Зокрема, звільнено керівництво Центральної медико-соціальної експертної комісії
В України буде проведена перевірка і перегляд необґрунтованих рішень щодо інвалідності, які були видані МСЕК. Особливо це стосується посадовців. Всі перевірки будуть здійснені в термін не пізніше трьох місяців, заявив 22 жовтня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Прем'єр зазначив, що це один із заходів, які будуть проведені на виконання рішень засідання РНБО 22 жовтня. Ухвалені під керівництвом президента України Володимира Зеленського рішення глава КМУ назвав "радикальними та водночас дуже системними".
"На виконання указу президента до кінця цього року МСЕК будуть ліквідовані. Натомість буде запроваджена цифрова, прозора, європейська модель. Окрім цього, сьогодні я доручив міністру охорони здоров'я не пізніше 1 листопада внести всі необхідні нормативні документи й законопроєкти на розгляд Кабінету Міністрів, щоб завершити реформування МСЕК і запровадження нової європейської моделі. Усі ці заходи мають бути реалізовані оперативно, щоб усунути ганьбу, яка відбувається в МСЕК", - наголосив Шмигаль.
Друге рішення, яке було ухвалено під час РНБО і яке вже втілено міністром охорони здоров'я Віктором Ляшко, це, за словами прем'єра, низка наказів про звільнення. Зокрема, звільнено керівництво Центральної медико-соціальної експертної комісії. Також звільнені керівники профільного департаменту МОЗ, який відповідає за координацію діяльності МСЕК.
Можливо, скандал із МСЕК не виріс би до національного масштабу, якби журналіст Юрій Бутусов не опублікував список "прокурорів-інвалідів" із Хмельницької області. З'ясувалося, що працівники Хмельницької обласної прокуратури за допомогою підозрюваних у незаконному збагаченні голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи та її сина, на той час голови обласного пенсійного фонду Олександра Крупи, мало не поголовно оформили інвалідність та отримували солідні пенсії.
Перевірки Офісу генпрокурора покажуть, чи це був своєрідний хмельницький феномен, чи величезна кількість прокурорів-інвалідів є в кожній області. Однак, за оцінкою "Економічної правди", в органах прокуратури може бути втричі більше осіб з інвалідністю, ніж у середньому серед населення. Серед прокурорів-начальників – 38%.
За даними Держстату, на початку 2022 року в Україні налічувалося 2,72 млн осіб з інвалідністю або 6,6% від усього населення країни. Під час великої війни ця цифра зросла до 3 млн (7,5%), з'ясували журналісти.
Для порівняння ЕП відібрала близько 10 тис. декларації працівників інших силових органів (Нацполіція, БЕБ, НАБУ, ДБР) і перевірила частку осіб, яким призначена пенсія, що є однією з ознак наявності групи інвалідності. Серед працівників названих правоохоронних органів цей показник не перевищує 1,8%. Натомість у прокуратурі кожен п’ятий вказав у декларації наявність пенсійних виплат.
У того, що частка пенсіонерів-прокурорів більша, ніж у середньому в країні чи в інших силових органів, є пояснення у площині законів, але воно не може цілком виправдати цю аномалію, вважають журналісти. Річ у тім, що працівники прокуратури мають законне право на пенсію за вислугу років незалежно від віку – у разі наявності 25 років вислуги, зокрема стажу роботи на посадах не менше 15 років. Розмір пенсії має становити 60% від суми місячної зарплати, але не більше десяти прожиткових мінімумів (29,2 тис. грн).
Але штат органів прокуратури за останні 10 років був зменшений вдвічі, а кількість пенсіонерів там після початку великої війни збільшилася на 30%. Таке різке зростання, не думку ЕП, не може бути пояснене органічною вислугою років, крім як оформленням групи інвалідності.
За даними співрозмовників ЕП з економічного блоку уряду, лише близько 10% отримувачів пенсії за спеціальним законом "Про прокуратуру" отримують її за інвалідністю. Рядові прокурори лише в 19% декларацій вказали отримання пенсії, тоді як серед керівного складу (начальники та заступники начальників у прокуратурах) це зустрічається у 38% випадків.
До речі, ЕП одразу після початку скандалу з Крупою проаналізувала судові вироки та виявила, що попри десятки кримінальних справ (розслідуваних, доведених до суду і де є вирок) жоден член МСЕК з початку великої війни не сів за ґрати: більшість отримали або дуже м’які (штрафи по кілька десятків тисяч гривень), або умовні вироки. Видання дійшло висновку, що зазвичай справи в судах старанно "розвалюють" прокурори через угоди про визнання винуватості в обмін на м’яке чи суто формальне покарання. І після того, як надбанням громадськості стала інформація про "прокурорів-інвалідів", ця тенденція набула логічного пояснення.
На засідання РНБО 22 жовтня Зеленський заслухав доповіді представників СБУ, МВС, уряду та Генеральної прокуратури. Зеленський своїм указом затвердив низку рішень, які мають підвищити прозорість та ефективність у медико-соціальних експертних комісіях. Також він зазначив, що будуть прийняті відповідні кадрові зміни.
Одразу після засідання відбулася відставка генерального прокурора Андрія Костіна. Причиною відставки Костін назвав аморальну ситуацію з фальшивими інвалідностями посадових осіб державних органів. За його словами, зараз на всіх рівнях тривають перевірки та розслідування в рамках кримінальних проваджень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.