Канцлер Німеччини планує просувати ідею проміжного статусу для Києва на брюссельському саміті 18-19 червня
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц збирається знову просувати свою ідею про "асоційоване членство" України у Євросоюзі. На саміті ЄС у Брюсселі 18-19 червня він планує представити цю пропозицію перед лідерами всіх держав-членів. Джерело в німецькому уряді назвало момент сприятливим: після саміту ЄС - Західні Балкани, який відбувся минулого тижня, у Берліні бачать "новий поштовх для розширення Євросоюзу".
Про наміри Мерца повідомило видання "Дзеркало тижня" з посиланням на джерело в німецькому уряді. Окрім питання України, канцлер просуватиме й тіснішу інтеграцію Молдови та країн Західних Балкан. За словами джерела, на брюссельському саміті темі розширення ЄС приділять значну увагу. Лідери держав-членів, ймовірно, домовляться провести більш інтенсивну дискусію на засіданні Єврорадив жовтні - не виключено, що тоді можуть бути ухвалені й відповідні рішення.
Свою ідею щодо "асоційованого членства" Мерц уперше оголосив у травні. Тоді вона викликала чималу критику в Києві. Канцлер відстояв ініціативу під час виступу в Бундестазі, де детально виклав її зміст. За задумом глави уряду ФРН, Україна отримала б регулярну участь у роботі Єврорадита галузевих рад міністрів, ще не ставши повноправним членом блоку.
"Це означало б регулярну участь України в засіданнях Європейської ради та галузевих рад міністрів. Український комісар - поки що без портфеля і права голосу - був би обличчям Києва у Брюсселі, а депутати з України - також поки що без права голосу - брали б участь у роботі Європейського парламенту", – заявив Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі.
Мерц також наголосив, що Україну слід інтегрувати до структур ЄС якомога швидше, проте строго відповідно до критеріїв та прогресу реформ. Канцлер запевнив, що Берлін підтримуватиме Київ стільки, скільки буде необхідно, і нагадав про кредит обсягом 90 млрд євро, виділений Євросоюзом для України. Паралельно ЄС, за словами Мерца, розпочинає роботу над 21-м пакетом санкцій проти Росії та посилює тиск на російський тіньовий флот.
За задумом Мерца, "асоційоване членство" - це проміжний статус між нинішнім становищем країни-кандидата і повноправним членством у Євросоюзі. Логіка ініціативи: Україна не може роками чекати лише на політичні обіцянки, тоді як ЄС не готовий відмовлятися від стандартної процедури вступу. Тому канцлер пропонує формат, який частково відкрив би для Києва європейські інституції ще до завершення переговорів.
У Брюсселі наголосили, що будь-які нові рішення щодо розширення ЄС повинні враховувати принцип заслуг країн-кандидатів у проведенні реформ. У Єврокомісії позитивно оцінили сам факт дискусій серед держав-членів про вступ України та закликали продовжити обговорення на рівні Євроради. Водночас Мерц передбачив у своїй моделі механізм "застереження про втрату чинності", якщо Україна відступить від стандартів верховенства права або процесу вступу.
Переговорний процес між Україною та ЄС розпочався після того, як усі держави-члени погодили старт перемовин. Початок переговорів з Україною та Молдовою тоді ж підтвердила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, назвавши це історичним кроком. Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі переговорів про членство, що передбачає масштабні реформи й адаптацію законодавства до норм Євросоюзу.
Водночас шлях до членства не є безхмарним: частина держав-членів хоче переглянути умови прийому нових країн. Ідею про обмеження прав нових членів ЄС, яку просувають п'ять країн блоку, розглядають як спробу захистити наявний баланс впливу всередині Євросоюзу. Ключова різниця між позицією Брюсселя та пропозиціями Парижа і Берліна полягає в тому, на якому саме етапі Київ мав би отримати повний статус члена і право голосу в інституціях.