Слідчі кваліфікують нічний удар "Герані-2" по Централізованому сховищу відпрацьованого палива поблизу Чорнобиля як воєнний злочин
Вночі 7 червня російський безпілотник типу "Герань-2" вдарив по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. Слідчі кваліфікують атаку як воєнний злочин і вже відкрили кримінальне провадження. На місці удару знайдено уламки дрону.
Удар стався о 02:05, слідчо-оперативна група встановила тип зброї - безпілотний літальний апарат "Герань-2". Про це повідомила Служба безпеки України. Провадження відкрито за частиною першою статті 438 Кримінального кодексу - порушення законів та звичаїв війни.

Унаслідок вибуху пошкоджено будівлі прийому та перевантаження відпрацьованого ядерного палива й адміністративний корпус МАГАТЕ на майданчику сховища. Виробничий процес об'єкта не порушений, радіаційний фон залишається в межах норми, загиблих і поранених немає.
Сховище розташоване приблизно за 15 кілометрів від ЧАЕС - поблизу Буряківки на Київщині. Об'єкт призначений для довгострокового зберігання відпрацьованого ядерного палива з реакторів українських атомних електростанцій. В "Енергоатомі" наголосили, що чергова атака на ядерну інфраструктуру вкотре засвідчила небезпеку дій Росії для радіаційної безпеки.

СБУ за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури вживає комплексних заходів для встановлення і притягнення до відповідальності всіх причетних до атаки. Уламки дрону, виявлені на місці ураження, стануть ключовою доказовою базою у кримінальному провадженні.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що удар по ядерному об'єкту був навмисним. МЗС і Міністерство енергетики вже інформують міжнародних партнерів про деталі нічної атаки.

У Генеральному штабі ЗСУ зазначили, що Росія продовжує грубо порушувати норми міжнародного права, створюючи безпрецедентні ризики для ядерної безпеки в Європі. Військові наголошують, що подібні удари - частина системної практики. Російські ракети та дрони пролітають поблизу або над ядерними об'єктами України, створюючи ризики масштабних аварій.
Це не перша атака на об'єкти Чорнобильської зони. У лютому 2025 року такий самий дрон "Герань-2" атакував захисну арку над четвертим енергоблоком ЧАЕС. В квітні 2026 року під час Міжнародної Чорнобильської конференції розпочато мобілізацію коштів на відновлення укриття - за попередніми оцінками, вартість робіт становить близько 500 мільйонів євро. СБУ і тоді кваліфікувала дії РФ за статтею 438 ККУ про воєнні злочини - тією самою нормою, яку застосовують у нинішньому провадженні.
Паралельно Росія продовжує тримати під контролем Запорізьку АЕС - найбільшу атомну станцію Європи. Окупаційні війська використовують її як військову базу, розміщуючи там техніку, озброєння та особовий склад. Тема атак на ядерну інфраструктуру набула нового виміру ще раніше - коли дрони вперше атакували ядерні об'єкти Росії на відстані понад 1800 кілометрів від українського кордону.