Клієнтка ПриватБанку оформлювала 6 600 гривень допомоги через Дію, але втратила 19 899 гривень - що вирішив суд
Жінка зверталась до банку із заявою та просила повернути незаконно списані кошти з відкритого кредитного рахунку, повернути списані кошти та зупинити нарахування відсотків, пені (штрафних санкцій) за вказаними рахунком та договором
Жінка мала намір оформити допомогу в розмірі 6 600 гривень через Дію. Для цього вона перейшла за посиланням, та у вікні, що відкрилося, ввела: - ПІН-код карти, - пароль від свого акаунта Приват-24. Після чого виявила списання 19 899 гривень з кредитки для придбання телефону. Про це йдеться у рішенні Вінницького міського суду Вінницької області, опублікованому 23 липня 2025 року.
23 вересня 2024 року з її карткового рахунку жінки невстановленими особами було неправомірно списано кошти в розмірі 19 899 гривень для придбання мобільного телефону. Зазначена подія відбулася у м. Миколаїв, тоді як вона зареєстрована та проживає у м. Вінниці. Про вказану обставину клієнтка повідомила на гарячу лінію акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». Громадянка подала до поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. Надалі АТ КБ «ПриватБанк» почало незаконно списувати кошти з її карткового рахунку.
8 листопада 2024 року жінка звернулася до банку із заявою та просила повернути незаконно списані кошти з відкритого кредитного рахунку, повернути списані кошти та зупинити нарахування відсотків, пені (штрафних санкцій) за вказаними рахунком та договором. Банком відмовлено у задоволенні її вимоги.
"В ході розмови з оператором 3700 клієнт повідомив наступне: 1. Вона мала намір оформити допомогу в розмірі 6 600 гривень через Дію. 2. Для цього вона перейшла за посиланням, та у вікні, що відкрилося, ввела: - ПІН-код карти, - пароль від свого акаунта Приват-24. Після чого виявила операції за своїм кредитним картковим рахунком, які зі слів позивача, вона не вчиняла. Таким чином сама позивач вказує, що операції з її рахунком відбулись внаслідок переходу за фішинговим посиланням в мережі інтернет та розголошенням нею на цій інтернет-сторінці ПІН-коду від карти та паролю від Приват-24. Наведене підтверджується записом телефонної розмови, що додається. Фішинговий сайт це шахрайський вебресурс, який виманює реквізити платіжних карток під виглядом надання послуг, що не існують (наприклад, поповнення мобільного рахунку, переказів з картки на картку), або вебресурс організації, якій користувач довіряє (наприклад, клон інтернет-банку), що має на меті збір реквізитів платіжних карток для подальшої крадіжки коштів з рахунків власників платіжних карток. Спірні операції були здійснені не нею, вони відбулись внаслідок розголошення нею інформації, що дала змогу їх ініціювати - ПІН-коду від карти та паролю від Приват-24. За таких обставин, відповідальність за спірні платіжні операції покладається на власника рахунку", - заявили у ПриватБанку.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не надала доказів на підтвердження факту незаконного використання її карткового рахунку для здійснення спірних операцій, що на підставі статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком
"Відсутні підстави визнати недійсною транзакцію, здійснену 23 вересня 2024 року, щодо переказу коштів з карткового рахунку, відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім'я, на придбання мобільного телефону у сумі 19 899 гривень (кредит «Оплата частинами»)", - наголосив суд.
Стежте за нами у Viber
