробки і виробництва дронів на заводі в Німеччині. Фінансування проєкту забезпечує уряд Німеччини, а також анонсовано випуск версії "Бегемота" з більшою дальністю польоту. Це свідчить: нова фаза дронової війни в Україні виходить далеко за межі внутрішнього виробництва.
За останні місяці Сили оборони України вчетверо збільшили знищення логістики противника, складів, техніки, командних пунктів та маршрутів постачання на оперативній глибині. Удари по дорогах, складах, паливних базах, системах ППО та транспортних маршрутах мають поступово зробити утримання Криму для Росії дедалі складнішим і дорожчим. Нинішня кампанія українських безпілотників все більше виглядає не окремою серією ударів, а частиною довгострокової стратегії ізоляції півострова.
Удари по Криму посилилися в рамках middle strike
Україна цілеспрямовано завдає ударів по військових об'єктах у Криму, щоб змусити Росію перекинути на півострів додаткові засоби протиповітряної оборони - це робить їх більш вразливими до подальших атак. Подальші удари можуть зробити Крим непридатним для російських військових операцій на півострові. Аналітики американського Інституту вивчення війни ISW зафіксували цю закономірність ще влітку 2024 року - і з тих пір тиск лише посилився.
Розробка "Бегемота" належить компаніям GLEFA та Culver Aerospace - і обидві вже вийшли на міжнародний рівень кооперації. Дрон запущено у серійне виробництво та використовується українськими Силами оборони. Поява "Бегемота" в реальному бойовому ударі по Чонгарському мосту підтверджує: Україна не лише демонструє нові розробки на виставках, а й швидко переносить їх безпосередньо у бій.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
