Мережа російських дронопортів дозволяє запускати сотні БПЛА щодоби, попри регулярні удари ЗСУ
Росія за останні два роки побудувала цілу мережу дронопортів - спеціальної інфраструктури, звідки щогодини можуть злітати десятки ударних безпілотників, і саме через це українські удари по таких об'єктах не дають ефекту, подібного до операції "Павутина". Сили оборони 21 вересня уразили базу запуску ударних БПЛА в Орловській області, пошкодивши п'ять пускових установок, проте вся система запуску дронів залишається функціональною. Причина - у самій конструкції цих об'єктів, розкиданих по кількох регіонах Росії.
Восени 2022 року, коли Росія почала отримувати перші іранські "Шахеди", їх, за даними видання "Оборонка", можна було запускати "прямо з коробки" - потрібна була лише інфраструктура для старту. Спочатку для цього використовували звичайні військові аеродроми з охороною, ППО і налагодженою логістикою підвезення дронів.
Решта дронопортів, з яких запускають до 95% дронів, базуються у Брянській, Ростовській, Смоленській, Орловській областях, а також у Краснодарському краї та Криму. Першими локаціями для пусків "Шахедів" стали окупований Крим і прикордонні Брянська та Курська області - зокрема райони мису Чауда, Єйська, Приморсько-Ахтарська та Сєщі. Довгі злітно-посадкові смуги на аеродромах дозволяли використовувати навіть пікапи й вантажівки як мобільні платформи для запуску дронів, а легкі пускові установки давали змогу піднімати БПЛА в повітря за допомогою твердопаливних прискорювачів.
Коли Росія налагодила власне виробництво дронів "Гербера" і "Герань", наявних аеродромів стало не вистачати: нові дрони потрібно було не просто запускати, а й збирати, обслуговувати та перевіряти перед вильотом. Тому паралельно з розширенням виробництва почали з'являтися повноцінні дронопорти - на аеродромах виросли гаражі для зберігання дронів, підземні склади для боєприпасів і капоніри з пусковими установками, а на місці колишніх полів і лісів - цілком нові майданчики.

Найбільшим і найвідомішим серед них стало Цимбулово в Орловській області, за 180 кілометрів від кордону з Україною. Будівництво розпочала компанія "Алабуга" ще у серпні 2024 року, а вже до лютого 2025 року основні об'єкти на майданчику площею 5 квадратних кілометрів були готові.
"Цей дронопорт, по суті, став першим майданчиком, інфраструктура якого була повністю створена для зберігання, обслуговування та запуску дронів", - розповів "Оборонці" OSINT-аналітик Dnipro Osint Гарбуз.
База обладнана злітними смугами і стаціонарними катапультами для запуску дронів, а також сотнями гаражів і десятками підземних сховищ, розкиданих на відстані одне від одного та прикритих земляними насипами. За оцінкою "Оборонки", лише на основних дронопортах налічується щонайменше 63 пускові установки, а зберігати там можуть сотні дронів і десятки тисяч бойових частин до них.
Розробники цих об'єктів одразу враховували, що по них будуть завдавати ударів. Кожен елемент бази - гараж, склад, пускова установка - розташований окремо і прикритий насипом, тож знищити весь комплекс одним ударом фізично неможливо: доступні засоби ураження здатні виводити з ладу лише окремі споруди чи пускові позиції, а не весь майданчик одночасно.
Паралельно з наземною інфраструктурою Росія розвиває й технології, які мають захистити дрони від українських засобів протидії навіть у разі втрати GPS-сигналу. Про це, зокрема, розповідав Флеш, який пояснював, що нова система навігації "Аріадна" дозволяє "Шахедам" і керованим авіабомбам орієнтуватися за наземними радіомаяками на глибину до 100 кілометрів від лінії фронту навіть у зоні дії засобів РЕБ.
Раніше Інформатор повідомляв, що після удару 21 вересня по дронопорту "Цимбулово" у бункерах зафіксували влучання, а на майданчику згоріли БПЛА РФ. Супутникові знімки показали пряме проникнення в один із бункерів і пошкодження ангарів на території об'єкта.
Також ми писали, що напередодні, 14-15 вересня, Сили оборони уразили місце запуску ударних БПЛА під Донецьком та засоби РЕБ на Брянщині. За оцінкою військових, це мало знизити інтенсивність повітряних атак на українські міста.