Суд не визнав недійсним договір на онлайн-курс: жінка вимагала повернути 57 тисяч гривень і компенсацію
Київський апеляційний суд 30 липня залишив без задоволення позов жінки, яка вимагала визнати недійсним договір на проходження онлайн-курсу і повернути 57 000 грн, сплачені фізичній особі-підприємцю за навчальну програму. Жінка стверджувала, що після перегляду семи-восьми відеоуроків зрозуміла: якість послуг не відповідає заявленим характеристикам, і намагалася розірвати договір через суд.
Як зазначено у постанові, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у липні 2024 року жінка звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ФОП, посилаючись на неналежну якість наданого навчання. Вона наполягала, що договір укладено під впливом обману та помилки, а його умови є несправедливими щодо споживача.

За матеріалами справи, 21 березня 2024 року жінка, маючи намір розвивати власний онлайн-проєкт у сфері фітнесу, звернулася до навчального проєкту "Багатий наставник" і обрала програму "Багатий Фітнес Наставник" за тарифом "Premium". Наступного дня вона сплатила підприємцю 20 000 грн власних коштів, а решту вартості - 37 000 грн - оплатила за рахунок кредиту, оформленого в АТ "Універсал Банк", який виступав третьою особою у справі. Загальна вартість навчальної програми становила 57 000 грн.
Представник жінки, адвокат Дмитро Погребняк, доводив, що замість навчального контенту клієнтці фактично надали записи розмов підприємця з іншими замовниками, які не мали навчальної цінності.
"Помилка, що виникла внаслідок власної необачності, неналежного ознайомлення з умовами договору, незнання закону чи неправильного розуміння його положень, сама по собі не є підставою для визнання правочину недійсним", - зазначила колегія суддів у постанові.
Представник підприємця, адвокат Ярослав Хлівний, наполягав, що жінка добровільно ознайомилася з умовами публічної оферти, самостійно оформила кредит для оплати навчання та отримала доступ до освітньої платформи. За його словами, клієнтка фактично скористалася послугами, але не брала участі у групових зустрічах, не виконувала завдань програми і не скористалася механізмом гарантії повернення коштів, передбаченим договором.
Колегія суддів встановила, що жінка самостійно здійснила всі дії для укладення договору: обрала програму й тариф, заповнила заявку на сайті, акцептувала публічну оферту та внесла оплату. Суд наголосив, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент укладення договору вона помилялася щодо його правової природи, обсягу прав та обов'язків сторін.
Апеляційна скарга також містила посилання на нібито несправедливі умови оферти - зокрема пункти, що встановлювали триденний строк для претензій щодо якості послуг і визначали 100 відсотків вартості пакета фактично понесеними витратами виконавця з моменту надання доступу до матеріалів. Проте суд зауважив, що позивачка не заявляла окремих вимог про визнання недійсними саме цих пунктів, а вимагала визнати недійсним весь договір.
Проаналізувавши доводи сторін, Київський апеляційний суд дійшов висновку, що ознаки обману, помилки чи фіктивності правочину в діях підприємця відсутні, а сторони фактично розпочали виконання договірних зобов'язань. Резолютивна частина постанови передбачає такі рішення:
Таким чином, жінці остаточно відмовлено у поверненні 57 000 грн, сплачених за навчальну програму, та у стягненні моральної шкоди.
Раніше Інформатор повідомляв про справу, в якій клієнтка заперечувала отримання кредиту на 21 850 доларів, тоді як банк наполягав на стягненні боргу через суд. Також ми писали, що ПриватБанк вимагав 156 тисяч гривень боргу через виконавчий напис, а клієнт просив суд скасувати кредитні зобов'язання. Обидва спори демонструють, наскільки складно споживачам довести в суді свою правоту у справах, пов'язаних із фінансовими договорами.