Польща може стати Угорщиною номер два - конфлікт через УПА загрожує мільйону біженців і євроінтеграції
Буданов поїхав із польської столиці без результат. Варшава погрожує заблокувати кредити і вступ до ЄС - якщо Київ не врегулює суперечку навколо УПА
Польсько-українська криза через найменування військового підрозділу "іменем Героїв УПА" стрімко виходить за межі символічного скандалу. Президент Польщі Кароль Навроцький - відомий жорсткою позицією щодо України - розглядає можливість відібрати у Зеленського найвищу польську нагороду - Орден Білого Орла. Якщо криза не вщухне, Варшава здатна заблокувати і кредити для Києва, і сам процес вступу України до ЄС. А майже мільйон українських біженців у Польщі опиниться під ударом.
6 червня Кирило Буданов - нинішній керівник Офісу президента України - приїхав до Варшави з делегацією і виїхав ні з чим. Про цю зустріч та її результати пише Wirtualna Polska.
Як пише видання, переговори пройшли холодно: міністр Радослав Сікорський навмисно не змінив свої плани і не зустрівся з гостями з Києва. Буданова та його заступників - Ірину Верещук і Сергія Кислицю - прийняв лише заступник міністра закордонних справ Марцін Босацький. Під час зустрічі з делегацією віцепрем'єр Владислав Костиняк-Каміш відкрито заявив, що не уявляє продовження нинішньої историчної політики України.
"Пам'ять про жертв Волині не підлягає переговорам", - заявив голова Польської народної партії.
Найважливішою зустріччю для Буданова стала розмова з Марціном Пшидачем - близьким соратником Навроцького. У Києві побоюються, що президент таки вирішить відібрати орден у Зеленського. За даними Wirtualna Polska, йдеться не стільки про саму нагороду, скільки про символічний удар по репутації українського лідера - як всередині країни, так і на міжнародній арені. Натомість Київ неофіційно розглядає поступки: зміну назви контроверсійного підрозділу й нові дозволи на ексгумації жертв Волинської трагедії.
Чому одним скандалом справа не обмежиться
Польська криза виглядає як суперечка про історичну пам'ять, але насправді має глибшу економічну підкладку. Політолог Ярослав Божко звертає увагу: заступник маршала Сейму Польщі Згожельський відкрито заявив, що "вступ до ЄС у нинішньому форматі означає кінець польського сільського господарства". За оцінкою Божка, раптова нетерплячість у темі ОУН і УПА в польській політиці - це насамперед страх польських агрохолдингів перед виходом українських аграрних гігантів на ринок ЄС. Поки ця економічна загроза залишається реальною - жодні круглі столи кризу не вирішать.
Це означає, що Польща має всі інструменти, аби перетворитися на "Угорщину номер два". Будапешт роками блокував надання військової допомоги Україні та переговори про вступ до ЄС - і Варшава зараз рухається схожим курсом. Заступник маршала Сейму вже публічно погрожує накласти вето на євроінтеграцію України. Якщо праве крило польської політики отримає мандат від аграрного лобі та нового президента, Київ ризикує втратити одного з ключових союзників у Брюсселі.
Раніше міністр закордонних справ країни Радослав Сікорський вже давав зрозуміти: Польща не підтримує ідею прискореного членства України в Європейський Союз. Він казав, що Київ має виконати всі умови євроінтеграції так само, як це свого часу зробила і Варшава, а також попередив, що на Україну чекають складні переговори щодо окремих секторів економіки.
Справи у біженців змінюються теж
Окремим наслідком незгасаючого конфлікту може стати погіршення становища українських біженців у Польщі - а їх там близько 960 тисяч. Польща вже обмежила соціальні виплати програми "800 Плюс" для українців - тепер їх отримують лише ті, хто офіційно працює й сплачує податки. Якщо кризу не подолати на дипломатичному рівні, праворадикальний фланг отримає новий аргумент для тиску саме на цю найуразливішу групу.
Водночас і ставлення поляків до українців, які живуть у Польщі, змінилося порівняно з початком повномасштабної війни. Про це заявив посол України у Польща Василь Боднар. За його словами, антимігрантські настрої дедалі активніше використовують політичні сили у країнах Заходу, і це впливає також на ставлення до українців. Окремо він звернув увагу на позицію частини польських політиків, зокрема лідера ультраправої партії "Конфедерація" Гжегож Браун, який публічно озвучує антиукраїнські та антиєвропейські заяви.
Раніше українець, який проживав у Польщі, заявив, що тепер терміново виїжджає з цієї країни. За його словами, він почувається там небезпечно. І все це - через ризик депортації за найменші проступки.
Масштаб виклику: що поставлено на карту
Літак Зеленського вже перестав користуватися аеропортом Жешув-Ясьонка - про це раніше повідомляв Інформатор. Польща закрила для нього повітряний коридор після скандалу з назвою підрозділу ЗСУ на честь УПА. Це перший відчутний практичний крок у конфлікті, але аналітики попереджають: він може виявитися далеко не останнім. Прем'єр Туск у понеділок закликав президентів обох країн до "відвертої розмови", визнавши, що дипломатичні зусилля "не дали жодних результатів".
Нагадаємо, 26 травня 2026 року президент Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння почесного найменування "Героїв УПА" одному з підрозділів ССО. Польська сторона сприйняла це як чутливий крок через історичні розбіжності щодо Волинських подій.
Польща залишається другою за кількістю українських біженців країною - після Німеччини. Про загальні масштаби еміграції раніше писав Інформатор також: за межами України перебуває понад 5,6 мільйона громадян. Польська громада становить близько 23% від цього числа - майже мільйон осіб. Для більшості з них Польща - не транзитна зупинка, а реальне місце роботи, навчання дітей та повсякденного життя.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
