Мобілізація в Україні стане ще жорсткішою, якщо війна триватиме - The Economist
Українська армія страждає від нестачі особового складу
Збройні Сили України стикаються з багатьма проблемами, а особливо з мобілізацією. Зокрема на будівлі ТЦК здійснюються напади, внаслідок чого гинуть та страждають військовослужбовці, які займаються призовом громадян в армію. Якщо війна буде тривати й надалі, то мобілізацію в Україні доведеться зробити ще жорсткішою.
Про це пише видання The Economist, яке нагадало про історію вбивства співробітника ТЦК в Полтавській області. Під час служби Олександр Сікальчук супроводжував групу призовників, коли під час зупинки на заправці у Полтавській області з темряви вийшов чоловік з мисливською рушницею.
"Він попросив віддати зброю Сікальчука. Солдат відмовився, і тоді чоловік застрелив його. Вбивця втік з одним із солдатів строкової служби, якого він начебто знав. Цей інцидент став першим у шокуючій серії нападів на офіцерів-строковиків, що сталися в перший тиждень лютого. Українські спецслужби поклали відповідальність за ці події на російських диверсантів. Солдати підозрюють, що напад у Полтаві був підготовлений всередині країни", - йдеться в статті.
Проблеми мобілізації в Україні
Українська армія, яка страждає від нестачі особового складу, стикається із загрозою з боку президента США Дональда Трампа, пише The Economist. Попри те, що за останні кілька тижнів рух на східній лінії фронту сповільнився, бойові дії все ще залишаються активними. Таким чином через страх загинути на війні потенційні призовники розуміють ситуацію та намагаються сховатися від мобілізації або втекти.
"Ми провалили мобілізацію", - наголосив офіцер 46 бригади Артем.
За словами військового, на заваді військової необхідності стали політичні обмеження. Зокрема він розповів, як на початку січня його підрозділ витіснили з Курахового, коли там не вистачало людей.
"Десять росіян на одного українця. Група з чотирьох солдатів відповідала за утримання кількох багатоповерхівок, кожна з яких мала три або чотири під'їзди. Це було навіть не близько", - пояснив офіцер.
Водночас перевага Росії у живій силі не одразу відчувається, якщо дивитись на загальні цифри. Зокрема президент України Володимир Зеленський заявив, що ЗСУ налічують 880 тисяч військових, тоді як російське угруповання в Україні складається з 720 тисяч осіб.
"Це здається розумним співвідношенням, враховуючи той факт, що Україна в основному захищає свою територію. Але таке грубе порівняння вводить в оману. Там, де це має значення - на лінії фронту, в окопах - Росія відновлює свої втрати набагато швидше, ніж Україна. Вона здатна кидати людей вперед, часто під прицілом російських гвинтівок, спрямованих їм у спину, на відміну від України", - зауважили у виданні.
Своєю чергою високопоставлений український чиновник розповів журналістам, що саме один мільйон російських окупантів беруть участь у війні проти України.
Проблему нестачі українських військових: як вирішити
Таким чином, аби скоротити цей розрив, Україна має складний вибір. Одним зі шляхів може бути зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років, однак таку ідею не схвалюють у суспільстві.
"Багато батьків воюють саме для того, щоб їхні сини не воювали", - зазначив Артем.
Проте на Заході зацікавлені у такій ідеї та наголошують, що це забезпечить найшвидший приріст боєздатності. Зокрема високопоставлений американський чиновник припустив, що єдиним шансом України протистояти поганій угоді з Трампом є мобілізація своєї молоді.
У The Economist також наголосили, що проблеми мобілізації також пов'язані через економіку країни, яка перебуває під тиском. Наразі уряд надав бронювання від мобілізації трохи менше ніж 1 мільйона "критично важливих" працівників.
"Зеленський намагається мати і те, і інше. Але йому, можливо, доведеться більше ризикувати своєю економікою, якщо він взагалі хоче мати країну", - вважає один європейський чиновник.
Через такий тиск Зеленський вже заявив про свою програму мотивації для добровольців віком від 18 до 24 років. Однак така програма відрізняється від російської, адже молоді солдати не будуть "гарматним м'ясом", а пройдуть підготовку за найвищими стандартами в одній з елітних українських бригад, пише видання.
Своєю чергою колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив, що людська сила не зможе зупинити росіян. За його словами, ЗСУ повинні змінити спосіб ведення бойових дій, аби її операції були розумнішими та вимагали меншої кількості людей.
"Ми не зможемо перемогти, якщо продовжуватимемо грати в російські ігри на виснаження", - додав він.
У The Economist підсумували, що мобілізацію в Україні доведеться зробити ще жорсткішою, якщо війна буде тривати й надалі.
"Жорсткість буде продовжуватися, тому що ніхто не знайшов кращого рішення", - пояснив високопоставлений український чиновник.
У The Economist також додали:
"Така перспектива ризикує поглибити розбіжності в і без того виснаженій нації і спровокувати більше насильства проти офіцерів, які призиваються на військову службу".
Чи закінчиться жорстка мобілізація після припинення вогню
Народний депутат Федір Веніславський заявляв, що тимчасове припинення бойових дій не означає автоматичного скасування воєнного стану в Україні. Це можливо лише за умови зникнення загроз, передбачених законодавством. Зокрема потрібно відведення російських військ та знищення засобів ураження, здатних атакувати українську територію.
На запитання журналіста про те, скільки може минути часу від початку припинення вогню до скасування воєнного стану (два чи три роки - ред.), він не став робити прогнози. Нардеп визнав, що вирішення питання припинення воєнного стану залежить від кількох ключових факторів: повного виведення російських військ, отримання надійних гарантій безпеки та результатів міжнародних переговорів.
Зараз читають на Інформаторі
